Дніпропетровський національний історичний музей

Етапи формування археологічної колекції музею історії міста Дніпродзержинська

УДК 379.4+902.6

Шапочкіна І.В.

Завідувач експозиційним відділом музею історії міста Дніпродзержинська

 

Етапи формування археологічної колекції музею історії міста Дніпродзержинська

У статті розглянуто питання формування археологічної колекції музею історії м. Дніпродзержинська упродовж 1960-2012 рр. у контексті розвитку самого музею.

Ключові слова: музей, археологічна колекція, артефакт, археологічна культура, одиниця зберігання, музейний предмет.

В статье рассмотрен вопрос формирования археологической коллекции музея истории г. Днепродзержинска в 19602012 гг. в контексте развития самого музея.

Ключевые слова: музей, археологическая коллекция, артефакт, археологическая культура, единица хранения, музейный предмет.

The question of the formation of the archaeological collection of the Museum of the history of the city. Dneprodzerzhinsk in 1960-2012гг. in the context of the development of the Museum.

Key words: Museum, the archeological collection, artifact, archaeological culture, storage unit, a Museum object.

Історія формування археологічної колекції музею історії м. Дніпродзержинська, створеного у 1931 р. як Музей революції, бере свій початок у 1957-1960 рр. У цей період під час будівництва Дніпродзержинської ГЕС було виявлено ранньопалеолітичну стоянку мисливців на мамонтів на території с. Романкове, датовану 100-40 тис. рр. до н.е. завдяки дослідженням експедицією Інституту археології АН УРСР піднятого з котловану остеологічного матеріалу та крем’яних знарядь як раннього, так і пізнього палеоліту [1, c. 26]. Вивченням знайдених артефактів, включаючи плечові кістки людини, займалися В.І. Свистун, І.Г. Підоплічко, І.Я. Абрамов, Ю.Г. Колосов, М.М. Карлов, Н.Я. Ханіас-Нібо, Є.І. Данилова, С.К. Накельський.

Під час підготовки нової експозиції в приміщенні православної церкви до фондів музею потрапила лише колекція кісток вимерлих тварин, залишена археологами в Романківській школі. На сьогоднішній день з крем’яного матеріалу з району с. Романкове на обліку є дві одиниці: ніж (переданий кілька років тому учасником розкопок у котловані ГЕС Б.П. Мельниченком) і різець (випадкова знахідка). Всього знайдених на території с. Романкове археологічних предметів (без урахування фрагментів кераміки) 6 одиниць. Крім названих двох крем’яних знарядь, наявні: неолітична сокира, бронзовий наконечник списа II тис. до н.е., ойнохоя і мисочка Черняхівської культури 4 ст. н.е.

Період 1960-х – поч. 1980-х рр. у формуванні археологічної колекції визначився відношенням до цього напрямку комплектування як до другорядного, а також відсутністю глибокого наукового вивчення через ідеологічні завдання, що ставилися перед музеєм. Поповнювалася колекція не систематично й випадковими знахідками, в основному з території Дніпропетровської області. У 70-х рр. співробітником музею А.О. Бредуном було передано крем’яні знаряддя пізнього палеоліту та неоліту з урочища Лиса Гора, що в районі смт Василівка Запорізької області, а також наконечник дротика з урочища Гадюча Балка Вільнянського району Запорізької області. Поповнилася колекція кам’яними мотиками з району Ігрені. На 1982 р. археологічна колекція, включаючи палеонтологічний матеріал, нараховувала 412 одиниць.

80-ті роки у зв’язку з відкриттям експозиції в новому приміщенні музею (пр-т Леніна, 39) були відзначені новими поповненнями з метою відображення характерних для Дніпропетровщини археологічних культур та етнокультурних процесів доісторичної та початку історичної доби. Співробітники музею звернулися до Д.Я. Телєгіна, який очолював Дніпродзержинську експедицію ІА АН УРСР, з проханням надати зразки кераміки (неоліт – епоха бронзи), аналогічні знахідкам у районі с. Аули і Романкове. На той час поселення пізньої бронзи району с. Аули були досліджені Д.І. Телєгіним, В.І. Митрофановою, М.М. Шмаглієм [3, с. 98]; Черняхівської культури у с. Романкове – М.П. Кучерою, В.С. Драчуком [2, с. 100].

