Дніпропетровський національний історичний музей

Науково-просвітницькі заходи та виставки в діяльності меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького

Скарбницею рідкісних та дивовижних предметів називають музей. Кожен з тих предметів – то відбиток певної епохи, відгомін давно минулого і знамення прийдешнього. Музей покликаний сприяти вирішенню суттєвих проблем сьогодення, відтворення історичної справедливості як запоруки духовного розвитку підростаючого покоління через усі   можливі форми спілкування. Сьогодні ми не можемо не враховувати той факт, що кількісний показник відвідування музеїв вже не може   бути основним критерієм оцінки роботи. Необхідне нове бачення методів роботи з відвідувачами, яке б базувалось на наукових психолого-педагогічних засадах. Отож, з якою метою і для чого люди ходять в музей? Деякі відвідувачі приходять до музею відпочивати, інші – із-за цікавості, а окремі відвідувачі йдуть в музей за інформацією, необхідною для роботи чи навчання. Надзвичайно актуальним в наш час є завдання виховання музейними засобами підростаючого покоління, перш за все дошкільнят і молодших школярів, бо саме в цьому віці формуються основи людської особистості. Пізнаючи оточуючий світ, кожна людина набуває певного життєвого досвіду, робить відкриття, які згодом стають звичними потребами, необхідністю. Вдало представлені експонати в музеї, цікава тематична експозиція допомагають відтворити минуле. А завдання музейників – створити своєрідну доріжку від минулого до сьогодення і до майбутнього. Щоб музей був ближчим та зрозумілішим для відвідувачів ми проводимо цікаві заходи, творчі зустрічі, погостини тощо. Тому що предмети, які зберігаються в музеї, хоч і не змінюються, але ж змінюється світ, в якому ми живемо, і наші погляди на музейні предмети. Для того, щоб музейні заходи були насправді   дієві, вони мають бути відкритими для живого споглядання. Стоячи саме на цій позиції, ми говоримо про музей, де все спрямовується не лише на експонати, а й на загальнолюдські цінності. Особливе місце в цьому належить меморіальним музеям, де існує світ більш відчутний, створений самим господарем, саме його спадщина і є джерелом натхнення для працівника музею. Отже, сам Дмитро Іванович Яворницький та його будинок і є тією доріжкою у минуле. Від того, наскільки вдало ми втілимо реалії минулого, буде залежати результат творчої   зустрічі чи заходу. Наприклад, виконані на святі пісні, вірші, уривки прозових творів відповідають певному моменту сценарію і сприяють активізації глядача. Аби не припускатись повторень, вдаємося до сценаріїв, які розкривають якусь одну грань творчої діяльності вченого, наприклад, «Дмитро Яворницький – лексикограф і фольклорист», «Дмитро Яворницький – письменник і поет», «Яворницький – шевченкознавець» і так далі. Вдала реалізація заходу дає змогу відчути поєднання трьох часів – минулого, теперішнього і майбутнього в дії.
Деякі заходи покликані надати особливого значення самому відвідувачу, його внутрішньому спрямуванню. Але й вони не виходять за рамки традицій меморіальної оселі, бо коло інтересів та захоплень відвідувачів збігається з певними захопленнями самого господаря (народні  пісні та думи, історія козацтва, обряди та традиції та інше). Автор    заходу мусить лише підкреслити це, вдаючись до творчого підходу.
У підготовці та проведенні свята «Погостини у козацького батька Дмитра Яворницького» [1, с. 3] був використаний матеріал, що стосується життєвого шляху та діяльності Дмитра Івановича Яворницького. Художніми додатками стали виступи фольклорно-обрядового театру «Родослав» (Міського Палацу дітей та юнацтва Центру Української Культури «Коло калинове»), заслуженого діяча мистецтв України,   засновника Національної спілки кобзарів України, засновника Стрітівської та Рівенської кобзарської школи, кобзаря з Чернечої гори Володимира Горбатюка та акторів-аматорів. Вони виконували улюблені пісні та думи Яворницького, інсценували відомі обряди, що в давнину побутували на Україні (обряд «закосичення») [2, с. 13]. Отже, таким чином ми досягаємо моменту невимушеного спілкування минулого і сучасного. Особливим є прояв українського менталітету. Меморіальні місця набувають образу народної хати, де головною постаттю є народ. Втіленням даної ідеї є фольклорно–обрядові та звичаєві свята як «Різдвяні зустрічі», «Свято Великодня», «Святий Наум наведе на ум», «Козацькі забави», «Меланкування», «А вже весна, а вже красна», «Роде наш красний» та інші. Небайдужі відвідувачі долучаються до участі у святі: співають пісні, танцюють, щедрують та колядують.
