Дніпропетровський національний історичний музей

Виставка загадка – досвід інтерактивного спілкування з відвідувачем

УДК 069.53 (477.64)

Жижерун В.В.

Науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького 

В статті розглядається проблема популяризації музейних колекцій шляхом активізації безпосередньої взаємодії з відвідувачем на прикладі різноманітних музейних заходів і анкетування. Автор наголошує на перспективності інтерактивних форм популяризаторської музейної роботи як для групових відвідувань, так і для індивідуальних.

Ключові слова: інтерактив, виставка, анкетування, презентація, екскурсія, відвідувач, експонат.

В статье рассматривается проблема популяризации музейных коллекций путем активизации непосредственного взаимодействия с посетителем на примере различных музейных мероприятий и анкетирования. Автор отмечает перспективность интерактивных форм популяризаторской музейной работы как для групповых посещений, так и индивидуальных.

Ключевые слова: интерактив, выставка, анкетирование, презентация, экскурсия, посетитель, экспонат.

In the article the problem of popularization of museum collections is examined by activation of the direct co-operating with a visitor on the example of various museum events and questionnaire. An author marks perspective of interactive forms of popularizer museum work both for group visits and for individual.

Key words: interactive, questionnaire, presentation, excursion, visitor, exhibit.

Якщо вам сподобалась стаття, ставимо Лайк.ру.

Співробітникам добре відомо, що кожен музей тримається на, так би мовити, «трьох китах»: збирання, збереження, популяризація. Щороку музейні колекції поповнюються новими предметами, але можливості експозиційних площ завжди обмежені, тому відвідувачі можуть побачити приблизно 10 % від загальної кількості музейних скарбів. Перед працівниками постає завдання популяризувати музейні надбання, і такої діяльності існує багато видів. Один з основних – виставкова діяльність.

Щорічно в ДНІМ ім. Д.І. Яворницького проходить в середньому шістдесят виставок. Особливе значення мають ті з них, що представляють саме фондові колекції, об’єднані певною темою. Зазвичай, знайомлячись з експозицією, відвідувачі розуміють призначення більшості експонатів. Але є в нашій колекції речі, котрі або вже повністю вийшли із вжитку, або за багато років змінили свій зовнішній вигляд до невпізнанності. Тож виникла ідея показати саме такі предмети в окремій виставці. Досліджуючи фондову колекцію, співробітники відібрали більше сотні «незрозумілих» експонатів. Так було створено своєрідну виставку-загадку «Цей зникаючий світ речей» (автор – Бекетова В.М.), мета якої – активізувати відвідувачів, змусивши самостійно здогадатись, який саме предмет знаходиться перед ними. На виставці не застосовували традиційний етикетаж з конкретною назвою предмета. Зазначалось лише час і місце створення, а також матеріал, з якого виготовлений даний експонат. Додатковими підказками були римовані вислови, фрази, загадки, крилаті висловлювання, прислів’я і приказки, цитати з відомих пісень, творів тощо, що знаходились біля всіх предметів. Таким чином, кожен відвідувач ставав учасником інтерактиву.

Саме така форма музейної роботи стає дедалі популярнішою як в Україні, так і за кордоном. Деякі фахівці, розмірковуючи над місцем екскурсовода у сучасних і майбутніх реаліях музею, схильні припускати, що поступово традиційні послуги екскурсоводів наберуть статусу ексклюзивності, а основним засобом отримання інформації в музеї стане інтерактив [12]. Найрозповсюдженішим видом інтерактиву на сьогодні є гра – потужний засіб мотивації, котрий варто використовувати для залучення більшої кількості відвідувачів [1; 4; 5; 6; 10; 11].

