Дніпропетровський національний історичний музей

Каталогізація музейної колекції козацьких старожитностей та матеріалів щодо увічнення пам’яті про українське козацтво

УДК 069.51:94(477.63)

В.М. Бекетова

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького

Каталогізація музейної колекції козацьких старожитностей та матеріалів щодо увічнення пам’яті про українське козацтво.

Окреслено проблеми, які виникли у наукового колективу Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І.Яворницького щодо каталогізації тематичної колекції козацьких старожитностей та матеріалів, що увічнюють пам’ять про українське козацтво XVI – XVIII ст.

Ключові слова: каталогізація, музейна колекція, українське козацтво, старожитності.

Очерчены проблемы, которые возникли у научного коллектива Днепропетровского национального исторического музея имени Д.И. Яворницкого в процессе каталогизации тематической коллекции казацких древностей и материалов, которые увековечивают память об украинском казачестве XVI – XVIII вв.

Ключевые слова: каталогизация, музейная коллекция, украинское казачество, древности.

Outlines the problems encountered in the research team of Dnipropetrovsk National History Museum on behalf D.Yavornitskiy cataloging content Cossack collection of antiquities and materials that perpetuate the memory of the Ukrainian Cossacks XVI – XVIII centuries.

Keywords: cataloging, museum collection, Ukrainian Cossacks, antiquities.

У свій час Д.І. Яворницький справедливо зазначав в супровідному тексті до альбома «З української старовини», що «…козаки, які добре розуміли і цінували красу природи, по справедливості гідні того, щоб усі їхні діяння були представлені у докладній, живій і художній історії, а їх домашній і військовий побут, так само як і найголовніші історичні події, були показані в наочних образах та мистецьких ілюстраціях…» [16, с. 63]. Відомий український історик і фундатор музею в Катеринославі особисто «зібрав великий і різноманітніший матеріал, що стосується історії запорозьких козаків», і, як він сам зазначав, «передав його в руки прийдешньому поколінню наступних віків». Ці матеріали заклали основу зібрання Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького, яке щорічно поповнюється цінними джерелами козацької історії. Сьогодні фонди музею складаються із сотен різноманітних колекцій  і налічують 270 тисяч одиниць музейних предметів [2, c. 241-247]. Серед них  козацькі старожитності та матеріали, що увічнюють пам’ять про козацтво, посідають провідне місце і охоплюють більше 5000 одиниць [16, c. 63-81]. Кількість матеріалів щорічно зростає, здебільшого за рахунок археологічних розкопок пам’яток козацької доби в нашому краї [11]. Для порівняння зазначимо, що за часів Д.І. Яворницького у 1928 році в музеї налічувалось 2325 одиниць козацьких старожитностей (2136 од. переважно надійшли у 1905-1917 рр.)  [12, с. 28].

Слід зазначити, що речові джерела, які зберігаються в музеї, майже не використовуються  істориками в їх наукових дослідженнях, крім архівних джерел. Це значною мірою пов’язане з їх малою доступністю для дослідників. Саме каталогізація музейних предметів дозволить ввести їх до наукового обігу, сприятиме вирішенню не тільки суто музеєзнавчих проблем, а й розширенню джерельної бази історичних та краєзнавчих досліджень. Створення каталогу козацьких старожитностей є, на наш погляд, актуальною справою, враховуючи пріоритетність цієї теми в українській історіографії, широку зацікавленість громадськості, реалізацію серії пам’ятко-охоронних програм українських наукових товариств і потребу у створенні каталогів історико-археологічних пам’яток, пам’ятних місць українського козацтва.