Для обдарованих дітей нашого міста в меморіальній оселі Дмитра Івановича Яворницького проводяться творчі зустрічі з видатними особистостями нашого міста: істориками, письменниками, поетами, філологами, музикантами та іншими [24; 25]. Щокварталу для жителів та гостей міста проходять концерти народних ансамблів, творчих колективів, театрів, які так чи інакше пов’язані з діяльністю Дмитра Івановича [9, с. 4]. Не винятком є і презентації нових книжкових видань, які пов’язані з ім’ям Яворницького [6, с. 4; 7, с. 209-210; 27]. Кожен захід чи творча зустріч розкривають якусь одну грань діяльності вченого.    А Дмитро Іванович був людиною з різнобічними інтересами та захопленнями. Саме тому щомісяця в меморіальному будинку-музеї  Д.І. Яворницького проводяться майстер-класи з Петриківського розпису, вишивки, килимарства, витинанки, плетіння гачком, плетіння соломкою, бісероплетіння [26]. Відвідувачі можуть побачити виставку дитячих робіт, поспілкуватися з майстрами народної творчості та власноруч долучитися до певного виду творчості.
Разом з музейними екскурсіями постійним видом науково-просвітницької діяльності меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького є виїзні уроки та лекції, які проводять співробітники музею у школах та інших освітніх закладах. За останні 2 роки в цьому плані був налагоджений тісний зв’язок із керівництвом ЗСШ № 128 Кіровського району м. Дніпропетровська, яке активно співробітничає із будинком-музеєм. Виїзні уроки та лекції охоплюють всі шкільні класи. В березні 2009 р., до 195-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка, на базі ЗСШ № 128 було проведено мультимедійний урок «Т.Г. Шевченко і Д.І. Яворницький» для учнів 1-3 класів.
Новою формою обслуговування відвідувачів співробітниками меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького є виставочна робота. Із серпня 2007 року в стінах будинку-музею відкрито виставкову залу. За життя Д.І. Яворницького тут була спальна кімната його дружини –   Серафими Дмитрівни, а з відкриттям будинку як музею була оформлена експозиційна кімната «Життя та діяльність Д.І. Яворницького» [15, с. 22-23]. Відкриття виставкової зали у 2007 році мало на меті привнести в діяльність будинку-музею щось нове, те, що дозволяло б залучати відвідувачів до розкриття Яворницького-особистості не один раз. Такою новою формою діяльності співробітників будинку-музею стало створення, експонування та екскурсійне обслуговування виставок, які так чи інакше пов’язані з ім’ям Д.І. Яворницького, його життям та діяльністю.
Перша виставка (07.08. — 30.10.2007) несла символічний характер і мала назву «Петриківський декоративний розпис: від Д.І. Яворницького до сьогодення». Відомо, що Дмитро Іванович був, так би мовити, першовідкривачем для широкої громадськості чарівної краси народного петриківського розпису. На виставці було представлено близько       150 експонатів із фондів Дніпропетровського історичного музею (мальовки, листівки, фотографії, одяг, рушники; побутові речі, розписані майстрами петриківського розпису). У їх числі роботи петербурзької художниці Є.К. Евенбах, яка за дорученням Д.І. Яворниць-кого у 1911 та 1913 рр. робила копії настінних розписів по селах Катеринославщини, в тому числі в селі Петриківка; роботи корифеїв петриківського розпису Тетяни Пати та Надії Білокінь; вироби і розписи майстрів петриківської художньої фабрики «Дружба» Федора Панка, Василя Соколенка, Зої Кудіш, Ніни Гордєєвої, Ніни Турчин; вироби із фарфору, розписані майстрами Вірою Кліменко-Жуковою та Тамарою Кудіш;  роботи сучасних майстрів Андрія та Марії Пікуш, подружжя Зінчуків, Марії Стативи, Катерини Тимошенко та ін. [23]. Виставка «Петриківський декоративний розпис» дозволяла простежити істори-чно-мистецькі зміни петриківського розпису у часі, показувала його як унікальний прояв української художньої культури.
