Дніпропетровський національний історичний музей

Історія українського козацтва в експозиціях музеїв України: реалії та можливості музейних колекцій

УДК 069. 536 (477. 64)

Бекетова В. М.

Історія українського козацтва в експозиціях музеїв України:  реалії та можливості музейних колекцій

Проведено аналіз існуючих стаціонарних експозицій музеїв України щодо висвітлення історії українського козацтва з метою їх удосконалення.

Ключові слова: українське козацтво, експозиція музею, музейна колекція.

Проведен анализ существующих стационарных экспозиций музеев Украины по освещению истории украинского казачества с целью их усовершенствования.

Ключевые слова: украинское казачество, экспозиция музея, музейная коллекция.

The analysis of existing residential exposures museums Ukraine on covering the history of  Ukrainian Cossacks for their improvement.

Key words: Ukrainian Cossacks, museum exhibits, museum collection.

        В Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д.І. Яворницького (далі в тексті – ДНІМ) історії українського козацтва присвячена окрема зала № 2, де на площі понад 200 кв.м розміщено оригінальні предмети – пам’ятки козацької доби ХІV – ХVІІІ ст., та створені певні реконструкції для всебічного висвітлення цього легендарного періоду в історії України. Музей постійно працює над удосконаленням даної експозиції, доповнюючи її новими матеріалами, відреставрованими речами тощо [6]. Але певна заданість оформленої у 1976-1977 рр. стаціонарної експозиції музею, її монументальність, використані в той час художні прийоми та матеріали, відсутність коштів сьогодні, не дозволяють зробити докорінну перебудову існуючої експозиції, хоч, безперечно, вона потребує змін. За сорок років пошуковцями віднайдені нові джерела, досліджені раніше невідомі та маловідомі сторінки з історії козацького лицарства, систематизована і упорядкована музейна колекція козацьких старожитностей, яка значно поповнилась археологічними знахідками з розкопок козацьких поселень (4000 одиниць) на території Новобогородицької фортеці, Китайгородського комплексу в Царичанськогому районі та інших пам’яток. Все вищезазначене, а також досвід колег з інших музеїв України щодо висвітлення козацької доби, потребує врахування в експозиційній діяльності ДНІМ.

       Мабудь, ніхто не буде заперечувати, що практично в кожному історико-краєзнавчому музеї в Україні будь-якого статусу і підпорядкування (від Національного музею історії України до найменьшого сільського краєзнавчого музею) знаходить висвітлення історія українського козацтва як в загальнодержаногому, так і в локальному, вимірах. І немає значення є в наявності в зібранні того чи іншого музею оригінальні предмети, документи козацьких часів (а це період пізнього середньовіччя та просвітництва – ХV – ХVІІІ ст.), з кінця 1950-х , а особливо в 1970-х рр., експозиції з історії козацтва множаться повсюдно. Для створення подібних музейних експозицій використовуються різноманітні репродукції, копії, муляжі козацьких речей, здебільшого копії портретів діячів козацької історії, які неодноразово тиражувались у різному виконанні і будь-якої якості, інколи замовляються їх копії місцевим художникам. Безперечно, популяризація козацької історії відіграє важливу роль у виховному та освітньому процесах в Україні, але найбільший вплив на свідомість підростаючого покоління, на сприйняття та засвоєння відвідувачами славного козацького минулого, мають оригінальні музейні предмети, козацькі раритети, які у поєднанні з вдалими реконструкціями та якісними копіями дають можливість висвітлити історію українського козацтва яскраво і змістовно.

