Дніпропетровський національний історичний музей

«Cogito, ergo sum»; «Поет чарів ночі»: літературно-мистецька виставка–диптих до 110-річчя від дня народження В. Підмогильного (1901-1937)

2.02.11-2.03.11

Відомий вислів французького філософа Рене Декарта «Cogito, ergo sum»  на думку автора концепції якнайбільше відповідає творчості В. Підмогильного,  основними  ознаками  якої є психологізм та інтелектуалізм.

Звертаючи погляд до збайдужілих душ та розуму сучасної людини, створюємо експозицію-диптих або експозицію в експозиції, або, якщо за літературним жанром, — есей, ілюстрований історичним матеріалом (експонатами, що відбивають життя та творчість В. Підмогильного в контексті доби 20-30-х рр.) + мистецьку новелу «Поет чарів ночі», автор якої дніпропетровський художник Олександр  Нем’ятий презентує цикл графічних робіт (туш, пензль), намальованих у с. Ковпаківка Магдалинівського р-ну на Дніпропетровщині. Екзистенційні переживання ночі в обох митців захоплююче  суголосні…

На поч. ХХ ст. перший поцінував творчості молодого катеринославського письменника професор Петро Єфремов зазначив, що  “в особі В. Підмогильного в нашій сучасній літературі з’явився дійсний поет-лірик, поет чарів ночі, молода, свіжа, багатонадійна сила з сталим інтересом до психологічних проблем…”

О. Нем’ятий на межі тисячоліть творив свої містичні нічні пароксизми, вважаючи чорний колір найближчим за всіх до натурального. Прихільниця творчості митця, вона ж авторка концепції виставки, спробувала висловити свої відчуття від побаченого: «Ти — наодинці з Космосом!.. Тремт від зустрічі з невідомим… Із безоднею… Ти — тільки інструмент у руках Когось Вищого… І тоді, налаштований на хвилю  мерехтіння літньої ночі, сяяння біліючої хати, сріблястості столітніх верб або “смутку смутків», з-під твого пензля виходять правдиві роботи, що бентежать своєю повнотою…»

Отже, камерність 3-ої зали дає можливість побудувати цю «новелу»  цілком окремо та надати їй особливий акцент, зосередити увагу на образності, метафоричності Слова В. Підмогильного (уривки з оповідання “На селі»), підсилюючи його «пароксизмами» О. Нем’ятого у  музичному супроводі ноктюрнів Ф. Шопена або автентичного українського співу.

Центром  композиції  есею у 2-й залі є драматично напружений    графічний портрет В. Підмогильного. Від нього по периметру розсходяться  «степові» горизонталі   живопису,  сказати б, співавтора  проекту виставки, художника О. Нем’ятого.  Це концептуальне рішення визріло не стільки тому, що у зібранні ДНІМ та приватних колекціях  обмежена кількість матеріалів, які відбивають життя та творчість В. Підмогильного, а й задля  відчуття архетипів  свідомості та психіки майстра, що походить зі степів Придніпров’я: відчуття безлічі напівтонів, безкінечності обрію, спокою та суму надвечір’я,  зойку невідомого птаха, тужливого співу, найменших порухів існування людською душі, за словами І. Франка…

Структура  есею має декілька частин:

«Геній з країни чапель»;
«Вир революції»;
«В епідемічному бараці»;
«Cogito, ergo sum»;
«Finale і Воскресіння»

Провідними  експонатами виставки, звичайно, є прижиттєві публікації В. Підмогильного, насамперед у літературно-мистецькому збірнику «Вир революції» (Катеринослав, 1921), де було надруковано одне з  його найкращих ранніх оповідань «В епідемічному бараці»; часописи «Нова громада» (1923, 1924) з  оповіданнями «Син», повістю «Історія пані Ївги»; декламатор «Сяйво» (упорядник М. Зеров) з уривком «Біля вогню» з роману «Місто», а також  прижиттєві твори талановитих одночасників письменника: П. Тичини («Сонячні кларнети»), М. Хвильового («В. очерті»); «ланківців» Г. Косинки («Політика»), Б.  Тенети («Idee fixe»); неокласиків  М. Зерова, М. Рильського, П. Филиповича та інш.; різноманітні періодичні літературно-мистецькі видання 20-х, серед яких «ВАПЛІТЕ», «Літературний ярмарок», «Пролітфронт», які презентували європейський рівень української літератури (літературна дискусія 1925-28-го рр.). Психологізм (інтелектуалізм) творів В. Підмогильного та його генерації, сувора аналітика кризової доби дає підстави згадувати Демокрита з його COGITO: від початку й до фіналу…

Унікальними експонатами є перше видання роману В. Підмогильного «Місто» (1928) із зібрання Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки; чаплянські документи з архіву М. Чабана, що відносяться до історії написання оповідання «В епідемічному бараці», збірки поезій М. Рильського «Під осінніми зорями» (1926), «Гомін і відгомін» (1929) та паризьке видання роману В. Підмогильного «Невеличка драма» (1956).

Паралельним до основного шару експозиції стане допоміжний, що складається із копій світлин письменника, літературних угрупувань 20-х років; документів доби; сучасних видань творів та перекладів письменника; зразків літературознавчої та критичної думки ХХ–ХХІ століть (монографії В. Мельника, О. Галети; аналітичні статті Ю. Шевельова,  Ю. Лавриненка. В. Шевчука, С. Павличко, В. Агеєвої; спогади про В. Підмогильного (упорядник М. Чабан) тощо.

Відтак, багатовимірність експозиції  дає інтелектуальну поживу для вільної особистості, сприяє образному мисленню, привідчиняє двері до простору справжнього письменника, в якого, повірмо,  були підстави  написати:  “На межі двох діб неминуче з’являються люди, що зависають якраз на грані звідки видно далеко назад і ще далі вперед. Отже, вони слабують на хворобу, якої люди жодної партії ніколи не прощають, — на гостроту зору” (З роману «Місто»).

Ст. наук. співробітник відділу літератури: І.В. Мазуренко

Адреса: пр. К.Маркса,64 (музей «Літературне Придніпров’я»)
Тел. для довідок: +38(0562) 778-01-00
Часи роботи музею: вівт., п’ятн., суб., нед. з 11:00 до 17:30 без перерви; середа з 11:00 до 20:00
Вартість квитків: 3 грн. для школярів, студентів; 6 грн. для дорослих.


Hosting Ukraine Creative Commons