Укладанню каталогу передувала досить складна й кропітка робота щодо пошуку, виявлення, ідентифікації та атрибутації пам’яток козацької старовини. Відомо, що в музеях предмети зберігаються по певних групах, які розрізняються характером матеріалу (папір, дерево, тканини, метал, скло), технікою виготовлення (книги, живопис, фото-фоно-кіно-відеоматеріали), місцем знаходження (археологія) і побутування, певною тематичною спрямованістю та призначенням (культ, зброя, нумізматика, техніка) та інш. Матеріали, що відтворюються історію запорозького козацтва, зберігаються майже в усіх фондових групах, в різних фондосховищах, що ускладнювало виявлення предметів. До того ж, більшість речей, які потрапили в ДНІМ до 1917 р., проходили наукову обробку та реєстрацію за правилами і можливостями свого часу, отримуючи інвентарний номер, який писався на спеціальній сигнатурці (паперовій марці), що приклеювалася до музейних предметів з лицьового боку. Але, на жаль, з плином часу значна частина паперових марок, а з ними й номерів, було втрачено під час переміщень, несприятливих умов зберігання, в процесі проведення реставраційних робіт. Це теж заважало виявленню та чіткій атрибутації великої кількості речей, крім того, як правило, невідомими залишалися місце знахідки та ім’я дарителя. За основу для пошуку й ідентифікації більшості речей були взяті каталоги [4]; [5]; [6]; [7] та звіт музею [18], видані у 1893-1910-х рр. В музейних каталогах матеріали розподілялися за хронологічним, видовим та тематичним принципами. Характеристика музейних предметів подана в них досить стисло. Автори, очевидно, ставили собі на меті більше звертати уваги на те, яким чином та чи інша пам’ятка потрапила до музею, звідки й ким була передана. Завдяки цьому ми маємо неоціненну інформацію про людей, зусиллями яких поповнювався музей. Ці відомості можна почерпнути також з епістолярної спадщини академіка Д.І. Яворницького, яка зберігається в  ДНІМ (6400 листів від 150 кореспондентів) та інших архівних і музейних установах світу [1, c.14-24].

Таким чином, у музейному каталозі 1905 р. до «старожитностей запорозьких» віднесені 518 од. (Розділ ХІ) [5, с. 73–88], але при цьому церковні речі (не виділяючи козацьких) подано окремим розділом (ХІІ). Та ж сама інформація спостерігається і в каталозі 1910 року (Розділ ХІ) [6, с. 135–166]. У звіті про роботу музею імені О. М. Поля, що був виданий Д.І. Яворницьким у 1907 р., подано перелік музейних предметів, зібраних протягом 1905-1906 рр. і розподілених за 16 групами, в тому числі зазначені 72 предмета козацьких часів [18]. За даними каталогу 1910 р. експонатів козацької доби нараховувалось 765 одиниць. 11 травня 1912 р. Ольга Семенівна Поль дарчим документом засвідчила дарунок Катеринославському музею ім. О. М. Поля у власність 2 тисячі 60 предметів старовини, серед яких 281 предмет відносився до часів Запорожжя, ідентифікувати які частково допомагає каталог 1893 р. [7].

У важкі 1920–1930 рр. з облікової документації в музеї існували лише інвентарні картки, які містили неповну інформацію про предмети, хоча в цей час здійснювалися окремі спроби створити каталоги музейних колекцій. Наприклад, В.Г. Кравченком у 1931–1932 рр. був упорядкований каталог етнографічних предметів, який зберігся в рукописі. В науково-діловодному архіві музею зберігається також перелік музейних предметів, які були відібрані для антирелігійного музею у 1939 р. Але ці поодинокі спроби систематизації музейного зібрання, втрата музейного архіву в роки окупації Дніпропетровщини не дають можливості реконструювати повною мірою історію довоєнної колекції козацьких пам’яток. У 1947–1948 рр. була проведена повоєнна інвентаризація наявного музейного фонду, і сьогодні документально обґрунтовану дату надходження багатьох предметів можна визначити не точніше, ніж «до 1948 року». Таким чином, роботу по укладенню каталогу можливо було здійснити лише шляхом порівняння старих каталогів та записів музейних працівників 1940-х рр.