Період з середини 90-х років по сьогодні став найбільш плідним у формуванні археологічної колекції: кількість одиниць зберігання зросла майже у 4 рази, перевищивши півтори тисячі одиниць. У цей час було проведено археологічні розвідки в районі с. Дніпровокам’янка (1995 р.) та на островах Дніпродзержинського водосховища: Мазепин Бугор (район між Мишуриним Рогом і Дніпровокам’янкою) та біля Дніпродзержинська, де виявлено залишки козацького поселення XVIII ст. Городок (1988 р.). Іншим важливим джерелом поповнення колекції стало співробітництво з колекціонерами міста та області. Колишніми вчителями історії Г.В. Яцуком та М.І. Павловим були передані пізньопалеолітичні крем’яні знаряддя (нуклеус, пластини, скобель, ніж, наконечник стріли) із с. Костьонки Воронізької області. Краєзнавцем В.А. Сідаком музею було подаровано: 2 горщики та енеолітичне тесло з курганного поховання зрубної культури біля с. Раківка; фрагменти посуду ДДК, ССК, ямно-катакомбної, багатоваликової кераміки, зрубної культур; зернотерки, розтиральники, абразиви, крем’яні знаряддя епохи бронзи; ранньослов’янські прикраси Пеньківської культури V-VІІ ст. н.е. (фібули, браслети, сережки, антропоморфна пряжка); фрагменти кружального з пролощеним орнаментом посуду та керамічні, кістяне, гематитове прясла із слов’яно-аланського поселення VІІ-VІІІ ст. н.е., розмитого водосховищем у районі с. Дніпровокам’янка [4, с. 56-57].

Група античних музейних предметів, в основі якої фрагменти кераміки, скляних виробів, монети з Ольвії VІ-V ст. до н.е., передані реставратором музею Ф.П. Сорокіним, поповнилася зразками клейм на ручках амфор та цеглі з району м. Судак, подарованими В.С. Корабльовим (м. Ялта). Скіфські старожитності представлені в колекції зразками, переданими приватними колекціонерами. Серед них: наконечники стріл, фрагменти обладунку скіфського воїна (поножжя, золота нашивка на шкіряний одяг, залізний наконечник списа), гральні фішки, бронзові підвіски, ґудзики, грецька амфора з розораного кургану біля с. Домоткань (2009 р.).

Рік тому археологічна колекція музею поповнилась предметами періоду Київської Русі X-XI ст. з району м. Бориспіль (можливо з поховання), серед яких: виготовлені зі сріблястого металевого сплаву кулясті ґудзики, бубонці для плечової привіски, підвіски-амулети у вигляді ключа, сокирки з пуансонним орнаментом, рогу достатку; бронзові та срібні сережки і каблучки, позолочені заклепки, а також натільні хрести, прикрашені у техніці перегородчастих емалей.

Колекція предметів сарматської культури сформована на основі знахідок на території Дніпропетровської області. Включає ліпний посуд, намистину із склопасти, антропоморфну підвіску – амулет з намиста. Кочові культури степових народів раннього середньовіччя представлені половецькими «кам’яними бабами» (4 одиниці) та двома бронзовими підвісками. У 2009-2012 рр. за допомогою колекціонерів, зокрема О.Ю. Слоневського, сформовано групу татарських старожитностей періоду Золотої Орди, знайдених в районі міст Запоріжжя та Мелітополь: бронзові ремінні пряжки, нашивні бляшки, жіночі підвіски, щиткові персні. Передано до музею прикраси для збруї коня щитоподібної форми та у вигляді хреста, деталі бронзового поясного набору татарського воїна XVII-XVIII ст. з району м. Запоріжжя.

Починаючи з 90-х рр., формується група артефактів періоду козацької колонізації краю в XVII – п. пол. XVIII ст., серед них: глиняні люльки місцевого та Кримського виробництва, свинцеві кулі, зразки скляного посуду та віконного скла, керамічного посуду та орнаментованих кахлів, залізні ковані речі, зокрема підковки для чобіт з м. Городок на Дніпродзержинському водосховищі, району с. Дніпровокам’янка та м. Запоріжжя.

Щорічне інтенсивне поповнення археологічної колекції музею ставить перед колективом питання про виділення цих музейних предметів з групи етнографічних матеріалів, до якої вони були віднесені на початковому етапі комплектування, в окрему групу «Археологія». Таким чином, формування самої колекції відбувалося у контексті розвитку музею історії м. Дніпродзержинська як науково-дослідницького та культурно-освітнього закладу і віддзеркалювало професійний ріст співробітників.

 

Бібліографічні посилання

  1. Береговая Н.А. Палеонтологические местонахождения СССР / Н.А. Береговая. – Ленинград: Наука, 1984.
  2. Кучера М.П. Памятники раннеславянского времени и Киевской Руси в зоне водохранилища Днепродзержинской ГЕС / М.П. Кучера, В.С. Драчук // КСИА АН УССР. – К., 1962. – № 12. – С. 100-102.
  3. Митрофанова В.И. Обследование памятников неолита и бронзы в районе Днепродзержинского водохранилища в 1959 г. / В.И. Митрофанова, Д.Я. Телегин // КСИА АН УССР. – К., 1962. – № 12. – С. 94-99.
  4. Шапочкіна І.В. Місце археологічних знахідок з району с. Дніпровокам’янка у вивчені прадавнього минулого нашого краю й України // Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції до 140-річчя Д.І. Яворницького та 90-річчя ХІІІ Археологічного з’їзду, листопад 1995 р. – Д.: Пороги, 1995. – С. 56-57.

Hosting Ukraine