Дніпропетровський національний історичний музей

Раритети, зібранні Д.І. Яворницьким (стародруки з колекції ДІМ)

У фондах історичного музею ім. Д.І. Яворницького зберігається більше 6000 рідкісних вітчизняних та закордонних видань XVI–XX століть, серед яких колекція стародрукованих видань кириличного (церковнослов’янського) та громадянського шрифтів є особливо цінною. В основі колекції – книги з бібліотеки Д.І. Яворницького та О.М. Поля. Основна частина музейної збірки книжок XVI–XIX ст. була зібрана завдяки активної діяльності першого директора музею, академіка Дмитра Івановича Яворницького, який за життя здійснив багато експедицій в пошуках пам’яток старовини.
Перебуваючи на посаді директора музею (до 1933 р.), Д.І. Яворницький приділяв увагу комплектуванню музейної бібліотеки, яка 1927 р. нараховувала 13, 5 тис. томів, з них – 5000 французькою та нiмецькою мовами.
На початку ХХ ст. Яворницький здійснив серйозну пошукову роботу, в результаті якої до 1905 р. перевіз із церковних та особових бібліотек нашого краю до Катеринославського музею близько 750 рукописних та друкованих пам’яток. А за 1905-1906 рр. йому вдалося розшукати ще 500 старовинних книжок. Вчений особисто описував книги, які зберiгалися у сiльських церквах. Ці описи він виклав у книзі «Запорожье в остатках старины и преданиях народа».
Листи священиків до Д.І. Яворницького мiстять повiдомлення про кириличнi стародруки, що зберiгалися по сiльських церквах чи у приватних колекцiях, а також списки книжок i повiдомлення про їх передачу, дар чи продаж музею. В 1906 р. Катеринославська єпархія дозволила Д.Яворницькому забрати до музею деякi книги з Самарського монастиря та з iнших церков краю.
Музейна колекція стародруків формується протягом всієї історії Дніпропетровського історичного музею, і тепер ми маємо можливість презентувати до уваги широкої громадськості одну з найцінніших колекцій музею.
В музейному зібранні представлені книги з монастирських, церковних, громадських i особових бібліотек, що побутовували в краї. Поповнювалися церковні та монастирські бібліотеки й завдяки вкладам запорозького козацтва. Окрiм службових книг, запорозькi козаки були вкладниками трактатiв отцiв церкви та лiтературних дiячiв України. Наприклад, сотник Дмитро Левенець придбав для вкладу книгу Лазаря Барановича «Трубы на дни нарочитыя праздников господских…» (Київ: КПЛ, 1674).
Записи на полях старовинних книг фiксують бiографiчнi данi козакiв, мирне життя, козацьке побратимство, стосунки запорожцiв.
Крiм священикiв та козакiв, кириличнi стародруки знайшли поширення серед iнших верств суспiльства: державних службовцiв, помiщикiв, купцiв, вiйськових, селян, мiщан. Сiмейно-хронiкальнi написи збереглися на книзi «Службы, житие и чудеса… Николая Чудотворца» (М., 1794), яка тривалий час належала родинi Ольховських. Записи на полях цiєї книги повiдомляють про важливi подiї в життi цiєї родини, такі як народження дитини, влаштування на службу, прийняття присяги тощо.
У XVIII ст. основним зосередженням книг в краї були приватні бібліотеки представників вищих верств суспiльства та мiської iнтелiгенцiї. Найкрупніші книжні зібрання мали представники родин Мізко, Струкових, Шкляр, Ставровських, Егерських, Новицьких та ін. Основна маса кириличних видань літургійного характеру була зосереджена у монастирях, церквах, особистих колекціях духовенства.
Введення в Росiї 1710 р. громадського шрифту сприяло значному збiльшенню кiлькостi друкованих книжок, збагатило їх репертуар (почали домiнувати науково-технiчнi, медичнi видання). Виникають новi друкарнi, передусiм друкарня Академiї Наук, згодом друкарня Московського унiверситету. З другої половини XVIII ст. починається активне комплектування особових бiблiотек, про що свiдчить збiльшення кiлькостi власницьких маргiналiй.
В музейній колекції представлені видання 18 друкарень Петербурга, Смоленська, Москви, Владимира, Ясс, Вiтебська, Варшави, Києва, Одеси, Вiльни, Чернiгова та ін. Проте, переважають видання Петербурга i Москви, в першу чергу, книги Академiї Наук i Московського унiверситету. Також в зібранні музею є видання видатного росiйського просвiтника, письменника i книговидавця Миколи Новiкова (1744-1818), книги приватних друкарень М.Пономарьова, А.Решетникова, Ридiгера, Х.Клаудiя, I.Вейтбрехта, I.Шнора, О.Суворiна та iн.
Колекцiя досить рiзнобiчна за тематикою. Вона мiстить iсторичну, географiчну, фiлософську, природничу, економiчну, медичну, учбову i художню лiтературу, словники, каталоги, перiодику, книги з iсторiї мистецтва тощо. Третину книжкової колекцiї Дніпропетровського історичного музею складають книги з iсторiї, потiм – з географiї та опису мандрiвок. Окрім цього, є видання законодавчих актiв, а також художня лiтература.
Особливу читацьку зацікавленість у XVIII – протягом ХIХ ст. мали книги практичного спрямування, а саме на iсторико-географiчну, технiчну та економічну тематику.
На виставці представлено близько 60 експонатів, що відображують певні історичні періоди XVI-XIX століть в розвитку книжкової справи. Більшість з експонованих стародруків надійшли до музею за часів директорства Д.І. Яворницького. Серед унікальних експонатів – «Книга о постничестве» Василія Великого 1594 р., видана при підтримці князя Костянтина Острозького, та унікальне Євангеліє московського друку 1771 р.
Із повчальних стародрукованих кириличних видань особливо цікаві «Буквар» Ф. Полікарпова (М., 1701) і «Арифметика» Л. Магницького (М., 1703).
Головна мета виставки – показати своєрідність і різноплановість колекції стародруків зі скарбів Дніпропетровського історичного музею; ознайомити відвідувача із колекцією стародрукованих книжкових видань з фондів ДІМ, із книжковим репертуаром XVI–XVIII століть та зв’язком цих книжкових видань з історією Катеринославщини–Дніпропетровщини.
Фоторепортаж Гайворонської Надії «Выставка раритетных книг Дмитрия Яворницкого»

Адреса: пл. Шевченко, 5 (меморіальний будинок-музей Яворницького).
Телефон для довідок: (0562) 47-27-61
Часи роботи виставки: з 10:00 до 16:00 (вихідні — понеділок, четвер, п’ятниця)
Вартість квитків: 2 грн. для школярів, студентів; 4 грн. для дорослих


Hosting Ukraine Creative Commons