Дніпропетровський національний історичний музей

До питання про укладання каталогу паперових грошових знаків у збірці Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького

УДК 069.538(477.63)

Подолян А.В.

Старший науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького

До питання про укладання каталогу паперових грошових знаків у збірці Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького

У даній статті йдеться про складання каталогу паперових грошових знаків в колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького.

Ключові слова: боністика, каталог, музейна колекція, паперовий грошовий знак.

В данной статье речь идет о составлении каталога бумажных денежных знаков в коллекции Днепропетровского национального исторического музея им. Д.И. Яворницкого.

Ключевые слова: бонистика, каталог, музейная коллекция, бумажный денежный знак.

This article is about compiling a catalog of paper money in the collection of the Dnipropetrovsk National Historical Museum named after D. Yavornytsky.

Key words: bonistics, catalogue, museum collection, paper money.

Роль історичних музеїв як науково-дослідних закладів обумовлюється насамперед їхнім нерозривним зв’язком з історичною наукою, а їхня діяльність невід’ємна від загальних завдань і наукових результатів історичних дисциплін. Дослідницька діяльність є органічною складовою наукової роботи історичних музеїв. При цьому дослідження в музеях історичного профілю мають цілий ряд особливостей. У зв’язку з тим, що історичний музей є поліфункціональною установою, його наукові дослідження мають також комплексний і багатобічний вектор і тому несуть інтердисциплінарний характер. Вони провадяться переважно на основі справжніх речових, образотворчих і писемних музейних предметів, що зберігаються в музейних фондах. Фондові зібрання музеїв є для відповідних профільних дисциплін широкою джерельною базою.

Результати музейних досліджень використовуються багатьма науковими дисциплінами, але одночасно вони становлять основу музейно-профільних робіт, орієнтованих на задоволення специфічних потреб самих музеїв у зв’язку з комплектуванням і зберіганням музейних предметів, їхньою консервацією й реставрацією, вирішують питання змісту експозиції, обслуговування відвідувачів, а також визначають інші види музейної діяльності [5, с. 53].

Багато спеціальних історичних дисциплін повністю або частково пов’язані з музейними зібраннями. До них, зокрема, відноситься й боністика, яка займається вивченням паперових грошових знаків, бон та їхніх сурогатів як історичних джерел, політико-економічних документів і культурних пам’яток минулого, що відбивають політичне, соціально-економічне життя й мистецтво відповідної епохи [9, с. 1]. Боністика вивчає паперові грошові знаки у контексті історії їхнього створення й функціонування, особливостей обігу. До переліку питань, що охоплюється цією спеціальною історичною дисципліною, входять: причини появи емісій, їхній обсяг, терміни, умови й географія обігу, характер забезпечення цінних паперів, а також причини вилучення їх з обігу, подальша доля бон тощо. Крім того, вивчення паперових грошей сприяє збереженню їх та пов’язаних з ними історичних відомостей.

Паперові грошові знаки – не тільки показник економічного розвитку країни. Вони передають характер конкретної епохи, відбивають історію грошового обігу, одночасно свідчать про культуру, особливості побуту народу, його традиції, несуть інформацію про емітентів тощо. У цьому плані паперові грошові знаки минулих часів, які вийшли з обігу, – одне з найважливіших історичних джерел [1, с. 8]. У деяких випадках паперові гроші є єдиним документом, що характеризує деякі сторони політичної й соціально-економічної діяльності емітента. Природа грошового знака нерозривно пов’язана з функціонуванням держави: будь-яка зміна тексту, малюнку, дати, підпису й інших ознак на ньому свідчить про зміни політичного й економічного характеру [8, с. 174].

