Дніпропетровський національний історичний музей

Виставка «Шевченкіана Анатолія Фоменка»

Безцінна, з 2000 одиниць, колекція Шевченкіани невтомного збирача, колекціонера, професора Анатолія Кузьмовича Фоменка, була подарована ним Дніпропетровському національному історичному музею ім. Д. Яворницького у 1999 році. У її складі 350 книжок з творами Тараса Шевченка і видань, присвячених його життю та творчості, 593 листівки (понад 100 дореволюційних видань) з портретами Т. Шевченка, репродукціями його живописних та графічних творів, малюнків; листівки, створені за сюжетами його віршів, із зображенням пам’ятників йому, місць перебування поета тощо. До цього щиросердного дарунка входять також 220 значків, 56 медалей, 230 екслібрисів, 150 філателістичних експонатів.
Найбільшу цінність колекції А.К. Фоменка складають раритетні видання творів великого поета. Це прижиттєвий шевченківський «Кобзар», виданий 1860 року завдяки меценатству відомого українського садівника Платона Семиренка. Це «Кобзар» празького видання 1876 року. Це «Поезії Т.Г. Шевченка заборонені в Росіїї», які були видрукувані в Женеві 1890 року. Це також видані у 1886 році в Петербурзі «Гайдамаки» Т.Г. Шевченка з гравюрами відомого художника О.Г. Сластіона та з його автографом (передмову для унікального по красі видання написав Д.І. Яворницький). Це й твори Тараса Шевченка у двох томах, які були видані під редакцією Івана Франка у Львові у 1908 році. З безцінних видань ХХ століття – «Кобзар» 1931 року з ілюстраціями Василя Седляра, репресованого в сталінські часи, а також «Кобзар» в трьох книжечках, видрукуваних 1947 року українцями в Західній Німеччині в таборі для переміщених осіб, зі словами на обкладинці «На чужині».
Серед експонатів подарованої професором-меценатом колекції можна виділити присвячену Т.Г. Шевченку радянську бронзову медаль 1939 року, французькі та польські бронзові медалі, таборові марки переміщених українців у Західній Німеччині 1947-1948 рр., настінну тарілку миргородської школи, виготовлену ще в дореволюційний час у Німеччині, декілька живописних та графічних портретів, багаточисленне та цікаве зібрання екслібрисів, цікаві філателістичні та філокартичні матеріали тощо.
Т.Г. Шевченко увійшов у життя А.К. Фоменка ще в дитячі роки. Завдяки батькам, в його родині панувала атмосфера великої поваги до поета. В 1943 р., коли А.К. Фоменко став солдатом, він узяв з собою із домівки свою найкращу реліквію – «Маленький Кобзар», надрукований 1917 р. й придбаний юнаком під час окупації на ринку міста Артемівськ. Після війни вчорашній солдат, який назавжди став її інвалідом, навчався на філософському факультеті Київського університету. В ті роки й почав майбутній професор, незважаючи на обмежені студентські фінансові можливості, збирати свою Шевченкіану. Він продовжував поповнювати свою колекцію і в наступні роки, коли працював викладачем, а після захисту кандидатської дисертації – доцентом кафедри філософії Дніпропетровського університету. Й потім, коли він, вже професор, завідував кафедрою філософії Дніпропетровського металургійного інституту. Й до останніх днів свого життя. Шевченкіана для Анатолія Кузьмовича Фоменка всі роки була не засобом власного інтелектуального збагачення та самозадоволення, а можливістю поширення шевченкової спадщини, популяризації Тарасового Слова серед широкого загалу.

01.jpg02.jpg03.jpg04.jpg05.jpg06.jpg


Афиша.jpg
[/pe2-gallery]


Hosting Ukraine Creative Commons