У ДНІМ ім. Д.І. Яворницького також активно застосовують ігровий момент. Прикладом можуть виступати: екскурсія з історії козацтва для молодшої школи з елементами театралізації (рукавична лялька-екскурсовод, 2000 р.); екскурсія для молодшої школи «Новий рік в музеї» (2008 р.), під час якої діти, мандруючи в часі, прикрашають «ялинки» різних періодів; екскурсія для учнів середньої школи з теми «Наш край в період Великої Вітчизняної війни», в ході якої учні перетворюються на дослідників і за допомогою карти повинні знайти певні експонати, прочитати їх історію і розповісти її під час екскурсії (2009 р.); тематичні екскурсії у залах музею для початкової школи з багатьма іграми-завданнями (2010 р.). І робота в цьому напрямку продовжується.

Окрім ігрових екскурсій широко застосовується активне спілкування з глядачем на презентаціях і безпосередньо підчас роботи виставки. Яскрава презентація – перший крок до успішної виставки. І чим більш різноплановими будуть подібні заходи, тим більше коло екскурсантів зацікавиться виставкою і поширюватиме інформацію серед потенційних відвідувачів. Так, на презентації виставки зброї «Арсенал музею» у 2008 році в ДНІМ ім. Д.І. Яворницького глядачі спостерігали за виступом школи східних бойових мистецтв «Сідзен» і представниками об’єднання реконструкторів «Моргенштерн». У відвідувачів була можливість поспілкуватись з визнаними майстрами і знавцями зброї, взяти участь у вікторинах і конкурсах. Крім того, протягом всієї роботи виставки у вихідні дні проводилися показові виступи шкіл бойових мистецтв, які завжди збирали велику аудиторію, відвідувачі могли приміряти копії обладунків доби Середньовіччя і сфотографуватись в них [8; 3; 7].

Якщо традиційно інтерактивні екскурсії розраховані на групове відвідування музею, то зазначена екскурсія «Цей зникаючий світ речей» більшою мірою була орієнтована на індивідуального відвідувача. При цьому гості не мали обмеження у часі, що давало змогу максимально детально познайомитись з предметом. Це створювало своєрідну атмосферу ексклюзивності, особистої взаємодії відвідувача з предметом. І саме це, на нашу думку, може сформувати додаткову зацікавленість не тільки виставкою, а й музейною колекцією в цілому [9].

За час проведення виставки співробітниками були проведені і групові екскурсії. Їх загальна кількість – 17. З них 10 – це групи учнів і студентів (загальна кількість – 144 особи). Для цієї категорії відвідувачів була розроблена екскурсія. Інші 7 груп складались з індивідуальних відвідувачів загальною кількістю 52 особи.

Всього за період лютий-квітень 2011 р. виставку відвідали 1260 осіб. З них 544 (43,2 %) – учнівська молодь, 716 (56,8 %) – доросла аудиторія. Найбільш активним відвідування було у перші два місяці (лютий, березень) – 563 і 595 осіб відповідно. У квітні відвідування пішло на спад – лише 102 особи.

Індивідуальним відвідувачам пропонувалось завдання вказати в листку-опитуванні назви «загадкових» предметів або їх призначення (для прикладу: гроші початку 20 ст. у вигляді поштових марок – одні з найменш вгадуваних предметів; холодильник 20-30 р. ХХ ст., котрий багатьом нагадує сейф, швейну чи пральну машинку). У результаті підрахунку правильних відповідей, залежно від їх кількості, відвідувачів нагороджували заохочувальними призами (безкоштовним запрошенням до музею на 2 або 4 особи). Крім того, учасники інтерактиву мали заповнити невеличку анкету, де були запропоновані наступні питання: 1) вік відвідувача; 2) звідки дізнались про виставку; 3) скільки часу витратили на відгадування. Метою цього міні-анкетування було дослідження цільової аудиторії виставки і каналів, через які інформація про виставки потрапляє до відвідувача.

В анкетуванні взяли участь 272 особи, що становить 21,6 % від загальної кількості індивідуальних гостей виставки. Загальна кількість бракованих анкет складає 10 екземплярів (3,7 %). Поширеною практикою серед відвідувачів було заповнення однієї анкети цілою родиною або компанією (2-4 особи). Тому кількість анкет є значно меншою від загальної кількості відвідувачів виставки.