Грошові знаки різноманітних емітентів і різних номіналів посідають чільне місце в музейних експозиціях і фондових колекціях. Так, музейні предмети з боністичної колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького представлені у шести з дев’яти залів стаціонарної експозиції музею, де тематично висвітлюють розвиток грошової системи на українських землях в різні періоди історії країни. Кількість зареєстрованих матеріалів в облікових документах (за інвентарними книгами Н-3 – Н-34) – 6 779 одиниць [3, с. 17; 4]. До складу боністичної колекції музею, яка охоплює період з кінця ХVIII ст. до поч. XXI ст., входять паперові грошові знаки та бони країн Європи та Південно-Східної Азії. До початку 1940-х рр. до музею надійшло близько третьої частини музейного зібрання паперових грошових знаків; в документації (інвентарні книги Н-3 – Н-6) про джерело їх надходження зазначено – «інвентаризація 1948 р.». Можна припустити, що цілеспрямовано формувати колекцію бон в музеї почали в 1920-ті рр., коли внаслідок інфляції різко впала вартість грошей та на руках у населення залишилась велика кількість грошових знаків різних попередніх урядів, які було оголошено недійсними під час уніфікації грошового обігу в РСФРР у 1922-1924 рр. У наступні роки і дотепер колекція поповнюється силами музейних працівників, мешканців міста та міських відділень НБУ. В 1986 році до музею надійшла достатньо велика колекція (2 438 одиниць зберігання) паперових грошових знаків Михайла Олександровича Штейна, місцевого краєзнавця-дослідника, більш відомого за псевдонімом Михайла Шатрова, автора книги з історії Катеринослава – Дніпропетровська «Місто на трьох пагорбах» [6].

Однією із характерних та притаманних для музеїв форм публікації результатів музейних досліджень є каталог колекції. Так, авторкою даної статті провадиться робота щодо укладання каталогу паперових грошових знаків. Метою цієї діяльності є уведення до наукового обігу боністичної колекції із збірки Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького.

Колекція паперових грошових знаків у збірці ДНІМ згрупована за провідною тематичною ознакою: паперові гроші як знак вартості при купівлі-продажу. Наповнення колекції в цілому відповідає назві. Боністична колекція у збірці Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького дає можливість простежити майже всі етапи розвитку паперових грошових знаків. До її складу увійшли: грошові знаки Російської імперії, Тимчасового уряду, РСФРР (1918-1922 рр.), СРСР, України (1918-1920 рр., окупаційні гроші періоду Великої Вітчизняної війни, 1991 р. – поч. XXI ст.), грошові знаки білого руху, приватні бони та грошові знаки місцевих, крайових та республіканських влад, паперові грошові знаки країн Європи та Південно-Східної Азії тощо. Також до складу колекції увійшли державні цінні папери Російської імперії та СРСР. Хронологічно колекція охоплює період з кінця ХVIII ст. (білети Т. Косцюшко, Польща) до поч. XXI ст. (Україна та країни СНД). Найбільш повно охоплений період – І пол. XX ст.

Перша спроба каталогізації паперових грошових знаків у збірці Дніпропетровського історичного музею відбулася у 1965 р., коли був виданий каталог музею «Нумізматика» [2]. Це видання, в першу чергу, репрезентувало музейну колекцію монет та медалей, нечисленна за кількістю добірка паперових грошових знаків була подана в невеликому за обсягом розділі. У зв’язку зі значним поповненням протягом подальших років після випуску цього музейного видання, боністична колекція ДНІМ потребує виокремлення (із урахуванням новітніх досліджень з боністики) та публікації у новому каталозі.

Вся колекція паперових грошових знаків у збірці ДНІМ систематизована за територіально-хронологічним принципом:

  • загальнообов’язкові емісії:
  • Російської імперії,
  • Тимчасового уряду,
  • Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (1918-1922 рр.),
  • Союзу Радянських Соціалістичних Республік,
  • України (1918-1920-ті рр., 1990 – поч. 2000-х рр.),
  • Білого руху;
  • республіканські та крайові грошові знаки нерадянських та націоналістичних урядів на території колишньої Російської імперії (1918-1923 рр.);
  • сурогати загальнообов’язкових грошових знаків (облігації внутрішніх позик, купони цінних паперів тощо);
  • місцеві (незагальнообов’язкові) емісії 1918-1923 рр. (випуски міських, повітових, селищних самоврядувань, випуски місцевих великихпідприємствта установ тощо);
  • приватні (внутрішні) незагальнообов’язкові випуски дрібних підприємств та установ;
  • іноземні загальнообов’язкові емісії;
  • нотгельди Австрії та Німеччини 1918-1923 рр.

