Дніпропетровський національний історичний музей

Черняєв Олексій Ільїч

14.01.1925 — 19.10.1993
Герой Радянського Союзу

Дата указу: 19.03.1944. За мужність і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР рядовому Черняєву О. І. присвоєно звання Героя Радянського Союзу (№ 2689).

Народився 14 січня 1925 року в селі Піскова Путятинского району Рязанської області в родині селянина. Росіянин. Закінчив 7 класів. Працював завідувачем тваринницької ферми в колгоспі села Путятино. З 1946 року лейтенант О.І.Черняєв — у запасі. Повернувся на батьківщину. У 1956 році закінчив Песочинський сільськогосподарський технікум. Багато років працював лісничим у Сапожковському лісництві. Умер 19 жовтня 1993 року. Нагороджений орденом Леніна, 2 орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями. У селі Путятино Рязанської області на честь Героя встановлена меморіальна дошка.

Автоматник окремої учбово-стрілецької роти 333-ї стрілецької дивізії 12-ї армії Південно-Західного фронту, рядовий.

З боями в серпні-вересні 1943 року пройшов Черняєв від Сіверського Донця до Дніпра. Ходив у розвідку, брав «язика». На грудях його вже блищала медаль «За відвагу». У Павлограді група Черняєва взяла автомашину з 4-ма штабними офіцерами, за що Черняєв був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.
У вересні 1943 року 333-я стрілецька дивізія вийшла до Дніпра. Перед наступом — саме робота розвідки. Під командуванням лейтенанта Васіна вересневими ночами довелося Черняєву 6 разів перепливати на рибацьких човнах могутню ріку. 6 разів поверталися з «язиками». Різного сорту були «язики», якось серед них трапився і фельдфебель. Тільки на Дніпру група Черняєва взяла 30 «язиків». 26 вересня 1943 року розвідники, курсанти, автоматники, усього близько 300 чоловік, серед яких був і рядовий Черняєв, у темряві на понтонах, що були буксовані катерами, плили до ворожого берега в районі села Петро-Свистуново Вольнянского району Запорізької області. Коли вже наближалися до правого берега, відмовив мотор катера. Довелося Черняєву стрибати у воду. На правому березі Черняєв першим ввірвався в траншею супротивника, знищив 5 гітлерівців і придушив вогонь ворожого кулемета. Правіше знищеної вогневої позиції заробив ворожий дзот, що переступив шлях нашій піхоті. Черняєв самостійно прийняв рішення, підповз до дзоту і підірвав його гранатами. Слідом бійці автоматами і гранатами збили німців і зайняли першу лінію окопів. Наступного дня 27 вересня при відбитті контратак супротивника був убитий командир відділення, і Черняев очолив відділення. Зайшовши з флангу гітлерівців, що атакують, відважна сімка Черняєва кинулася на ворога з лементом «ура!». У цьому важкому бої загинуло 5 бійців з відділення Черняєва, але і було убито до 80 фашистів. Особисто Черняєв знищив до 25 гітлерівців. Десантники трималися чотири доби. Однак сили десанту танули. 29 вересня взвод, у якому був Черняєв, виявився відрізаним. Фашисти кидалися на них з усіх боків. Наші бійці билися навіть саперними лопатками. З їхніх 300 чоловік залишилося вже 20, і ті поранені. Черняєв був теж поранений осколком у спину і контужений вибухом міни, але не випускав з рук зброї доти, поки із сусіднього плацдарму не прийшло підкріплення.


Hosting Ukraine Creative Commons