Дніпропетровський національний історичний музей

Акції іноземних та російських акціонерних компаній, що діяли на Катеринославщині (кінець ХІХ – початок ХХ століття)

УДК 069 (477.63)

Лазебник В.І.

Завідуюча відділом історії України й краю ХIV ст. – 1916 р. Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького

 

Акції іноземних та російських акціонерних компаній, що діяли на Катеринославщині (кінець ХІХ початок ХХ століття)

 

Зроблено спробу систематизації й аналізу колекції музейних предметів – акцій іноземних та російських акціонерних компаній, що діяли на Катеринославщині в кінці ХІХ – початку ХХ ст.

Ключові слова: акції, акціонерні компанії, Катеринославщина, музейна колекція.

 

Сделана попытка систематизации и анализа коллекции музейных предметов – акций иностранных и российских акционерных компаний, которые действовали на Екатеринорславщине в конце ХIХ – начале ХХ вв.

Ключевые слова: акции, акционерные компании, Екатеринославщина, музейная коллекция.

 

Done attempt of systematization and analysis of collection of museum objects actions of foreign and Russian stock associations that operated on Каterinoslavskiy region in the end ХІХ beginning of ХХ of century.

Key words: actions, stock associations, Katerinoslavskiy region, museum collection.

 

У другій половині ХІХ ст. в Російській імперії поряд з окремими капіталістами з’являється капіталіст асоційований акціонерні товариства, що забезпечило колосальне розширення масштабів виробництва і виникнення підприємств, які були неможливі для окремого капіталу. Динаміка акціонерного заснування була такою: 1861 р. – 128 акціонерно-пайових підприємств, в основному залізничні товариства; у 1893 р. 640 акціонерно-пайових підприємств, серед яких переважали промислові компанії. За 1890-ті роки їх кількість зросла до 1530 (1902 р.) з різким збільшенням питомої ваги металургійних, механічних, машинобудівних підприємств [2, с. 106].

Акціонерні товариства створювалися з метою заснування нових капіталістичних підприємств шляхом мобілізації капіталу за рахунок залучення досить широкого кола акціонерів. Переважали акціонерні товариства у металообробці, акціонерний капітал повністю панував у гірничій металургії, особливо, це стосувалося півдня Росії, тобто України.

Архіви Акціонерних товариств збереглися дуже погано. Виявити контингент власників цінних паперів практично неможливо, тому що більшість їх мала вільний обіг, що виключало можливість реєструвати власників. Таких відомостей немає в жодній капіталістичній країні світу. Не було їх і в Росії. У ХХ ст. найбільш розповсюдженими були анонімні або пред’явницькі акції, які переходили із рук у руки практично без перешкоди. Існуючий принцип недоторканості приватної власності виключав можливість щодо збору інформації про акціонерів.

На чолі управління АТ стояли великі власники акцій вони мали від 20 до 100 і більше акцій АТ, кожна з яких коштувала від 100 до 250 крб. Так, після смерті І.І. Ясюковича, директора Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства, залишились сотні акцій Санкт-Петербурзького міжнародного і Варшавського комерційного банків [3, с. 239].

На кінець 1902 р. в Росії оперувало 1531 АТ, з яких 240 були іноземними, заснованими за кордоном і допущеними до діяльності в Росії. У 1914 р. з 2303 АТ 231 іноземних [6]. Більша кількість АТ була створена під час промислово-економічного підйому 1885-1890-х років, який характеризувався активною емісійно-грюндерською гарячкою і початком інтенсивного впровадження банків в економіку. Основним об’єктом вкладення іноземного капіталу були гірничодобувна справа, металургія і металообробка. В акціонерному підприємництві питома вага іноземного капіталу неухильно підвищувалася: у 1893 р. він становив 23 %, у 1900 – 35 %, у 1908 р. – 40 % [2, с. 168]. На початку ХХ ст. у народному господарстві Росії він склав третину від усього капіталу. Майже половина його приходилася на капітал філій іноземних компаній або товариств, створених за кордоном спеціально для діяльності в Росії. У гірничій, металургійній і машинобудівній галузях промисловості було зосереджено 3/5 іноземного капіталу, і він значно переважав над вітчизняним. Значна частка іноземного капіталу була і в російських товариствах, що працювали в зазначених галузях.

Діючі в Росії іноземні товариства погано вивчені. Правління їх знаходилися за кордоном і архівні фонди їх підприємств у своїй більшості не збереглися. Пік створення іноземних АТ прийшовся на 1891-1901 рр., в які була відкрита діяльність 3/4 іноземних АТ у Росії. На 1901 рік в імперії було 209 іноземних АТ, що діяли у 18 галузях господарства: бельгійських – 117, німецьких – 18, французьких – 43, англійських – 22, інших – 9 [2, с. 172-173].