Друга виставка – «Шевченко – художник» (15.11.2007 р. – 10.02.2008 р.) – представляла картини із фондів Національного музею Тараса Шевченка. Презентовані роботи були єдиними художніми копіями оригінальних робіт Великого Кобзаря, створеними на замовлення Національного музею Тараса Шевченка у Києві. Виставка розкривала розмаїття творчих пошуків Тараса Григоровича [14, с. 6; 30]. А головне – підкреслювала вплив творчості Т.Г. Шевченка на життя та діяльність Д.І. Яворницького, про що вже неодноразово наголошувалося у відповідних дослідженнях [5, с. 16; 16, с. 43-46].
Велику увагу громадськості привернула виставка «Співці української старовини» (6.05.–14.08.2008 р.) [19, с. 4; 28]. Вперше у Дніпропетровську експонувалися оригінальні картини художників І. Рєпіна, С. Васильківського, М. Самокиша, О. Сластіона із колекції Харківського художнього музею. До експозиції виставки увійшли твори художників, які у своїй творчості торкалися теми української старовини, співпадаючи в часі з періодом українського національного відродження на рубежі ХІХ-ХХ століть [8, с. 3]. Д.І. Яворницького та цих чотирьох художників поєднували спільна праця на ниві української культури та щира дружба, що додає подібній виставці особливого значення.
Не менший успіх мала й виставка «Шедеври музичних майстрів» (18.09.2008 р.–10.02.2009 р.), відкрита в рамках ІІ Всеукраїнського  музейного фестивалю [3, с. 4; 12, с. 12; 13, с. 21; 18]. Вона представляла колекцію, старовинних музичних інструментів із фондів ДІМ,   започатковану Д.І. Яворницьким. Деякі із експонатів експонувалися вперше. На виставці були представлені українські кобзи та бандури, селянська колісна ліра, бубон, цимбали ХІХ ст., дитячі глиняні іграшки-свистульки; інструменти іноземного походження – німецька скрипка та цитри фабричного виробництва, московська гармоніка, італійська     мандоліна; екзотичні інструменти з країн Сходу; рідкісні фотографії із фондів ДІМ, у яких відображено фрагменти музичної культури нашого краю і України в цілому протягом ХХ століття. Особливо цікаві фотографії початку ХХ століття, які збиралися в музеї за роки директорства Д.І. Яворницького [11, с. 13]. У зв’язку із зацікавленістю широких кіл громадськості та великою пізнавальною цінністю виставки термін її дії був значно подовжений.
П’ята виставка «Шевченкіана з колекції ДІМ» (12.03.-7.05.2009 р.) була присвячена 195-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка і демонструвала колекцію шевченкіани зі скарбів Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. На ній було представлено близько півсотні експонатів, серед яких – книги, картини, ліногравюри, фаянс і порцеляна, листівки та фотографії. Це важлива частина колекції шевченкіани із фондів ДІМ, яка почала формуватися за часів директорства Д.І. Яворницького. Нова виставка представляла широкий хронологічний спектр створення колекції від початку ХХ століття до нашого часу [10, с. 7].
Виставка «За спадщиною Дмитра Яворницького» (15.05.– 31.07.2009 р.) є першою в стінах будинку-музею, на якій були представлені художні роботи сучасного автора – картини на козацьку тематику художника Б.Ю. Курдюмова (м. Дніпродзержинськ). На виставці    експонувалися 27 робіт автора, серед яких – олійні картини та графічні твори, що передають переважно людські почуття на тлі козацької епохи: радість, сум, кохання, сміливість та силу. Для створення козацьких образів та речей тогочасного побуту художник взяв за основу найвідоміший твір Дмитра Яворницького – «Історію запорізьких козаків». З цієї точки зору було дуже цікаво дізнатися, яким чином і з якою   силою впливає спадщина Дмитра Яворницького на творчі особистості нашого часу. Відомо, що за життя Д.І. Яворницький заохочував багатьох художників до створення картин на козацьку тематику, підтримував молоді таланти, вихідців з народу [21, с. 73]. Персональна виставка в стінах будинку-музею демонструвала, яким чином це відбувається  зараз.