Весь масив паперових грошових знаків зведений – в межах окремих комплексів – за емісіями у таблиці за схемою:

№ з/п Рік випуску (емісії) Номінал Короткий опис або колір Розмір,

см

Водяний

знак

Кіль

кість

Інвентарні

ілюстрації

Примітки
                   

Враховуючи той факт, що паперові грошові знаки є державними документами серійного виробництва, при оформленні яких використовується низка обов’язкових елементів, як то: позначення держави, емітента, рік випуску, номіналу, грошової одиниці, попередження про покарання за фальшування, підписи відповідальних осіб тощо, – тому вважаю за можливе (а у випадку із великим масивом музейних предметів – й доцільне) уникнути детальних описів кожного предмета, що є загальноприйнятою практикою при укладанні музейних каталогів. Вважаю достатнім – усередині окремої емісії – дати короткий опис або зазначити колір грошового знаку.

У боністичній колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького виділяються наступні комплекси:

Російська імперія. Перших російських асигнацій XVIII ст. в музейному зібранні, нажаль, немає (всі бони Росії, що були випущені до кінця ХІХ ст., вельми рідкісні). У боністичній збірці музею обов’язкові загальнодержавні випуски XIX ст. представлені поодинокими екземплярами. В основній своїй масі комплекс загальнодержавних випусків Російської імперії складається з державних кредитних білетів емісій 1898-1912 рр., а також окремих номіналів марок-грошей і розмінних казначейських білетів 1915 р. випуску. Слід додати, що кредитні білети зразка 1898-1912 рр. були в обігу до 1922 року: більша частина білетів з підписом управляючого банком І. Шипова друкувалася й при Тимчасовому, й при Радянському урядах. У цілому, зібрання паперових грошових знаків Російської імперії, хоч і достатньо численне, але далеко не повне.

Тимчасовий уряд. Грошові знаки дореволюційних зразків, державні кредитні квитки, казначейські знаки (так звані, «керенки»), марки-гроші та замовлені в США державні кредитні білети, що в подальшому були використані контрреволюційними урядами та деякими місцевими владами.

РСФРР та СРСР. Найбільш повно в музейній боністичній колекції представлені загальнодержавні випуски РСФРР 1919-1922 рр. (представлені відносно повно, хоча всередині деяких емісій є лакуни) і СРСР (загалом, боністичне зібрання грошових знаків СРСР не достатньо повне: представлені не всі емісії, а усередині деяких відсутні знаки кількох номіналів).

Україна. У структурі колекції можна виділити емісії паперових грошових знаків урядів Української Народної Республіки, Української Держави та Директорії (1918-1920 рр.), окупаційні гроші періоду ІІ світової війни, випуски незалежної України: купоно-карбованці 1991-1995 рр. Новітні українські грошові знаки в колекції ще не представлені, але на початку 2008 р. було закуплено сувенірні банкноти та нерозрізані банкнотні аркуші різних номіналів емісій поч. 2000-х рр. У цілому, зібрання грошових знаків України 1918 р. – поч. ХХІ ст. не достатньо повне: відсутні деякі емісії урядів Української Народної Республіки, Української Держави гетьмана П. Скоропадського, уряду Директорії, окупаційних грошей ІІ світової війни, окрім того, є лакуни в представлених емісіях.

Численну групу не тільки за кількістю, але й за якістю представлених емісій, складають паперові грошові знаки білого руху. В музейній боністичній колекції є грошові знаки Всевеликого Війська Донського (випущені за генерала Краснова у 1918 р.), Головного командування Збройними Силами на Півдні Росії (випускалися генералом Денікіним у 1919 p.), Держави Російської (замовлені у Великій Британії генералом Врангелем у 1919 р.), Південно-Західного фронту (1919 р., генерал Юденич).

Окрему групу складають грошові знаки республіканського та місцевого обігу. Підібрані знаки як радянських республік, так й нерадянських крайових урядів, окремих країв і націоналістичних урядів Уралу, Далекого Сходу, Кавказу і Середньої Азії: Далекосхідної республіки, Кубанського крайового уряду, Туркестанського краю, Закавказького комісаріату, Закавказької СФРР та ін.

У колекції наявна невелика добірка купонів цінних паперів урядів Російської імперії та Тимчасового уряду, допущених урядом РСФРР до обігу в якості загальнодержавних грошових знаків (1918-1922 рр.).

