Дніпропетровський національний історичний музей

Виставка однієї картини

Дніпропетровський історичний музей ім. Д.І. Яворницького. Київський музей російського мистецтва. ВТБ банк. Представляють виставку однієї картини М.О. Врубеля «Дівчина на тлі персидського килима» та унікальний проект «Втілення ідеї М. Врубеля».

Численні шедеври винятково оригінального художника М.О. Врубеля свого часу опинилися в Києві не випадково. В цьому місті почався його самостійний творчий шлях. Роки перебування у Києві (1884-1889), що їх сам художник вважав за »кращу пору свого життя», були часом стрімкого формування творчого методу, що зумовив всю подальшу творчу долю майстра.
Взимку 1885-1886 рр. прийнявши пропозицію відомого київського мецената І.М.Терещенка (1854-1903), Врубель розпочав роботу над композицією «Східна казка». Та по завершенні акварельного ескізу, який був лише кроком на шляху до створення однойменної картини, художник втратив інтерес до втілення вже зрозумілої йому ідеї. Отже, первісний задум «Східної казки» не був втілений у великому полотні, а отриманий від Терещенка на початку роботи задаток у 300 рублів — витрачений.
У той час Врубель нерідко заходив до ломбарду Дах новина, розташованого на розі нинішніх вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького, Художник навідувався до цього закладу не лише через матеріальну скруту, а й заради того, щоб помилуватися справжніми витворами мистецтва. Врубель годинами розглядав унікальні речі, вивчав гру дорогоцінних каменів у сонячному промінні. Одного разу побачивши маленьку дочку Дахновича — Маню, вирішив зробити натурний етюд. Так у 1886 р. був написаний композиційний портрет «Дівчинка на тлі перського килима».
Згодом саме цей твір був переданий замовникові замість нездійсненої картини «Східна казка». Це перший у Врубеля композиційний натурний портрет, зроблений олійною фарбою і повністю закінчений. Побачивши юну Дахнович в оточенні дорогоцінних речей, художник складає шатро з розкішних червоних та бузкових килимів, одягає дівчинку в атласні драперії, прикрашає її перлами та іншими ювелірними виробами, вкладає в руки троянду. Тендітна дівчинка з блідим лицем і великими темними очима сама нагадує дорогоцінність.
Коли картину було закінчено, її виставили на загальні оглядини у позичковій касі. Потім полотно двічі перебувало на аукціоні, та не було продано. І.М.Терещенко з розумінням поставився до матеріального становища геніального художника і у 1887 році придбав у нього „Дівчинку на тлі перського килима».
Особливістю проекту став факт першого вивозу картини на демонстрацію в інший музей на території України, можливість всіх бажаючих мешканців та гостей міста побачити безкоштовно твір мистецтва, вартість якого коливається за оцінки зберігача музею від 5 до 7 млн. євро.
Презентація картини М. Врубеля «Дівчина на тлі персидського килима» стала, за оцінкою представників місцевих засобів масової інформації, «справжнім святом мистецтва для усіх мешканців міста та Дніпропетровську вперше побачив у місті 100 метрові черги до музею».

ЄДИНИЙ ЮВЕЛІРНИЙ ЕСКІЗ ВРУБЕЛЯ ВТІЛЕНИЙ У ЖИТТЯ.

Брошка — тонкої та витонченої роботи ювелірна прикраса зроблена за ескізом геніального художника Михайла Врубеля. Унікальний креслення-ескіз незбагненним, містичним чином близько 120 років пролежал в запасниках Київського музею російського мистецтва. Виправити волю історії запропонували кращому в Україні, одному з провідних в Європі, ювелірному Дому «Лобортас і Карпова».
Брош по ескізу Врубеля стане символом єднання двох слов’янських культур — російської та української. Ескіз прикраси назвали «Подвійна підкова», що те ж символічно. Він являє собою креслення, де, з властивими Врубелю скрупулезністтю, опрацьовано найдрібніші деталі: художник зобразив предмет у натуральну величину, в двох проекціях.
Директор Київського музею російського мистецтва Юрій Вакуленко розповів, що у Михайла Врубеля було багато зарисовок ювелірних виробів, які потім використовувалися в його роботах в якості деталей композиції. «Подвійна підкова» ні в одному його творі не фігурувала. але була характерною ознакою тієї епохи. Це було посланням Врубеля з минулого нам, його нащадкам, містком між століттями, нарешті-то представлена світові в усієї пишноті. В прикрасі використані золото, 18 діамантів та 18 сапфірів.
Автор проекту — директор Київського музею російського мистецтва Юрій Вакуленко Арт-директор проекту — І. Карпова, ювеліри Дім «Лобортас і Карпова». Художник по макету — С. Ющенко, майстер-ювелір — І. Артемьенко, майстер-гравер — І. Карпов, підготовка до закріплення — С. Омельянчук. Меценат проекту: С. Бродович

Виставка буде працювати лише один день — 18 жовтня з 10 до 18 години.
Адрес: пр. К.Маркса, 16
Тел. для довідок: 46-34-22


Hosting Ukraine Creative Commons