Усього в музейній колекції 44 акцій і облігацій, 42 з яких надійшли від мецената музею Дмитра Олександровича Піркла протягом 2010-2012 рр. Це акції бельгійських, французьких і російських товариств, або сумісних: російсько-бельгійських, франко-російських. З них найбільша кількість акцій та облігацій товариств, створених у Бельгії (Брюсселі) і допущених до діяльності в Росії (28 одиниць), 7 належали французьким і 7 російським товариствам (за місцем затвердження статутів і розміщення правлінь АТ). За галузями промисловості найбільша кількість акцій – металургійних АТ (19), за ними йдуть кам’яновугільні підприємства (13), залізорудні (3), хімічні і скляні компанії (2), електричні трамваї (3), будівельні (1), залізничні (1). 24 акціонерних товариства, акції яких ми маємо, були створені у 1890-ті роки, 8 – у 1900-ті, 6 – у 1910 рр. та 2 – у 1919-1920 рр. Усі акції мають купони на дивіденди у різній кількості: від 1 до 30, та підписи – автографи керівників правлінь і членів адміністрації. Номінали акцій: від 100 до 500 франків і від 100 до 250 крб.

Серед іноземних товариств, що були допущені до операцій в Росії, перше місце як за кількістю, так і за сумою акціонерного капіталу, займали бельгійські товариства. Значна кількість їх відкрили свою діяльність у 1896-1900 рр. Сфера розповсюдження бельгійських товариств у господарстві була вельми широкою. Бельгійський дослідник В. Пеетерс у своїй праці «Сталь у степу» надає список бельгійських підприємств до 1917 року, що діяли в Росії. В ньому зазначено 91 підприємство, що за галузями розподіляються таким чином: гірничодобувна промисловість – 30; будівельна промисловість – 13; металургія (доменні печі) – 12; машинобудування – 20; громадське освітлення і електрика – 2; громадський транспорт (трамвай) – 9; інша промисловість – 5 [4, с. 68-69].

Дещо інші відомості маємо від російського дослідника В.І. Бовикіна: на 1 січня 1901 р. в Росії діяли 117 бельгійських АТ. Найбільше (27) діяло в металообробці і машинобудуванні; 21 – у міському транспорті; 15 – у гірничо-металургійній промисловості; 10 – з видобутку вугілля і виробництва коксу тощо [2, с. 172-173].

Більше половини зазначених підприємств діяли в Україні: в Катеринославській, Миколаївській, Херсонській губерніях. Найважливішими об’єктами їх діяльності були гірничо-металургійні, металообробні і машинобудівні підприємства, видобуток вугілля і виробництво коксу, а також міський транспорт. На частку цих галузей приходилося більше 70 % акціонерного капіталу бельгійських товариств. І якщо в гірничо-металургійній, металообробній, машинобудівній промисловості вони займали серед іноземних підприємств домінуючі позиції, то у міському транспорті і скляній промисловості якихось інших іноземних товариств, крім бельгійських, взагалі не було. Серед бельгійських товариств було небагато досить великих підприємств. Акціонерний капітал більше 5 млн. крб. мали 6 компаній: 3 кам’яновугільні та 3 гірничо-металургійні. З них найбільшим було товариство «Русский Провиданс» – єдина компанія з капіталом більше 10 млн. крб. [6]. Галуззю бельгійських специфічних інтересів були міський транспорт, виробництво будівельних матеріалів і металообробка – спеціальне лиття, виготовлення різних металевих виробів, емальований посуд, устаткування для млинів і заводів. Так, в колекції музею представлені 28 акцій, облігацій, сертифікатів бельгійських підприємств, що діяли в Катеринославській губернії наприкінці 1880-х – початку 90-х років: у гірничо-видобувній промисловості – 11; у металургійній – 7; машинобудівній – 4; з обробки мінеральних речовин – 3; з виробництва енергії – 3.

У 1898 р. у Бельгії виникло посередницьке підприємство «Русское финансовое общество», створене відомими грюндерами, які співпрацювали із банком «Генеральное общество» і були співзамовниками і великими акціонерами «Омниума» – Г. Легрю, Ф. Масс і Е. Готе. У 1898 р. воно заснувало у Бельгії товариство кам’яновугільних копалень у Победенке «CHARBO – NNAGES DE POBEDENKO» із капіталом у 700 тисяч франків, а у 1899 р. гірничопромислове товариство «Желтая река» («JOLTAIA – RIEKA. Krivoy Rog») з капіталом у 6 млн. франків. Обидві акції є у колекції музею майже з повним комплектом купонів – з 20 існуючих при продажі акцій, при них залишилось по 16 нереалізованих купонів у кожній (з 1905 по 1919 роки). Акцій АТ «Желтая река» було видано 60 тис. одиниць по 100 франків кожна, а «Победенко» – 17 тис. по 100 франків. Обидві акції видані у Брюсселі, кольорові, із зображенням кам’яновугільних залізорудних копалень як ззовні, так і зсередини. Акція кам’яновугільних копалень у Победенці має автограф Г. Легрю, французького підданого, голови правління Донецького товариства кам’яновугільної і заводської промисловості (ліворуч).