Упродовж 1960–2000 рр. у музеї велася активна робота по упорядкуванню і класифікації музейних предметів, а також науковому вивченню та атрибутації певних груп музейного зібрання. В результаті, підготовлено й видано чимало каталогів музейних колекцій: кераміки [10], нумізматики [13], зброї [14], стародруків [17] та архівних документів ХVІІ–ХІХ ст. [15]. До цих видань частково увійшли й козацькі раритети. Оцифровані ілюстрації біля 200 одиниць музейних предметів з козацького зібрання ДНІМ і велика стаття про колекцію увійшли до фундаментального видання Володимира Недяка “Україна — козацька держава” (вид-во ЕММА, 2004). Характеристика музейної колекції з історії українського козацтва неодноразово висвітлювалась у музейних виданнях різних років [3]; [16]. Але повний опис козацької колекції, її систематизація, класифікація і упорядкування здійснено в музеї протягом останнього 20-ліття, у 1993–2013 рр.

До каталогу увійшли всі музейні предмети, що знаходяться в експозиції музею та зберігаються у фондосховищах, тобто козацькі пам’ятки ХVI — ХVІІІ ст. та матеріали ХІХ — ХХІ ст., які увічнюють пам’ять про українське козацтво. Для створення каталогу потрібна була участь широкого кола науковців музею, зокрема зберігачів усіх груп фондового зберігання. Безпосередньо цією роботою займалися наукові працівники, які в той чи інший період обіймали посаду наукового співробітника, автора теми і відповідального за експозицйні матеріали зали № 2 — “Україна і край у XIV – XVIII ст. Історія запорозького козацтва”: Журба Алла, Ченцова Надія (канд. іст. наук), Мирошниченко Наталія, Безіна Людмила, Осадча Юлія; зберігачі фондових груп: Світлана Абросимова (канд. іст. наук, архів, книги), Тетяна Архіпова (фото, поштові листівки), Майя Сердюк (археологічні предмети),  Маргарита Тихонова (культові речі і книги), Анна Подолян (зброя), Галина Зубкова (живопис, побутові речі), Маргарита Підсінова (тканини, побутові речі), а також  археолог, який досліджував пам’ятки козацької доби на Дніпропетровщині, Старік Олександр (канд. іст. наук) та інш. На сьогодні каталог повністю упорядковано і зроблено макет книги для видання (400 с. тексту та ілюстрацій).

В каталозі нумерація здійснена по кожному розділу окремо. В описі пам’яток подано назву, час і місце створення; якщо це опис документа, то вміщено дані про те, ким, кому, де і коли був створений документ; кількість та формат аркушів, чорнила, почерк; наявність підписів, печаток, орнаменту; матеріал і техніка, розміри, час проведення реставраційних заходів та їх виконавці [15]. Опис книг складається із бібліографічного опису (автор, заголовок, вихідні дані, кількісна характеристика), сумарної характеристики ілюстративного, орнаментального матеріалу, представленого у книзі, характеристики варіантів набору, паперу, палітурки, стану збереженості екземпляру, записів на полях (маргіналії), інформаціі про надходження книги до музею, вказується шифр екземпляру [17]. Вихідні дані наведено за стандартною формою: формат видання вказується в градусах (2, 4), далі подано відомості про кількість рядків на сторінці і розмір шрифтів (розмір шрифтів визначається виміром 10 рядків). Ілюстративний і орнаментальній матеріал характеризується наявністю ілюстрацій, заставок, кінцівок, гербів, рамок, ініціалів (наявність ініціалів в більшості видань тільки згадується). Повідомляється скільки відбитків і з якої кількості дощок виготовлено. В разі наявності в книзі типів паперових водяних знаків вони вказуються. Книги, в яких вихідні дані не вдалося з’ясувати, датуються з припущенням. Далі йде стисла інформація про місце походження (якщо відомо), історію і час надходження до ДНІМ, посилання на видані каталоги музею і літературу, інвентарний номер.