У нижче поданих таблицях наводяться результати опитування за весь період проведення виставки.

Вік респондента Кількість осіб % від загальної кількості опитаних
До 18 років 54 19,9 %
18-25 років 93 34,2 %
26-40 років 86 31,6 %
41-60 років 33 12 %
61-… років 6 2,2 %

Звідки дізнались про виставку Кількість відповідей
Газети 25
Телебачення 58
Радіо 2
Музейний сайт 22
Інші інтернет-ресурси 99
Розповіли друзі, знайомі, родичі 81
Інший варіант 15

 

Кількість % не вказана через те, що відвідувачі часто позначали кілька пунктів. Серед інших варіантів зазначені такі: від викладача, від екскурсовода, безпосередньо у музеї (4), проходили повз музей (2) і т. ін.

 

Час, витрачений на відгадування предметів Кількість відповідей % від загальної кількості опитаних
…-30 хв. 40 14,7 %
31-40 хв. 62 22,8 %
41-59 хв. 49 18 %
1-2 год. 121 44,5 %

Додатково підіб’ємо підсумки правильних відповідей.

Кількість правильних відповідей Кількість відвідувачів % від загальної кількості опитаних
…-30 9 3,3 %
31-50 13 4,8 %
51-75 100 36,8 %
75-90 124 45,6 %
91-… 26 9,6 %

Підсумовуючи данні анкетування, можна зробити наступні висновки:

1) Найбільшою популярністю виставка користувалась серед молоді віком 18-25 років і людей середнього віку 26-40 років (34,2 % і 31,6 % відповідно). Остання категорія – це найчастіше батьки з дітьми. Досить високим був відсоток учнівської молоді (19,9 %) і людей віком 41-60 років (12 %).

2) Основним джерелом інформації для наших відвідувачів були інтернет-ресурси. Це цілком відповідає сучасним тенденціям. Слід відзначити, що досить значна кількість відвідувачів скористувалась музейним сайтом, але дані свідчать про необхідність подальшої активної його популяризації. Не втрачає своєї актуальності розміщення реклами на телебаченні і в пресі. Крім того, результати опитування зайвий раз довели важливість підтримки позитивного іміджу музею, тому що одним з найвищих показників передачі інформації стали розповіді друзів і знайомих.

3) Більша частина учасників вікторини досить ретельно знайомилася з запропонованими експонатами і витрачала на відгадування більше 1 години (44,5 %). А відсоток тих, хто витрачав на відгадування 31-40 хв. і 41-59 хв., приблизно рівний – 22,8 % і 18 % відповідно.

4) Після заповнення екскурсантом листка-опитування працівниками музею одразу підраховувались правильні відповіді. Слід зазначити, що у перший місяць проведення виставки більша частина відвідувачів правильно відгадувала 50-70 % предметів, надалі ця частка становила 75-90 %. У разі відгадування більше 70 % (хоча в перші тижні нормою було 50 %) предметів гості отримували заохочувальний приз – запрошення на відвідування музею. До речі, тут треба відзначити певний психологічний момент. Іноді, якщо до «призових відсотків» не вистачало 1-5 питань, музейники (індивідуально підходячи до кожної групи відвідувачів) авансом видавали запрошення до музею. Щира радість від подарунку та задоволення від виставки значно збільшують шанси повторного відвідування музею та участі цих людей у нових заходах музею.

Великий відсоток відвідувачів, як вже зазначалося, приходив на виставку родинами або молодіжними компаніями (2-4 особи), і під час розгадування спостерігалась активна взаємодія в цих міні-колективах. Тож у даному випадку інтерактивна виставка змогла поєднати як мінімум три функції музею: педагогічну, комунікативну та естетичну. Це зайвий раз свідчить, що музейна робота на сучасному етапі стає дедалі різноплановою. Поступово розмиваються межі між матеріальним та нематеріальним надбанням, і розширюються межі вже сталих форм музейної роботи [2]. Що і підтверджують відгуки наших відвідувачів (збережено стилістику авторів):

