Дніпропетровський національний історичний музей

Соціально-психологічне дослідження закономірностей і механізму сприйняття відвідувачами експозицій (на прикладі Чернівецького краєзнавчого музею)

В умовах реекспозиції, розпочатої у 1990 р. в Чернівецькому краєзнавчому музеї, музей діє та виконує основну форму своєї діяльності через стаціонарні виставки, які виконують пізнавальну та виховну функції, перш за все стосовно учнівської та студентської молоді. При відсутності експозиції виставочна робота забезпечує досить активне використання фондів музею і, зокрема, використання тих музейних предметів, які у постійній експозиції за певних обставин не можуть бути використані, а це дозволяє інакше подавати фонди музею та активізувати діяльність музею по залученню відвідувачів.

Соціально-психологічне дослідження, проведене співробітниками музею, мало на меті визначити ступінь зацікавлення відвідувачів тематичними виставками, конкретними темами, експозиційними комплексами. Вирішення цих завдань дозволяє встановити реальну та потенційну можливість музею у задоволенні інтересів відвідувачів до експозиції.

Соціологічні дослідження проводилися наступними методами:

а) соціальне опитування;

б) спостереження за відвідувачами;

в) аналіз музейної документації.

Джерелом вивчення поставленої проблеми стали відповіді 135 респондентів – учнів 8–11 класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, студентів технікумів, Чернівецького державного університету, Буковинської державної медичної академії, інтерв’ю 14 викладачів, індивідуальних відвідувачів та 10 спостережень, проведених у залах музею.

На перше запитання анкети «Що Вам найбільше запам’яталося у музеї?» позитивно відповіли 96,3% відвідувачів. Це запитання передбачало відповідь, зумовлену суб’єктивними (особисті пристрасті, інтереси відвідувача, його освітній рівень, професія, вік) та об’єктивними, (зміст експозиції) факторами. Передбачалося, що вся різноманітність теоретично-можливих відносин між суб’єктом (відвідувач) та об’єктом (музей) може бути зведена до трьох варіантів:

а) запити відвідувача перевищують рівень музейної експозиції;

б) запити відвідувача відстають від рівня музейної експозиції;

в) запити відвідувача відповідають рівню музейної експозиції.

Загалом з восьми виставок, які діяли на час досліду, перевагу було віддано виставці «Наше старе місто Чернівці», а відповіді ставили завдання по проведенню консультацій з індивідуальними відвідувачами, проведення індивідуальних екскурсій і відповідно оформлення цього; у фінансовому плані. Анкетування показало, що відвідувачі музею, зацікавлені у діяльності його як музею комплексного типу, яким він був до реекспозиції, бажаючи бачити поряд з історичною і природничу експозицію.

Особливу увагу відвідувачів привертають, згідно до результатів опитування, археологічні та етнографічні матеріали, на другому місці знаходяться виставки, тематично пов’язані з питаннями соціальної боротьби, національно-визвольних рухів. Мало уваги звертають відвідувачі на дані про соціально-економічний розвиток краю та держави. Причина цього полягає у недостатній підготовці їх до глибокого сприйняття специфічної музейної інформації, а також ступенем впливу на відвідувачів виставок з неоднаковою ефективністю, тобто у тих випадках, коли речові та образні джерела займають однакове місце поряд з письмовими джерелами.

Серед речових джерел, які привернули увагу респондентів, основне місце займає зброя, за визначенням окремих відвідувачів – «історична зброя». На другому місці після неї стоять особисті речі учасників історичних подій, зокрема нагороди. Вдалим виявилося використання авторами виставок макетів, стендових моделей. Встановлено, що саме завдяки їм відвідувач отримує «видиме відчуття» тих процесів, які відбувалися в області техніки у різних країнах.

З усіх інших питань важливим для працівників музею були і запитання: «Яку екскурсію Ви хотіли б послухати в нашому музеї?» та «Які знання і відчуття Ви отримали від відвідин музею?». Відповіді на них дозволяють вести відповідну роботу відділу освітньої роботи музею.

Загалом матеріали, одержані і вивчені під час дослідження «Музей і відвідувач», не розкривають повністю всі аспекти діяльності музею, бо спеціальне вивчення цієї проблеми лише почалося. Разом з тим, аналіз поглядів відвідувачів уже на даному етапі дозволяє зробити відповідні висновки та поглибити на їх основі експозиційну роботу.

І.А. Піддубний, Д.М. Томюк (Чернівці)

Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.


Hosting Ukraine Creative Commons