Дніпропетровський національний історичний музей

Данило Йванович Криницький

«Данило Йванович – худорлявий дідусь, в золотих окулярах у чорному сурдуті, білий пожовклій краватці та в такому ж пожовклому стоячому комірці, що їх носили років 40-50 томую Він має вигляд старого пасічника, цей запорізький дід, колишній приятель Костомарова й Рєпіна, що в сінях його будиночка на стіні намальований Тарас Бульба на коні, з обома синами Андрієм і Остапом, і уздечки їх коней викладені різнокольоровими скельцами, що блищать і сяють».
В. Домонтович. Без грунту

«Дідусь у чорному сурдуті – Данило Йванович Криницький – підводиться перший. Старечим , надтріснутим голосом він, сердитий і роздратований, виступає проти коробок модерного стилю. Вилаявши модерне і назвавши індустріалізовані коробки індустріалізованим паскудством, він просторо й балакуче починає говорити про старовинну запорозьку церкву в Новомосковському.
– Найдорожчий вияв січового творчого духу в архітектурі! Справжня творчість запорожців. Вона – ця церква повинна бути зразком. Повинна лягти в основу всіх архітектурних канонів!
Дитино! Він не уявляє собі небезпеки подібних пасішницьких заяв. Забути, що він промовляє не на засіданні губерніальної Науково-Архівної Комісії двадцять п’ять років тому в присутності високопреосвященнішого Агапіта, архієпископа Катеринославського й Таврійського, і не на Археологічому з’їзді під голуванням графіні Уварової, а за соціалістичної революції, коли всі слова повинні бути в леті, розпечені й вогняні, підпорядковані суворій дисципліні соціальних зрушень».
В. Домонтович. Без грунту

Bez-Grunty.jpg IMG_5877.jpg


Hosting Ukraine