Відкриття наступної виставки пов’язане із святкуванням 160-річчя Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Вона представлятиме колекцію стародрукованих книжкових видань із фондів ДІМ, яка почала формуватися в роки директорства Дмитра Яворницького на початку ХХ століття.
Аналізуючи досвід виставкової діяльність в стінах будинку-музею, слід зазначити, що своєрідним її недоліком можна було б назвати відносно невелику площу виставкової зали (15 м2), бо це, певно, дещо   обмежує можливості при створенні виставок. З іншого боку, малі розміри виставкової зали якраз дозволяють експонувати міні-колекції,   дають можливість показувати і сприймати невеликі частини музейних колекцій як доповнення до основної експозиції меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького, змушують винаходити і своєрідні дизайнерські рішення при створенні нової експозиції. Сподіваємось, що нові  виставки закріплять ці переваги.
На попередніх музеєзнавчих конференціях ДІМ дослідниками вже аналізувався феномен виставки як виду музейної діяльності. Зокрема, наводилось порівняння відкриття виставки зі святом, наголошувалося на її особливій ролі в музейному житті [4, с. 148; 17, с. 143-144]. Підкреслювалась і проблема недостатнього інформаційного забезпечення виставкової діяльності музеїв в складних економічних умовах [20,       с. 140].
Тісне співробітництво, починаючи з 2008 року, із музейним сайтом ДІМ – www.museum.dp.ua – дозволяє оперативно подавати інформацію про діяльність меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького для швидкого доступу до неї у всесвітній мережі Інтернет. Всі нові заходи розміщуються в головній рубриці «Новини» [26], матеріал про нові  виставки презентується в загальному розділі «Виставки» [22]. Найголовніші заходи в стінах меморіального будинку-музею висвітлюються в окремій рубриці «Події», яка розміщена як підтема розділу «Філії ДІМ – Меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького». На даному етапі представлено 16 подій, як-от: відкриття виставок; проведення святкових заходів; заходи, які були організовані сумісно з іншими  культурними закладами. Кожен бажаючий зможе відшукати на музейному сайті потрібну інформацію про діяльність меморіального будинку-музею за останні роки [29]. Постійне розміщення інформації про переважну більшість заходів, які проводяться в стінах будинку-музею Д.І. Яворницького, в розділах музейного сайту, дозволяє цим подіям «не зникати» в сучасному інформаційному просторі. Тісна співпраця із засобами масової інформації дає можливість неодноразово у пресі та на телебаченні заявити про унікальність будинку-музею Д.І. Яворницького, про нові виставки, дозволяє публікувати у друкованих виданнях матеріали про колекції, які збираються в ДІМ, починаючи з часів директорства Д.І. Яворницького – фундатора більшості солідних колекцій музею. Таким чином, й назва будинку-музею Д.І. Яворницького як культурного та науково-просвітницького закладу звучить частіше, що особливо важливо в сучасний період існування музеїв.
Саме в місцях, де присутній емоційний ефект, науково-просвітницькі заходи є необхідним засобом порозуміння і усвідомлення того, що ми є народ зі своєю, а не чужою історією. І саме тут, в меморіальній оселі академіка Дмитра Івановича Яворницького, ми маємо унікальну можливість виховувати підростаюче покоління на прикладі видатного вченого-подвижника.

Бібліографічні посилання:

1. Андрющенко Н. На гостинах у Будинку-музеї Дмитра Яворницького //   Зоря, 14 лютого 2009 р., субота, № 16 (20882). – С. 3.
2. Бандур Я.О. Осередок культури // Джерело, грудень 2008 р., № 45-48 (453-456). – С. 13.
3. Гнатко М. Кобзи, ліри та бандури… // Зоря, 14 жовтня 2008 р., вівторок, № 114 (20832). – С. 4.
4. Голубець Г. Виставка в музеї – «подія чи повсякденність»? // Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. [Зб. тез доп. та повідомлень Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького]. – Д.: РВВ ОП «Дніпропетровська книжкова друкарня», 1999. – С. 146-148.
5. Єкшов В.В. «Гордість наша і слава» (до 152-річчя від дня народження      Д.І. Яворницького) // Джерело, листопад 2007 р., № 41-44 (340-343). – С. 16.
6. Він саме. Згадали писаря козацького батька. Микола Костюк і Дмитро Яворниць-кий // Зоря, 18 листопада 2008 року, вівторок, № 129 (20847). – С. 4.
