Дніпропетровський національний історичний музей

Духовні скарби Придніпров’я (культова колекція з фондів ДІМ)

До 160-річчя заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького.
Колекція церковних старожитностей Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького, якому в цьому році виповнюється 160 років, посідає одне з провідних місць в його зібранні. Відділ церковної старовини був створений при Катеринославському обласному музеї ім. Поля у 1904 р. з нагоди століття заснування Катеринославської духовної семінарії. Історія його створення нерозривно пов’язана з історією музею. Саме під час інтенсивного збирання первинної музейної колекції в ній з’являються різноманітні культові предмети, церковні раритети – ікони, хрести, дарохранительниці, вінці, потири, Біблії та Євангелія тощо. Найсуттєвіша колекція з 600 предметів церковної старовини, зібрана Д.І.Яворницьким, надійшла до музею у 1905-1906 рр. Відомо, що Яворницький виклопотав у Синода право на огляд і відбирання до музею художньо-історичних речей, що перебували у церквах Катеринославської єпархії і незавжди зберігались у належному стані.
На виставці представлено понад 250 предметів церковної старовини, серед них вироби культового металу. Культові пам’ятки з металу дають уявлення про використання різних речей в церковно-монастирському середовищі та про християнську символіку на предметах літургійної служби, церковного начиння та вотумах, дають можливість простежити майже всі засоби виготовлення та декорування художніх металевих виробів.
Окремий розділ виставки присвячено колекції хрестів. Хрест, як орнаментальний мотив і символічний знак, відомий у багатьох культур з сивої давнини, це один з основних символів християнської віри і предмет релігійного культу. Христос був розіп’ятий на хресті в ім’я спасіння людства. Таким чином, хрест стає символом спасіння, вічного життя. На виставці експонуються напрестольні хрести, які, зазвичай, використовуються в літургійній службі, стоять на престолі, а також наперсні хрести, хрести-енколпіони, різноманітні натільні хрести.
Серед напрестольних хрестів вирізняється різьблений кипарисовий хрест, який козак Іван Шепотинник вклав в Свято-Миколаївську Ново-Кодацьку церкву в 1774 р. Хрест має мідну золочену оправу, ніжку і седес (висота – 61 см). На лицевій поверхні хреста в різьблених медальйонах зображено: в середині – розп’яття з Марією та Іоанном Богословом, зверху – Бог Сафагоф; на кінцях рамен – євангелісти Марк та Іоанн, під розп’яттям – апостоли Петро та Павло, нижче – Андрій та Іоанн старший, внизу – Микола-чудотворець. На звороті хреста – Мати Божа, в верхньому медальйоні – Бог Сваоф, по кінцях рамен – євангелісти Лука і Матфій, в нижніх медальйонах – 4 апостоли і 2 святих. Оправа хреста вкрита ніжним гравійованим візерунком. Хрест виготовлений українськими майстрами.
Звертає на себе увагу також срібний хрест-мощовик напрестольний, який надійшов з Преображенського собору. Цей хрест виготовлений у 1759 р. в Москві на фабриці Кункіна. Хрест шести кінцевий, з п’ятьма фініфтевими медальйонами на лицевій поверхні. В середині хреста знаходиться медальйон, на якому зображене розп’яття Христа, по боках розп’яття стоять Мати Божа та Іоанн Богослов.
Хрести-енколпіони – своєрідні релікварії, надійшли до музею з приватної колекції О.М.Поля. Відносяться вони до домонгольської доби, знайдені на Княжій горі під Каневом. У мешканця Києва В.Балашова музей придбав хрести – енколпіони, знайдені на території Старого Києва.
На виставці преставлені і старовірські хрести. Вони, можливо, походять з старовірських майстерень – церков попівського і безпопівського напрямків – Помор’я, Москви, центральних та південних губерній Росії. Находження старовірських речей пов’язане з діяльністю в Катеринославі і Нікополі старовірських церков (Білокриницької згоди) з початку ХІХ ст. до 1957 р.
Значна кількість старовірських речей надійшла в музей в 1919 р. з власного зібрання купця-старовіра П.П.Проніна.
В колекції музею наявні запорозькі хрести – здебільшого натільні, знайдені в похованнях. Церква мала величезне значення в християнсько-демократичному устрої козацького товариства. Д.І.Яворницький зазначав, що для козаків “захист віри предків і православної церкви становив основу всього їхнього життя”.
Протягом ХУІІ – ХІХ ст. в культовій практиці православної і католицької церкви в Україні вживались вотуми (металеві підвіски). Вони мали різну форму або просто зображували якусь частину людського тіла. Підвіски чіпляли до чудотворних ікон як подяку за зцілення. Колекція вотумів ДІМ нараховує 68 одиниць і датується періодом від кінця ХУІІІ до початку ХХ ст.
Її комплектування почалося з 1905 р. Найдавніші з них датуються кінцем ХУІІІ-поч. ХІХ ст. — “О здравії Марії”, “О здравії Єлени”, “О здравії болящої Сохвії” та інш. Зображення на них мають реалістично-побутові подробиці. Ці таблички не несуть ніякого художнього навантаження; вони мають практичне значення, являючись матеріалізацією молитви про зцілення. Вотуми потрапили до музейної колекції з церкви с. Лихівка Верхньодніпровського району, а також з інших сільських храмів. Багато вотумів виготовлені Катеринославськими та Золотоноськими народними майстрами (на взірець “прочанських” табличок). Вони мають намистовий край, зображують людей або частини тіла.
На виставці представлені кілька потирів (чаш). Це богослужбовий предмет священого посуду у вигляді келиха на високому стояку. З потиру здійснюється причастя священнослужителів і мирян.
Експонуються вінчальні корони – предмети церковного обряду у вигляді металевих обручів, декорованих стрічковим, рослинним та геометричним орнаментом. Представлені, зокрема – вінець чоловічий, оздоблений, фініфтевими медальйонами; вінець круглий, металевий, на оксамитовій підкладці червоного кольору, з зображенням Божої матері з немовлям, початку ХХ ст.
До колекції музею належать дарохранительниці. Це предмет літургійного посуду, призначений для зберігання Чесних Дарів. Їх виготовляють із золота, срібла, інших металів з обов’язковою позолотою внутрішніх стінок.
На виставці експонується – дарохранительниця 1771 року. Завдяки вкладному напису можна встановити, що дарохранительниця була виготовлена у 1770-1771 роках у Києві (будь-які клейма на ній відсутні, можливо, вони знаходилися на втрачених частинах).
Вона призначена для Богословської церкви, можливо, Києво-Флорівського дівочого монастиря. Дарохранительниця виконана з високою художньою майстерністю в стилі бароко.
Майстром використані такі технічні прийоми, як лиття, карбування, золочення, сріблення, чернь.
Перлиною культової музейної колекція є релігійні книги – Біблії, Євангелія ХУІІ – ХІХ ст., оздоблені вишуканими металевими та шкіряними оправами.
Виставка культового металу з фондів музею дає яскраве уявлення про багатство й цінність музейного зібрання, демонструє його різноманіття й значення для відтворення минулого нашого краю.

Автор виставки – старший науковий співробітник Дембінська О.І.
Автор текста — Бекетова В.М. , заступник директора з наукової роботи.

Адреса: пр. К. Маркса, 16 (Дніпропетровський історичний музей)
Тел. для довідок: (0562) 46-34-22
Часи роботи музею: з 10:00 до 16:00 (вихідний — понеділок);
Вартість квитків: 4 грн. для дітей; 8 грн. для дорослих


Hosting Ukraine Creative Commons