        Слід зазначити, що в небагатьох українських музеях є в наявності оригінальні предмети козацької доби. У свій час, протягом 1999-2004 рр., директор київського видавництва ЕММА Володимир Недяк зробив велику, можна без перебільшення вважати, титанічну справу, виявивши ті музеї України, де зберігаються цінні колекції козацьких старожитностей ХV – ХVІІІ ст., зробивши фотозйомку музейних предметів (5176 кольорових ілюстрацій вміщено в книгу, а зроблено знімків у рази більше) і упорядкувавши (разом з колекціями архівних установ, бібліотек, приватними колекціями та матеріалами щодо увічнення пам’яті про козацтво і діячів козацької історії) у вигляді ілюстрованого каталогу-путівника у книзі «Україна – козацька держава» [7]. Зробити такий репрезентативний опис козацьких скарбів було дуже важко не лише з-за обсягів роботи, але й  за відсутності інформації, відомостей про дані музейні колекції. Адже ні один музей України не мав тоді і немає на сьогодні повних науково систематизованих, упорядкованих і надрукованих каталогів козацьких предметів. Окремі відомості про козацькі колекції музеїв вміщено в наукових статтях, каталогах по конкретних колекціях (печатки, документи, живопис, зброя, люльки, тканини), путівниках та рекламних буклетах українських музеїв, де, як правило, нажаль, відсутні точні дані про предмети, їх опис та світлини. Таким чином, книга «Україна – козацька держава» на сьогодні це єдиний паперовий ілюстрований довідник, з якого можна черпати інформацію про козацькі музейні колекції та існуючі в музеях експозиції по даній темі. У книзі Володимира Недяка зазначені 54 музеї та заповідники України, в яких зберігаються козацькі колекції чи зроблені реконструкції козацьких пам’яток та пам’ятних місць. Якщо враховувати, що в Україні на сьогодні діє біля 600 державних та комунальних музеїв і заповідників, то зрозуміло, що «козацькі музеї» становлять всього біля 10%  від загальної кількості музейних закладів України.

              У 2002 р. Науково-дослідний інститут козацтва при Запорізькому державному університеті підготував і видав друком малу енциклопедію «Українське козацтво», куди теж увійшли довідки про окремі музеї та заповідники (всього 11), в яких зберігаються козацькі реліквії [8]. Активно досліджуються, вводяться в науковий обіг, популяризуються козацькі скарби в  Національному музеї історії України, Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д.І. Яворницького, Чернігівському історичному музеї ім. В.В. Тарновського, Полтавському обласному краєзнавчому музеї, Національному заповіднику «Хортиця» (Музей історії запорозького козацтва) та в інших музеях. Проте для проведення аналітичних узагальнень, характеристики експозиційної діяльності українських музеїв щодо історії козацтва вказаних вище праць і джерел недостатньо. Оскільки мова йде про існуючі експозиції, то у дослідників є можливість відвідати ці музеї і безпосередньо зібрати і зафіксувати інформацію з зазначеного питання, а також ознайомитись з даними музеями в on-line режимі, що й було зроблено нами протягом останнього часу. Базуючись на зазначеній літературі, путівниках, каталогах різних музеїв, особистих спостереженнях та інтернет-ресурсах, спробуємо зробити хоч би побіжний аналіз існуючих експозицій, певні узагальнення та окреслити перспективні аспекти удосконалення в цьому напрямку експозиційної роботи.

              Які ж саме музеї зберігають та експонують козацькі старожитності, висвітлюють історію українського козацтва. Здебільшого це музеї та заповідники, що знаходяться в м. Київ, Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Київській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Чернігівській  областях. Перш за все до них слід віднести провідні музеї та заповідники України, що знаходяться в Києві: Національний музей історії України, його відділ Музей історичних коштовностей України, Національний художній музей України, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний заповідник «Софія Київська», Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей книги та друкарства України, Український центр народної культури «Музей Івана Гончара», Музей гетьманства, Центральний музей Збройних Сил України, Національний музей Тараса Шевченка, Музей народної архітектури та побуту (с. Пирогове). Найбільш змістовна експозиція про козацьку добу з київських музеїв розміщена в  Національному музеї історії України, де наявні унікальні козацькі пам’ятки, особисті речі козацьких гетьманів (шапка Б. Хмельницького), документи, клейноди, зброя тих часів [3]. Експозицію музею прикрашають два ктиторських портрети Стороженків: полковника прилуцького Івана та бунчукового товариша Григорія, які, очевидно, походять з колекції В. Тарновського. Тим не менш, і дана експозиція лише фрагментарно висвітлює козацьку історію, значне місце в якій посідають матеріали Визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. В інших столичних музеях та заповідниках козацькі раритети, здебільшого презентовані народними картинами «Козак Мамай», портретами козацьких лідерів, зразками зброї, які лише вкрапляються в загальні музейні експозиції та знаходять відображення на виставках.