У 1895 р. було створено бельгійське АТ «CHARBONNA ges de Varvaropol (Donets)» Варваропільських кам’яновугільних копалень з акціонерним капіталом у 4 млн. франків і облігаційним близько 3 млн. франків. Товариство придбало у власника Чечикова шахти «Анна» і «Александр», побудувало 80 коксових печей системи «Коппе», електростанцію, механічну сортувальну. На початку ХХ ст. товариство почало будівництво нових великих шахт – «Магдалина» і «Альберт» [5]. У 1911 р. станція Варваропольє (тепер ст. Першотравенськ) відвантажувала 17 млн. пудів вугілля щорічно [5, с. 204]. У 1913 р. Петромар’ївське і Варваропільське АТ об’єдналися в єдине товариство кам’яновугільних копалень і отримало скорочену назву «Петроварка». Головою правління Петромар’ївських та Варваропільських кам’яновугільних копалень був бельгійський підданий Деллуа-Орбан Е. – саме його автограф на акції у 500 франків за № 2450 від 1896 р. А на облігації за № 0588 є автограф Г. Ван Екхаута – нідерландського підданого, директора Петромар’ївських і Варваропільських кам’яновугільних копалень і члена правління Петро-Мар’ївського товариства (ліворуч). У облігації наявні 17 купонів на отримання дивідендів (з 1921 по 1929 р.) двічі на рік – у червні та грудні зазначену заздалегідь суму.

Гірничопромисловий комплекс репрезентований також акціями Прохоровських і Государево-Байракських кам’яновугільних компаній. Виплавкою і обробкою металів займалися АТ, що побудували тут заводи з доменними печами: Ольховський в Успенці, Дніпровський – Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства, металургійні у Маріуполі і Верхньодніпровську. Машинобудівні заводи було відкрито у Катеринославі, Костянтинівці; заводи з обробки мінеральних продуктів (скляні, дзеркальні, хімічні) працювали у Сантуринівці (Бахмутський повіт). Акції цих підприємств наявні в колекції. Виробництво електричної енергії представлено трьома акціями бельгійського товариства «Катеринославський трамвай», яке побудувало у місті другий в Україні електричний трамвай, що працює до сьогодні. Акції дуже цікаві, різнокольорові, з гербом міста Катеринослава.

Бельгійський капітал у кам’яновугільній і металургійній промисловості часто діяв разом із французьким. Французьким товариствам дісталося друге місце (їх – 43) [2, с. 172-173]. Вони виникли наприкінці 1870-х – початку 1880-х років, і активне створення їх тривало до початку 1900-х років. Діяли вони у тих самих галузях, що й бельгійці, але поступались їм у більшості випадків за числом і сумою акціонерного капіталу (крім кам’яновугільних АТ, де французький капітал був вдвічі більше за бельгійський). Лише у виробництві цементу, видобуванні і плавленні міді, водопостачанні і каналізації французькі товариства займали провідне місце. Середня сума акціонерного капіталу французьких підприємств була більш високою, ніж у бельгійців, особливо у гірничій та гірничо-металургійній промисловості, металообробці і машинобудуванні, але компаній з акціонерним капіталом більше 5 млн. крб. нараховувалося приблизно стільки ж – 7 (4 у кам’яновугільній і 3 у гірничо-металургійній).

В колекції музею нараховується 7 акцій АТ, зареєстрованих у Франції: чотирьох гірничодобувних компаній, двох металообробних і однієї з обробки мінеральних продуктів (виробництво цементу). Серед французьких акцій найбільш цінною є акція у 500 франків за № 10158 АТ «Societe anonyme des mineralis de fer de Krivoi-Rog» (залізних руд Кривого Рогу). АТ було створене у Парижі у грудні 1880 р. О.М. Полем і Полем Талабо, генеральним директором залізниць Париж – Ліон – Середземне море, з акціонерним капіталом у 5 млн. франків для розробки Криворізьких родовищ. За Статутом компанії було випущено 10 тис. акцій по 500 франків кожна. Найбільшим акціонером товариства був О.М. Поль. Акції було розібрано протягом 24 годин, за винятком лише відомого їх числа, що залишились для російських капіталістів, які побажають вступити до товариства. Також відомо, що великими акціонерами товариства крім П. Талабо стали товариства «Moktael Hadid» та «Sosiete Generale», чимало представників металургійної промисловості у Франції, а також особи, які брали участь у «Societe miniere et industrielle» (французьке товариство – Курахівська компанія), наприклад, С.С. Яницький. Технічним директором товариства став Альфонс Парран (Parran), а розпорядниками у Росії – О.М. Поль і С.С. Яницький. Місцева преса писала у 1881 р.: «Общество это, хотя и акционерное, но главными акционерами его состоят не заурядные капиталисты, обладающие лишь деньгами, а напротив – техники, люди дела – представители горной и металлургической промышленности во Франции. Это одно уже служит ручательством в серьезности начатого дела и обеспечивает ему успех». Капітал товариства зростав і у 1905 р. нараховував уже 9 млн. франків, про що свідчить музейна акція, видана у 1905 р. [7: 1881 p., c. 26].