Каталог складається з десяти розділів і додатку: 1/ архівні матеріали ХVІ – поч. ХІХ ст.; 2/ стародруки; 3/картографічні матеріали, плани; 4/ культові речі; 5/ персні, печатки, каблучки; 6/ корогви (прапори); 7/ козацька зброя  і спорядження ХVІ – кін. ХVІІІ ст.; 8/ люльки козацькі; 9/ предмети побуту; 10/ художні твори, додатковий розділ — археологічні предмети з розкопок на Богородицький фортеці (район в межах м. Дніпропетровська) та у селі Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області. Науково-довідниковий апарат каталогу складається з таких покажчиків: іменний, географічний із зазначенням сторінки, на якій згадується ім’я чи місто; покажчик назв документів, бібліографії, а також списка скорочень.

Найбільша група матеріалів, як виявилось, це археологічна, що увійшла частково в основну частину, але здебільшого в додатковий розділ (понад 3200 од.). Серед археологічних речей найбільше предметів побутового характеру (люльки, посуд, кахлі, будівельні матеріали, замки, ножі) та зброя і спорядження (ядра, вістря списів, кульки тощо), значна частина у фрагментах (посуд,  кахлі). Додатковий розділ прийшлося робити тому, що археологічні матеріали (з розкопок Богородицької фортеці та Китайгородського комплексу) надійшли до музею за останні 8 років (2006 — 2013 рр.), деякі з них ще навіть не мають облікових номерів, а каталог в основному було упорядковано до 2005 р. Якщо до цього в фондах музею було дуже мало глиняного посуду козацької доби, то після розкопок козацького поселення в с. Китайгород Царичанського району (археолог О.В. Старік) колекція музею поповнилась фрагментами і цілими зразками різного посуду. Цінні предмети козацької доби надійшли до фондів музею від археологів Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара: професора І.Ф. Ковальової та її помічника Володимира Шалобудова, професора В.А.Ромашки, які на території м. Дніпропетровська проводили інтенсивні розкопки залишків Богородицької фортеці, містечка Самарь та інших козацьких пам’яток ХVІ — ХVІІІ ст. Більшість знайдених ними предметів були науково описані, систематизовані і увійшли до відповідних наукових каталогів [8], [9]. Серед археологічних знахідок чимало монет, куль, печаток, клейм, залишків зброї, посуду, кахлів тощо. Тепер значна частина цих предметів увійшла до музейної колекції.

До каталогу не включено нумізматичну групу предметів (різноманітні монети козацького часу) та фалеристичні матеріали (пам’ятні медалі), які з часом увійдуть до відповідних каталогів музейних колекцій, над якими працюють науковці музею.

Каталогізація козацької колекції ДНІМ сприяла більш чіткому уявленню про її склад. А саме: архівні документи — 90 од.; книги-стародруки — 34 од.; карти і плани — 18 од.; культові предмети (ікони, хрести, церковне начиння, одяг) — 270 од.; печатки, персні, корогви — 18 од.; зброя (холодна та вогнепальна) та спорядження — 263 од., люльки — 130 од., побутові речі (одяг, хатнє начиння, чорнильне приладдя, посуд, меблі, будівельні матеріали, кахлі, іграшки та інш.) — 262 од.; художні твори (живопис, графіка, скульптура), фотографії та листівки — 471 од., археологічні предмети (залишки зброї, будівельні матеріали, побутові речі, посуд, знаряддя праці) — 3200 од. Слід зазначити, що понад 3000 одиниць із зазначених предметів фотофіксовані й оцифровані, що дає можливість створити електронний варіант каталогу й зробити колекцію доступною у міжнародному масштабі.

 Зібрання козацьких старожитностей Дніпропетровського музею всебічно характеризує матеріальну і духовну культуру козацтва низового Дніпра. Упорядкований каталог повинен ознайомити науковців, широку громадськість із зібранням, яке сформувалося в одному з найстаріших музеїв України протягом понад 150 років.