Музейна колекція боністики включає в себе невелику кількість (випуски 1917-1923 рр.) місцевих паперових грошей окремих міст Росії, Білорусії і Україні та незначну кількість приватних (внутрішніх) бон й різноманітних сурогатів (замінників) грошей, що були в обігу на території України та Росії в 1917-1923 та 1988-1989 рр. Чітку межу між місцевими паперовими грошима і приватними бонами провести важко, у зв’язку з чим (до того ж враховуючи неповноту та уривчастість емісій) вони об’єднані в один комплекс паперових приватних бон.

Окрему невелику групу знаків, що примикає до бон, становлять облігації позик Російської імперії, Тимчасового уряду, СРСР та лотерейні квитки СРСР й УРСР.

Вагоме місце у збірці посідають загальнодержавні випуски паперових грошових знаків країн Європи і Південно-Східної Азії.

Грошові знаки країн Східної (Латвія, Литва), Північної (Данія, Норвегія, Фінляндія) і Західної (Бельгія, Нідерланди, Франція) Європи представлені, як правило, поодинокими екземплярами розрізнених емісій. Більш повно в колекції охоплені державні випуски країн Південної (Албанія, Болгарія, Греція, Італія, Сербія, Хорватія, Чорногорія, Югославія /до 1929 р. – Королівство сербів, хорватів і словенців/) і Центральної (Австро-Угорщина, з 1918 р. – Австрія та Угорщина, Німеччина, Польща, Румунія, Чехословаччина /в 1939-45 рр. – Протекторат Чехії і Моравії та Словаччина/) Європи, а також Японії та Китаю.

У цій групі можна виділити цікавий комплекс – окупаційні гроші Німеччини 1916-1918 і 1939-1945 рр. та Японії 1930-1940-х рр., котрі були призначені для обігу на захоплених цими державами територіях.

У складі колекції на особливу увагу заслуговують барвисті «нотгельди» міських муніципалітетів Австрії та Німеччини 1918 – початку 1920-х рр. (представлені банкноти більше, ніж 150 міст).

У світі перебувала в обігу величезна кількість бон різноманітного походження, характеру і призначення, і зібрати їх в одній колекції практично неможливо. Колекцію вітчизняних та іноземних паперових грошових знаків, що зберігається в фондах Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, не можна віднести до крупних й, тим більш, вичерпних; однак у зібранні є цікаві та рідкісні екземпляри.

Каталогізація боністичної колекції ДНІМ, по-перше, розширить джерельну базу української боністики за рахунок уведення до наукового обігу музейної колекції паперових грошових знаків, по-друге (й головне!), безпосередньо допоможе у фондовій роботі, а саме: в атрибуції музейних предметів, складанні уніфікованих паспортів, у подальшому комплектуванні даної збірки, а також при написанні тематико-експозиційного плану тематичної виставки та її створенні тощо.

Бібліографічні посилання

  1. Дмитриенко М.Ф. Бумажные деньги в историческом контексте / Рябченко П.Ф. Полный каталог бумажных денежных знаков и бон России, СССР, стран СНГ (1769-1994 гг.). – К., 1995. – С. 8-32.
  2. Днепропетровский исторический музей им. Д.И. Яворницкого. Нумизматика. Каталог. – Вып. 2. – Днепропетровск, 1965.
  3. ДНІМ: Науковий архів. – Ф. 1. Оп. 1. [Подолян А.В. Якісно-кількісна характеристика боністичної колекції в зібранні ДНІМ, 2008].
  4. ДНІМ: Фонд нумізматики. Інвентарні книги № 3-34.
  5. Музееведение. Музеи исторического профиля / Под ред. К.Г. Левыкина, В. Хербста. – М., 1988.
  6. Подолян А.В. Штейн (Шатров) М.А. и его коллекция бонистики в собрании Днепропетровского исторического музея им. Д.И. Яворницкого // Видатні особистості. Музейна персонал істика: [Матеріали обласної музейної наукової конференції]. – Дніпропетровськ, 2008. – Вип. 10. – С. 179-187.
  7. Спеціальні історичні дисципліни / За ред. В.О. Замлинського, М.Ф. Дмитрієнко. – К., 1992. – С. 63-69.
  8. Тхоржевский Р.И. Бонистика // Вопросы истории. – 1985. – № 6. – С. 171-174.
  9. Тхоржевський Р.Й. Паперові грошові знаки і бони як історико-економічні джерела і об’єкт боністики (1917-1925 рр.). – Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. – К., 1995.

Hosting Ukraine Creative Commons