«Было очень увлекательно и познавательно. Надеемся на ваши новые творческие идеи и интересные экспозиции. Рома и Настя»

«Чудесная выставка. Дарит хорошее настроение и желание помнить о том, что у нас было и бережнее относиться к тому, что нас окружает»

«Спасибо огромное организаторам выставки-загадки. Получили море удовольствия и позитива, окунулись в прошлое. Удачи в проведении выставки и организации новых. 20.02.11. Марина Ольга. г. Донецк»

«Очень интересная и необычная выставка. Заставляет думать! И очень приятно окунуться в свое прошлое. Спасибо большое за вашу любовь к своему делу. 20 02.11 г.»

«Велика вдячність співробітникам музею за таку чудову виставку. Це краще навіть ніж розгадувати кросворди у газеті. Згадалося далеке дитинство, дивлячись на деякі речі. Всього вам найкращого. Бережімо історію, бо без неї немає майбутнього. З повагою Сітковська Л.Д. 24.ІІ.2011»

«Очень интересно посмотреть на предметы, о которых только читал или слышал, посмотреть в натуре. И форма угадайки – очень удачная. Подсказки написаны очень забавно. Спасибо»

«Замечательная идея, интересно и разнообразно реализованная; современный поход к истории; использование психологии разгадывателей кроссвордов – замечательно! Спасибо за доставление радости. 25.03.2011.

P.S. Обязательно расскажем всем знакомым – и пришлем в музей. Семья Матюшенко»

«Спасибо большое организаторам такой замечательной выставки! Очень увлекательно не только для детей, но и людей старшего возраста! Огромных Вам творческих успехов! Спасибо. Шевченко Лилия. 2.04.2011 г.»

«Спасибо организаторам и персоналу! Спасибо за положительные эмоции, хорошее настроение. Отдельное спасибо за пригласительный билет, который мы выиграли! Ура!!! Семья Крапивных. 9.04.11»

Бібліографічні посилання

  1. Ботякова О. Музейная игра как форма и метод обучения студентов / О. Ботякова // Музей. – 2009. – № 8. – С. 80-87.
  2. Будко А. Полицентрическая модель музея / А. Будко // Мир музея. – 2011. – № 4. – С. 49-51.
  3. Гайда Л., Москалець А. Виставка «Холодна зброя з фондів ДІМ» / Л. Гайда, А. Москалець / Музей і відвідувач. Методичні розробки, сценарії, концепції. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005. – С. 126-127.
  4. Григорьева А., Новохатько К. Музейный спектр: игровые исследовательские путеводители / А. Григорьева, К. Новохатько // Мир музея. – 2011. – № – С. 21-24.
  5. Калугина Т. Из всех искусств для нас важнейшим является пиар / Т. Калугина // Музей. – 2010. – № 3. – С. 36-39.
  6. Кіфт А. Вивчення відвідувачів / А. Кіфт / Музей: менеджмент і освітня діяльність. – Львів: Літопис, 2009. – С.198-201.
  7. Кіфт А. Інтерактивні презентації / А. Кіфт / Музей: менеджмент і освітня діяльність. – Львів: Літопис, 2009. – С. 180-183.
  8. Потапова М. Как правильно организовать PR для успеха музейных выставок / М. Потапова // Музей. – 2009. – № 8. – С. 54-59.
  9. Тіммер Д. Інтерактивні програми і робота з предметами / Д. Тіммер / Музей: менеджмент і освітня діяльність. – Львів: Літопис, 2009. – С. 170–177.
  10. Тіммер Д. Співпраця з публікою / Д. Тіммер / Музей: менеджмент і освітня діяльність. – Львів: Літопис, 2009. – С. 208-209.
  11. Черемська О. Інтерактивні програми та нові цільові аудиторії / О. Черемська / Музей: менеджмент і освітня діяльність. – Львів: Літопис, 2009. – С. 184-188.
  12. Юхневич М. Возможны варианты / М. Юхневич // Музей. – 2009. – № 8. – С. 50-51.

Hosting Ukraine