Список джерел та літератури:

  1. Бекетова В.М. Епістолярна спадщина Д.І.Яворницького як джерело з історії колекціонування козацьких старожитностей // Матеріали науково-практичної конференції «Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини»: Зб. наук. пр. / редкол.: Н. Буланова (відп. ред.) та ін. – Н.: ТОВ «Принтхаус «Римм»», 2014. – 264 с.
  2. Бекетова В.М. Проблеми каталогізації музейної колекції музейної колекції реліквій запорозького козацтва // Там само.
  3. Геральдика Дніпропетровщини. Офіційні символи територіальних та муніципальних утворень: [Історичні нариси] / Автори-упоряд.: Бекетова В.М., Потап О.Ю.; за заг. ред. Н.І.Капустіної. — Д. : Арт-Прес, 2012. — 192 с.
  4. Запорізькі реліквії в колекції Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького: Буклет /Автор тексту Н.В.Ченцова. — Д., 1990. — 16 с.,іл.
  5. Каталог Екатеринославского областного музея им. А.Н. Поля / Сост.: А. Скриленко, В. Бабенко. — Екатеринослав: Типография губернского земства, 1905. — 296 с.
  6. Каталог Екатеринославского областного музея имени А. Н. Поля. -Екатеринослав: Типогр. губернского земства, – 1910. — 444 с.,  илл.
  7. Каталог коллекции древностей А.Н. Поль в Екатеринославе /Сост. К. Мельник. Вып. І. –  К.: Типография С.В. Кульженко, 1893. — 223 с. , 13 л., илл.
  8. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці / І.Ф.Ковальова, В.М. Шалобудов, В.О. Векленко. — Д.: Вид-во Дніпропетр.нац.ун-ту, 2007. — 108 с.
  9. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці / І.Ф. Ковальова, В.М.Шалобудов, О.В. Харитоненко. — Д.: Вид-во Дніпропетр.нац.ун-ту, 2013. — 176 с.
  10. Кераміка. Каталог. Вип. І. Дніпропетровський історичний музей ім. академіка Д.І. Яворницького/ Упор.: Н.М. Трушенко, В.О. Черних. — Д.: Промінь, 1964. — 102 с.
  11. Китайгород козацький. Нові археологічні знахідки, памятки з історії козацтва. Царичанський район, Дніпропетровська область. Буклет виставки до 160-річного ювілею Дніпропетровського історичного музею імені Д.І.Яворницького /Автор тексту О.В. Старік – Д.: АРТ-ПРЕС, 2009. — 2 с.
  12. Матвієвський П. 25-річчя Дніпропетровського краєвого історико-археологічного музею // Дніпропетровський краєвий історико-археологічний музей: Збірник. — Д., 1929. — С.5-42.
  13. Нумизматика. Каталог. Вып. ІІ. Днепропетровский исторический музей им. академика Д.И.Яворницкого / Сост.: Г.Ф. Иосиков. — Д.: Промінь,   — 66 с.
  14. Оружие. Каталог. Вып. ІІІ. Днепропетровский исторический музей им. Академика Д.И.Яворницкого / Сост.: О.В. Кузьмина.  — Д: Промінь, 1967. — 82 с.
  15. Пам’ятки писемності в збірці Дніпропетровського історичного музею: Каталог музейної колекції актових джерел ХVШ-ХIХ ст. / Упоряд. : С.В. Абросимова та інш. – Д., 1993. — 48 с.
  16. Скарби Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Альбом. /Автори тексту і упоряд.: Капустіна Н.І., Бекетова В.М. – Д.: Арт-прес, 2005. — 319 с.
  1. Старопечатные кириллические издания в Днепропетровском историческом музее 1574-1800 гг.: Каталог / Сост. С.В. Абросимова. – Д., 1988. — 42 с.
  2. Эварницкий Д.И. Отчет Екатеринославского областного музея имени А.Н. Поля 1905-1906 г. — Екатеринослав: Типография губернского земства, 1907. — 192 с.,  илл.

Hosting Ukraine