Дніпропетровський національний історичний музей

Вістря дротика з останніх надходжень до археологічної колекції ДНІМ

УДК 903

Мінакова К.В.

Старший науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького

ВІСТРЯ ДРОТИКА З ОСТАННІХ НАДХОДЖЕНЬ ДО АРХЕОЛОГІЧНОЇ КОЛЕКЦІЇ ДНІМ

 

Стаття присвячена публікації вістря дротика, знайденого випадково на одному з полів Полтавщини та переданого до Дніпропетровського національного історичного музею у листопаді 2011 року.

Ключові слова: вістря дротика, нові надходження, поповнення колекції, слов’янська культура.

 

Статья посвящена публикации наконечника дротика, найденного случайно на одном из полей Полтавской области и переданного в Днепропетровский национальный исторический музей в ноябре 2011 года.

Ключевые слова: наконечник дротика, новые поступления, пополнение коллекции, славянская культура.

 

The article is devoted to the publication of the tip of the dart, found by chance on one of the fields in the Poltava region, and transferred to the Dnepropetrovsk national historical  museum in November 2011.

Key words: the tip of the dart, new items, the completion of the collection, Slavic culture.

 

В сучасній практиці комплектування археологічної колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького (ДНІМ) відбувається кількома шляхами. Найбільша кількість знахідок потрапляє до фондів унаслідок проведення систематичних розвідувально-розкопувальних робіт, що у Дніпропетровській області проводять фахівці Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара та Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, а також землевпорядних розвідок Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей. Наприклад, у 2011 році внаслідок проведених досліджень колекція музею збільшилась на 376 одиниць.

Значно меншу кількість предметів музей отримує внаслідок передачі випадкових знахідок фізичними особами. Про один з таких випадків йдеться у статті.

У листопаді 2011 року мешканець м. Дніпропетровськ О.В. Зуєв передав до Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького залізне вістря дротика, що було знайдено його товаришем на одному з полів у Полтавській області. Більш конкретно місце знахідки встановити не вдалося.

Вістря дротика двошипне, черешкове, кінець черешка відламаний. Загальна довжина –13,3 см, довжина шипа – 3,8 см, діаметр черешка – 0,75 см. Вістря корозоване, один з шипів незначно загнутий досередини, внизу черешка – злам, від якого у напрямку шипів іде тріщина, котра ділить черешок навпіл (мал. 1.1).

Найдавніші знахідки двошипних наконечників дротиків у Придніпров’ї датуються скіфською добою (IV-ІІІ ст. до н.е.). Але скіфські двошипні наконечники характеризуються наявністю втулки. Саме такі наконечники походять з к. 487 та к. 489 з Макіївки, к. 493 з Ільїнців, а також з кургану Чортомлик [2, с. 27, 36: табл. 10, 16; 5, с. 93, 336: табл. 31, № 38].

Наявність черешкового насаду дозволяє більш вірогідно пов’язати знахідку з середньовічними старожитностями, а не зі зброєю раннього залізного віку.

С.Ю. Карагопольцев зазначає, що традиція використання двошипних дротиків у ранньому Середньовіччі була перейнята населенням Східної Європи з заходу. Численними є подібні знахідки в пам’ятниках пшеворської культури, в якій такі вістря отримали розповсюдження в I ст. – першій третині ІІІ ст. На території Ютландії та Скандинавії таке озброєння побутувало в V-VI ст. Приблизно в той же час з’являються подібні дротики і у Східній Європі, особливо на території Прибалтики та північного заходу континенту [3, с. 29-33].

Двошипні вістря дротиків відомі у комплексах VI ст. з широкої території. У Середньому Поволжі знаходять двошипні вістря дротиків на іменьковських пам’ятниках у Примокшанні, які тут є одиничними знахідками. Вони продовжували побутувати на цій території у VII ст. За спостереженням Г.М. Білорибкіна, на території Західного Поволжя двошипні вістря дротиків стабільно побутують до VIII ст., а згодом їх кількість зменшується [1, с. 67, 73].

Найбільш близькою аналогією нашому вістрю є знахідка, що походить з поховання культури новгородських сопок в урочищі Побєдище (мал. 1.2). В.В. Сєдов датує цей комплекс VI-VIII ст. [4, с. 61-64; 4, с. 87: табл. ХХI].

Отже, вістря дротика, яке надійшло до ДНІМ можна датувати у межах V-VIII ст. На користь такого датування свідчить спостереження С.Ю. Карагопольцева, який акцентує увагу на тому, що наконечники цього періоду відрізняються чітко вираженою гостро-трикутною формою пера з більш подовженими та розведеними в сторони шипами [3, с. 30: мал. 1; 3, с. 35].

Щодо культурної приналежності полтавської знахідки, зазначимо, що територія, з якої вона походить, у V-VIII ст. була зайнята пеньківськими племенами. Більш конкретні визначення неможливі, зважаючи на відірваність артефакту від конкретного археологічного контексту.

Бібліографічні посилання

  1. Белорыбкин Г.Н. Западное Поволжье в Средние Века. – Пенза, 2003. – 199 с.
  2. Галанина Л.К. Скифские древности Поднепровья (Эрмитажная коллекция Н.Е. Бранденбурга) // САИ. – 1977. – Вып. Д1-33.
  3. Каргопольцев С.Ю. Двушипные наконечники дротиков как индикатор синхронизации древностей римского и раннесредневекового времени (к проблеме хронологии северо-запада Восточной Европы) // Скандинавские чтения 1998 года: Этнографические и культурно-исторические аспекты. – СПб., 1999. – С. 29-35: ил.
  4. Седов В.В. Восточные славяне в VI-ХІІІ вв. / Серия: Археология СССР. – М.: Наука, 1982. – 328 с.
  5. Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время / Серия: Археология СССР. – М.: Наука, 1989. – 464 с.

Hosting Ukraine