Дніпропетровський національний історичний музей

Дрібна церковна пластика в зібранні Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького (ХІІ-ХІХ ст.)

Серед предметів церковного мистецтва в зібранні Дніпропетровського історичного музею окрему групу становлять твори дрібної пластики: головним чином – мідне литво, а також предмети з заліза, чавуну, олова, перламутру, як вітчизняного виробництва, так і іноземного походження – із Західної Європи та Близького Сходу. Ця колекція складає послідовний ряд різноманітних за типом речей – з домонгольського періоду (XII ст.) і до кінця XIX ст.

Реконструювати історію колекції досить складно, враховуючи на те, що більша частина музейного архіву загинула в роки війни. Однак відомо, що з власного зібрання О. М. Поля в музей надійшли хрести-енколпіони домонгольської доби, знайдені на Княжній горі під Каневом (на правому березі Дніпра) – місці, де в період Київської Русі знаходилося згадуване в літописі 980 р. городище Родня. З колекції Поля походять і деякі старовірські речі.

Знайдені на території Старого Києва хрести-енколпіони та натільні хрестики були придбані Катеринославським музеєм у мешканця Києва В. Балашова.

Різного характеру предмети дрібної церковної пластики були подаровані Катеринославському музею Д. І. Яворницьким. Деякі з цих речей Дмитро Іванович міг придбати у власну колекцію в 1887 р. під час подорожі у Соловецький монастир з метою побувати на могилі останнього отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського, ув’язненого свого часу в Соловецькій тюрмі, та вивчення архівних матеріалів про нього.

Серед речей, переданих Яворницьким музею, було церковне начиння, що належало одному з фундаторів Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря Кирилу Тарловському (відомому в історії запорозького козацтва як «Дикий піп»), а саме: хрести з церкви с. Залинейного Полтавської губернії.

Деякі пам’ятки були придбані Д. І. Яворницьким для церковного відділу музею в 1904–1910 рр. під час обстеження церков Катеринославської губернії за сприянням духовної консисторії. Це, головним чином, напрестольні хрести, вкладені в місцеві церкви запорозькими козаками.

Надходження старовірських речей могло бути пов’язане з існуванням і діяльністю в Катеринославі-Дніпропетровську і Нікополі старовірських церков Білокриницької згоди – з початку XIX ст. і до 1957 року. За легендою, значна кількість старовірських речей надійшла в музей в 1919 р. з власного зібрання купця-старовіра П. П. Проніна.

Окремі речі були передані етнографами В. О. Бабенком і Я. П. Новицьким та численними дарувальниками – мешканцями Катеринославу, а також закуплені музеєм, надані митницями України.

В своїй основі зібрання сформувалося до 1948 року.

Колекція нараховує понад шістсот предметів і містить: змійовики, хрести-мощовики (серед них – енколпіони), хрести нагрудні різних типів, хрести молильні–кіотні, напрестольні, запрестольні; ікони нагрудні та ікони молильні, в тому числі ікони-складні (двох-, трьох-, чотирьох стулкові), які становлять найчисленнішу групу серед цих речей (209 одиниць). Ряд творів дрібної пластики вмонтовані в старовірські ікони на дереві як невід’ємна частина композиції. Крім того в музейному зібранні є 65 срібних і мідних вотумів XVIII–XIX ст.

Поряд з невеличкими добірками пам’яток часів Київської Русі, Московської Русі періодів феодальної роздробленості та централізації Руської держави найбільш повно в даному зібранні репрезентовані речі старовірські – XVII–XIX ст. (складають 80% колекції). Вони походять з старовірських майстерень – церков попівського і безпопівського напрямів – Помор’я, Москви та підмосковних Гуслиць, центральних та південних губерній Росії.

Деяку частину колекції складають предмети українського походження: кипарисові різьблені ікони і хрести XVIII–XIX ст. (в основному з майстерень Києво-Печерської лаври) та інші речі.

Це зібрання, хоча і не може претендувати на повноту, містить цінний в історичному і художньому відношенні матеріал, де є чудові зразки пластики та ювелірної обробки. Серед них: бронзові хрести-енколпіони

XII ст. з зображенням Розп’яття і Богоматері типу Оранти, з позолотою, гравіруванням, інкрустацією сріблом (№ К-911-912; К-696); двостулковий мідний образок-змійовик XV ст. з зображенням Богородиці типу Донської і Федора Тирона (№ К-1940); нагрудний образок- мощовик «Богоматір Смоленська» XVII ст., з емаллю по філіграні і перлинами в гніздах (№ К-834); нагрудний образок XVII ст. з рідкісною іконографією Богородиці – «Не ридай мене, Мати» (№ К-1585); напрестольний хрест з мініатюрним різьбленням по дереву, вкладений в 1714 році в Свято-Миколаївську Ново-Кодацьку церкву козаком Іваном Шипотинником (№ К-І224); срібні хрести-мощовики в релікварії кін. XIX ст. (№ К- 1478, К-1479, К-1480).

Предмети дрібної пластики знаходяться в постійній експозиції ДІМ, демонструвалися в релігієзнавчій експозиції музею і на виставці «Образ Богородиці в християнському мистецтві». Подальше вивчення і систематизація колекції дасть можливість підготувати каталог дрібної церковної пластики в зібранні ДІМ, найбільш повно показати колекцію на виставці, присвяченій двохтисячоліттю християнства.

Реалізація даної роботи відповідає насущним практичним музейним задачам класифікації та упорядкування збереження музейного фонду, а також науковому вивченню і атрибуції певної групи музейного зібрання, що, в свою чергу, сприятиме її введенню в музейні експозиції та поширить можливості просвітницької роботи. Важливим аспектом дослідницької роботи в цьому напряму може стати виявлення зразків місцевого, катеринославського литва. В цілому робота пов’язана з вивченням історії формування релігійних конфесій на території краю від середньовіччя до XIX ст.

I.А. Фоменко, старший науковий співробітник ДІМ, Г.Ф. Шамрай, зав. реставраційним сектором ДІМ

Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи (Збірник тез доповідей та повідомлень Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). — Дніпропетровськ, 1999.


Hosting Ukraine Creative Commons