         Цінна колекція козацьких раритетів зберігається й експонується в Чернігівському історичному музеї ім. В.В. Тарновського [4]. Вона містить козацькі клейноди [1], холодну і вогнепальну зброю, гармати, військове спорядження, посуд, одяг, в тому числі слуцькі пояси, вишиті окрайки, гапти, хатнє і церковне начиння, ювелірні вироби, серед яких роботи видатного українського золотаря І. Равича, портрет Б. Хмельницького, речі, пов’язані з іменами Я. Остряниці, І. Мазепи, С. Палія, П. Полуботка, В. Кочубея, Л. Барановича, В. Дуніна-Борковського, Я. Лизогуба, М. Ханенка, І. Максимовича, Д. Ростовського, І. Скоропадського, К. Розумовського тощо. Документальні пам’ятки цієї доби репрезентовані гетьманськими універсалами в оригіналах і копіях ХVІІІ ст., родинними архівами Забіл, Лашкевичів, Милорадовичів, Полетик, Тарновських, Шихуцьких, архівами судових установ, ратуш, монастирів, списками козацьких літописів. Але в експозиції музею представлено лише решта цих унікальних скарбів, зібраних у ХІХ ст. Василем  Тарновським. В цілому на Чернігівщині збереглися не лише унікальні козацькі скарби, а й пам’ятки та пам’ятні місця козацької доби національного значення, до яких належать три заповідника: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній», Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» (в Батурині), та Чернігівський художній музей. У величних церквах, архітектурних ансамблях та окремих спорудах ХVІІ – ХVІІІ ст. Чернігова, Новгород-Сіверська, Качанівки, Батурина експонуються цінні культові речі, археологічні знахідки, живописні твори та документи козацької історії.

          В музеях Львівщини зосереджені дуже значимі козацькі раритети, особливо це стосується портретного живопису, зброї, клейнодів. В історичному музеї Львова, наприклад, зберігаються три тулумбаси, народна картина «Козак Мамай», багато зразків зброї, колекційний показ якої презентовано у Львівському Арсеналі (відділі Львівського історичного музею). Живописні роботи, що відтворюють козацький період, знаходяться в колекції Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького.

       У обласних краєзнавчих музеях Полтави, Запоріжжя, Сум, Черкас, Херсону, Одеси представлені цікаві експозиції з історії українського козацтва, де можна побачити портрети козацьких старшин та гетьманів, зразки оригінальної зброї, люльки, археологічні знахідки на місцях Запорозьких Січей. Зокрема, в  Одеському іторико-краєзнавчому музеї експонуються оригінальні портрети Івана та Якова Шиянів, ктиторів останньої Покровського козацької січової церкви, що існувала на Нікопольщині. Низка церковних святин середини ХVІІІ ст. з цієї церкви (срібна ікона Ставротека, аналой, металевий хрест), а також інші козацькі старожитності, експонуються в Нікопольському краєзнавчому музеї.

         Національний заповідник «Хортиця», до складу якого входить Музей історії запорізького козацтва, що створювався у 1970-1980 рр. як козацька святиня, зберігає та експонує матеріали, що розкривають причини виникнення запорізького козацтва, військове мистецтво козаків. В експозиції музею можна побачити особисті речі рядових козаків (люльки, гаманці), козацький човен, що затонув у 1739 р. і піднятий з Дніпра.  Цей човен, якоря та різні деталі інших човнів є гордістю музейної колекції, свідоцтвами розвитку запорізького кораблебудування. Піклуючись про відтворення історичної пам’яті та повернення до багатовікових традицій запорозького козацтва, на території Національного заповідника «Хортиця» було створено історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» (2004-2009 рр.). Дана «Січ» не є копією жодної з вісьмох Запорозьких Січей. Це узагальнений образ козацької столиці, в якому представлено головні будівлі, притаманні Запорозьким Січам: церква, шість куренів, будинок кошового отамана, канцелярія, військові скарбнички, школа, пушкарня. На передмісті: кузня, гончарня, шинок та «грецька хата» для заїзджих гостей. Всі будівлі поступово наповнюються меблями, побутовими речами, зброєю козацької доби, різними реконструкціями, щоб образно відтворити «січове буття», надати йому культурно-антропологічний характер [5, с. 369-373]. Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» на острові Хортиця покликаний дати сучасникам цілісне уявлення про таке унікальне явище, яким було в історії України запорозьке козацтво.