Цікавою є акція у 100 франків SA «Mines de la Dubovaia Balka» (Франція, Париж) – рудники Дубової Балки, місцевість поблизу Кривого Рогу. Французьке АТ придбало його у 1892 р. за 250 тис. рублів у конкурсного управління по справам померлого О.М. Поля, маєток якого під назвою «Дубова балка» займав 500 дес. землі. Капітал товариства – 5 млн. франків. Було видано 50 тис. акцій по 100 франків, акція має невикористані купони з № 39 по № 77, видана у липні 1913 р. [5: Вип. І, с. 78-79].

Французьке акціонерне товариство «Компанія Катерининських кам’яновугільних копалень» засноване у 1910 р. в Парижі з капіталом у 20,5 млн. франків (205 тис. акцій по 100 франків). Акція має № 112292 і купони на виплату дивідендів з 1912 по 1941 рік (відсутні 2 купони).

Франко-російські компанії представлені акцією у 500 франків кам’яновугільної компанії Бересто-Кринка (1899 р.) і облігацією в 500 франків металургійного товариства «Донецько-Юріївка» (1895 р.).

Акції і облігації компаній, Статути яких затверджені в Росії, представлені у кількості 7 одиниць. Соціально-економічна реальність Росії за суттю виключала можливість широкого розповсюдження цінних паперів. Вони концентрувалися майже виключно в руках високоцензових верств суспільства, чисельність яких була мізерною. В Росії не було цінних паперів дрібної вартості. У виключних випадках номінал опускався нижче 100 крб., а найбільш розповсюдженими були акції у 250 крб.

Переважну частину цінних паперів концентрували у своїх руках верхи іноземної і Російської буржуазії – представники фінансової еліти, члени правлінь комерційних банків і керівники провідних промислових монополій. Вони мали сотні акцій різних компаній. Це, перш за все, найбільші металургійні гіганти – АТ Брянського рейкопрокатного, залізоробного і механічного заводів (акція 1907 р у 100 крб. і облігація 1904 р у 187 крб. 50 коп.), АТ Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства (акція 1900 р. у 250 крб. та тимчасова акція 1916 р. у 150 крб.). У наявності одиничні акції: облігація залізничних компаній – Північно-Донецької залізниці (1908 р.), та акція товариства Південно-Російської кам’яновугільної промисловості в м. Горлівка (1912 р.).

Частину акцій, як унікальні музейні експонати, вже розміщено в експозиції зали, що відтворює економічну і промислову історію краю другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Деякі експонувалися на виставках: «Україна – Бельгія: історія взаємовідносин. Кінець ХІХ – початок ХХ ст.» у Брюсселі (Бельгія) у березні – травні 2012 р.; «Катеринославщина – Українська Бельгія (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)» у ДНІМ у 2010 році. Дослідження фінансових документів триває. Ведеться пошук відомостей про АТ зазначених акцій, їх діячів, розшифровуються автографи керівників Правлінь і їх членів, сфера розповсюдження. Одночасно не припиняється їх надходження від мецената музею, приватного підприємця Д.О. Піркла, якому ми щиро вдячні за такі цінні для музею і історії Катеринославщини, України і Європи експонати.

Бібліографічні посилання

  1. Бакулев Г.Д. Черная металлургия Юга России. – М., 1953.
  2. Бовыкин В.И. Формирование финансового капитала в России. Конец ХІХ в. – 1908 г. – М.: Наука,
  3. Боханов А.Н. Крупная буржуазия России. К. ХІХ в. – 1914 г. – М., 1992.
  4. Пеетерс В. Сталь у степу. – К., 2010.
  5. По Екатерининской железной дороге. – Екатеринослав, 1903. – Выпуск І.; Екатеринослав, 1912. – Выпуск ІІ.
  6. Фабрично-заводские предприятия Российской империи. Издание второе. – Петроград, 1914.
  7. Южно-Русский горный листок. – Харьков, 1880-

 



Hosting Ukraine Проверка тиц