Дніпропетровський національний історичний музей

Шевченкіана з колекцій ДІМ (до 195-річчя з дня нарождення Т.Г. Шевченка)

12 березня 2009 р. меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького відкриває нову музейну виставку. На сьогодні це вже п’ята виставка в стінах будинку-музею і друга, що присвячена спадщині Тараса Шевченка. Попередня — «Шевченко-художник» — тривала з листопада 2007 до лютого 2008 р. і представляла в нашому місті картини із київського Національного музею Т. Шевченка. Нова виставка має на меті ознайомити відвідувачів з колекцією шевченкіани із фондів Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького та показати безперервність створення такої колекції в нашому музеї.
Колекція почала формуватися за часів директорства Дмитра Яворницького, який все життя збирав матеріали, пов’язані із Т.Г. Шевченком. Деякі з них розміщувалися в окремому розділі експозиції Катеринославського історико-краєзнавчого музею. І зараз доволі активно збирається в музеї колекція шевченкіани, вона вже нараховує кілька тисяч експонатів. Нова виставка якраз представляє широкий хронологічний спектр створення колекції від початку ХХ століття до нашого часу.
Експозицію створюють близько півсотні експонатів, серед яких — книги, картини, ліногравюри, фаянс і порцеляна, листівки та фотографії. Звичайно, це тільки невелика частина того, що на сьогоднішній день зберігає наш Обласний історичний музей, але частина важлива. Це речі, які кажуть самі за себе. Наприклад, раритетні книжкові видання творів Т.Г. Шевченка, такі як прижиттєве видання «Кобзаря» 1860 року; перше (і, нажаль, єдине) видання «Повного зібрання творів Т. Шевченка», що вийшло у Катеринославі в 1914 році під редакцією Дмитра Дорошенка; «Заборонені поезії», надруковані у нашому місті в революційний 1917 рік…
Окрім того, декілька книг, присвячених життю та творчості Тараса Шевченка, що публікувалися наприкінці ХІХ − на початку ХХ століття. Серед них — біографія Кобзаря від В.І. Яковенко, надрукована в серії «Жизнь замечательных людей» у Петербурзі в 1894 році.
Суттєве поповнення шевченківської колекції в нашому музеї відбулося завдяки тому, що в 1999 році видатний колекціонер шевченкіани, професор А.К. Фоменко, подарував музею значну частину власної колекції.
Тепер вона є важливим матеріалом для створення нових виставок, просвітницької діяльності в галузі шевченкіани. Тому не випадково саму виставку відкриває олійний портрет Т.Г. Шевченка від сучасного художника, бо передав його до колекції музею саме Анатолій Кузьмич.
Поруч — великі акварельні роботи відомого художника Н.Ф. Анищенка, написані за сюжетами із творів Кобзаря, та чотири копії олівцевих малюнків Тараса Шевченка, коли він, молодий, проїздив по землях нашого краю. Насамперед, це стосується малюнків «На Орелі» та «Краєвид із кам’яними бабами». Ці копії створені Георгієм Вербицьким — кращим копіїстом шевченківських малюнків, більшість робіт якого зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка у Києві. Нам, можна сказати, пощастило, бо ті п’ять копій Вербицького, які зберігаються у Дніпропетровському історичному музеї, якраз відносяться до краєвидів Придніпров’я.
Також в експозиції виставки представлені листівки різних історичних періодів, від прообразів листівок — фотографій кінця ХІХ століття, перших шевченківських листівок початку ХХ століття, до радянських ювілейних та закордонних діаспорних листівок з портретами Великого Кобзаря. Родзинка виставки — у центрі зали. Це портрет Тараса, випалений на дереві невідомим художником на початку ХХ століття. Цю картину в 1930-х роках подарував музею сам Дмитро Яворницький. Портрет має нестандартну, ромбовидну форму, а рама розписана дубовими листочками, що завжди означало міцність українського народу, могутність роду.
Концепція побудови виставки «Шевченкіана з колекції ДІМ» дещо відрізняється від більш звичного проблемно-хронологічного принципу. Нами було взято за основу показ на матеріалах колекції, який вплив має Тарас Шевченко на творчість художників, літераторів, вчених нашого краю. Що спонукає людей із різних історичних періодів знов і знов братись за шевченківські сюжети? В чому універсальність ідей Великого Кобзаря?
На чому акцентували увагу творчі люди початку ХХ століття, і на чому акцентують увагу тепер, звертаючись до шевченкової спадщини?
Саме тому поряд із радянською «агітаційною» порцеляною середини ХХ століття можна побачити сучасні теракотові плакетки, присвячені Кобзарю, а поряд із ліногравюрами художника Василя Лопати, що виконані за творами Т.Г. Шевченка, фотографії із експозиції Катеринославського історико-краєзнавчого музею часів директорства Дмитра Яворницького.
Наша виставка — це спроба наближення до відповіді на питання, що дає творчість Кобзаря кожному із нас, чому вона важлива саме для нашого краю, і яку ми маємо історичну традицію, пов’язану із шевченкознавством. Подальші дослідження в цьому напрямку якраз можливі завдяки дослідженням сучасної музейної колекції.

Адреса: пл. Т.Г. Шевченка, 5 (меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького)
Тел. для довідок: (0562) 47-27-61,(0562) 47-27-33
Часи роботи музею: вівторок, середа, четвер, неділя з 10:00 до 16:00 без перерви;
Вартість квитків: 2 грн. для школярів, студентів; 4 грн. для дорослих.

Науковий співробітник меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького Єкшов Віктор Володимирович


Hosting Ukraine Creative Commons