        Таким чином, досвід музеїв України у експозиційному висвітленні козацької минувшини є досить репрезентативним і дозволяє виокремити певні особливості у поданні конкретних козацьких предметів, тематичних експозиційних комплексів, художні прийоми щодо оформлення експозицій. Зокрема, слід зазначити, що у більшості музеїв превалює колекційний показ козацьких раритетів, особливо зброї, та тематико-хронологічне висвітлення історії козацтва з використанням копій документів, мап, комплексів предметів щодо реконструкції біографій та етапів діяльності козацьких гетьманів, кошових отаманів. Поодинокими є спроби застосування музеями образної та сюжетно-драматургійної побудови експозиційного середовища з культуроно-антропологічними підходами. У всіх зазначених музеях обов’язково традиційно висвітлено період, пов’язаний з Визвольною війною українського народу середини ХVІІ ст. під проводом Богдана Хмельницького. Здебільшого фрагментарно в музеях відтворено побут населення, господарський розвиток українських земель ХVІ — ХVІІІ ст., що пояснюється відсутністю відповідних матеріалів. Але ці лакуни в музеях поступово заповнюються археологічними знахідками з поселень козацького періоду. Наприклад, колекція козацьких старожитностей та матеріалів ДНІМ ім. Д.І.Яворницького, що увічнюють козацьку історію, на сьогодені і у кількісному, і у змістовному відношеннях значно повніше, ніж те, що представлено в експозиції. Козацькі матеріали музею дозволяють більш детально висвітлити такі теми, як: церковна історія на Запорожжі, особливості побуту, господарської діяльності українського населення, розвитку торгівлі і зв’язків з іншими країнами на запорізьких землях, геральдичні та персонологічні аспекти історії козацтва тощо [2].

Список джерел та літератури:

  1. Арендар Г.П. Булави і перначі з колекції Василя Тарновського: питання атрибуції // Скарбниця української культури: Збірник наукових праць. – Вип. 15. – Чернігів, 2013. — С.177-182.
  2. Геральдика Дніпропетровщини. Офіційні символи територіальних та муніципальних утворень: [Історичні нариси] /Автори-упоряд.: Бекетова В.М., Потап О.Ю. – Д.: Арт-Прес, 2012. – 192 с.
  3. Діденко С., Шевченко О. Колекція зброї та військового спорядження Національного музею історії України // Скарбниця української культури: Збірник наукових праць. – Вип. 15. – Чернігів, 2013. — С. – 220-223.
  4. Каталог коллекции холодного оружия /Черниговский исторический музей. Сост. И. Кривова. – Чернигов, 1990. – 56 с.
  5. Копилова С.В. Методологічні підходи та особливості створення наукової концепції музейно-експозиційного обєкту «Курінь» в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ // Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Зб. матер. загальноукр. наук. конф. з проблем музеєзн., присвяченої 160-річчю заснування ДНІМ ім. Д.І.Яворницького). – Вип. 11. – Д.: Арт-Прес, 2009. — С.369-373.
  6. Скарби Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького: Альбом / Автори тексту й упоряд.: Н.І. Капустіна, В.М. Бекетова. – Д.: Арт-Прес, 2005. – 320 с.
  7. Україна – козацька держава / Автор-упоряд., керівник проекту В.В. Недяк. – К.: ЕММА, 2004. – 1216 с.
  8. Українське козацтва: Мала енциклопедія. – К.: Генеза; Запоріжжя: Прем’єр, 2002. – 568 с.


Hosting Ukraine Проверка тиц