7. Він саме. Нова книга про Дмитра Яворницького // Січеслав, № 1 (19), 2009. – С. 209-210.
8. Він саме. Співці української старовини // Культура і життя, 2 липня     2008 р., № 27. – С. 3.
9. Він саме. У злеті творчості і легенди // Зоря, 3 лютого 2009 р., вівторок,  № 11 (20877) – С. 4.
10. Він саме. Шевченкіана із колекції Дніпропетровського історичного музею // Джерело, березень 2009 р., № 9-11 (465-467). – С. 7.
11. Він саме. Шедеври музичних майстрів // Джерело, грудень 2008 р., № 45-48 (453-456). – С. 13.
12. Він саме. Як відрізнити кобзу від бандури? // Зоря, 18 грудня 2008 р.,  четвер, № 142 (20860). – С. 12.
13. Кокошко Ю. Как выглядит африканская лира? // Днепр вечерний, пятница, 12 декабря 2008 г., № 189 (11846). – С. 21.
14. Овсянникова А. Роботи нашого Рембрандта у Дніпропетровську // Наше місто, № 175 (2723), вівторок, 4 грудня 2007 р. – С. 6.
15. Перкова А.І. До історії відтворення меморіального будинку-музею Д.І. Явор-ницького // В зб.: Музей і майбутнє. [Доповіді та повідомлення наукової кон-ференції до міжнародного дня музеїв, травень 1997 р.]. – Д.: Поліграфіст, 1998. – С. 18-23.
16. Перкова А.І., Єкшов В.В. Т.Г. Шевченко в житті і спадщині Д.І. Яворницького // Шевченкіана Придніпров’я. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2008. – С. 43-46.
17. Подосинова М.А., Зубкова Г.Е. Музейная выставка – празник или повсе-дневность? // Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. [Зб. тез доп. та повід. Міжнародної наук. конф.]. – Д.: РВВ ОП «Дніпроп. книж. друк.», 1999. – С. 142-144.
18. Рекуненко Н. На чем играли наши предки? // Левый берег, № 33, 19-25 декабря 2008 г.
19. Чабан М.П. Співці української старовини // Зоря, 13 травня 2008 р.,    вівторок, № 51 (20769). – С. 4.
20. Чмелик Р. Комунікативний центр інформації – важливий етап розвитку му-зейництва в Україні // Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. [Збірник тез доповідей та повідомлень Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького]. – Д.: РВВ ОП «Дніпропетровська книжкова друкарня», 1999. – С. 139-141.
21. Шубравська М.М. Д.І. Яворницький. Життя, фольклористично-етнографіч-на діяльність. – К.: Наукова думка, 1972. – 256 с.
Електронні посилання
22. Виставки // http://museum.dp.ua/ua/tovisit.html
23. Відкриття виставкової зали // http:// www.museum.dp.ua /ua/ affiliate/ dimmuseum/ domevents/ 144-domevents/530-2008-08-19-08-54-54.html
24. Зустріч з Л. Степовичкою // http:// www.museum.dp.ua/ ua/ affiliate/ dimmuseum/ domevents/144-domevents/1251-2009-05-31-10-37-28.html
25. Творча зустріч молоді із краєзнавцем М. Кавуном // http:// www.museum.dp.ua /ua/ affiliate/ dimmuseum/ domevents/ 144-domevents/ 1156-kavunmeeting.html
26. Новини // http://www.museum.dp.ua/ua/the-news.html
27. Новини 11 каналу. Побачило світ нове видання про життя Дмитра Яворни-цького // http://www.11channel.dp.ua/news/dp/2009/03/27/16260.html
28. Новини 11 каналу. Художні твори товаришів Дмитра Яворницького виставлено на експозицію // http:// www.11channel.dp.ua /news/dp/ 2008 /05 /07/ 14945.html
29. Події // http:// www.museum.dp.ua /ua /affiliate /dimmuseum / domevents. html
30. Рацибарська Ю. Виставка маловідомих гравюр Тараса Шевченка // http://rfe.radiosvoboda.org/article/2007/12/41ECEC42-F3C6-44F2-A56C-1B64B53292A4.html

Автори: Єкшов В.В. — н.с. ДІМ, Бандур Я.О. — н.с. ДІМ

Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснуван¬ня Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворннцького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.


Hosting Ukraine Creative Commons