Дніпропетровський національний історичний музей

Виставка «Пам’яті Великого Кобзаря»

До дня народження Тараса Григоровича Шевченка

З 9 березня по 15 квітня 2015 року в музеї «Літературне Придніпров’я» працює виставка «Пам’яті Великого Кобзаря».

А.К.Фоменко.jpg Виставка презентує колекцію «Кобзарів» із зібрання колекціонера, професора Анатолія Кузьмовича Фоменка, яке було подаровано ним Дніпропетровському національному історичному музею ім. Д.І. Яворницького у 1999 році. У її складі 350 книжок з творами Тараса Шевченка і видань, присвячених його життю та творчості, 593 листівки з портретами Т. Шевченка, репродукціями його живописних та графічних творів, малюнків; листівки, створені за сюжетами його віршів, із зображенням пам’ятників йому, місць перебування поета тощо. До цього щиросердного дарунку входять також 220 значків, 56 медалей, 230 екслібрисів, 150 філателістичних експонатів. Але, без сумніву, найбільшу цінність колекції складають раритетні видання творів великого поета. Це прижиттєвий шевченківський «Кобзар», виданий 1860 року завдяки меценатству відомого українського садівника Платона Семиренка. Це «Кобзар» празького видання 1876 року. Це «Поезії Т.Г. Шевченка заборонені в Росіїї», які були видрукувані в Женеві 1890 року. Це також видані у 1886 році в Петербурзі «Гайдамаки» Т.Г. Шевченка з гравюрами відомого художника О.Г. Сластіона та з його автографом (передмову для унікального по красі видання написав Д.І. Яворницький). Це й твори Тараса Шевченка у двох томах, які були видані під редакцією Івана Франка у Львові у 1908 році. З безцінних видань ХХ століття – «Кобзар» 1931 року з ілюстраціями Василя Седляра, репресованого в сталінські часи, а також «Кобзар» в трьох книжечках, видрукуваних 1947 року українцями в Західній Німеччині в таборі для переміщених осіб, зі словами на обкладинці «На чужині». Т.Г. Шевченко увійшов у життя А.К. Фоменка ще в дитячі роки. Завдяки батькам, в його родині панувала атмосфера великої поваги до поета. В 1943 р., коли А.К. Фоменко став солдатом, він узяв з собою із домівки свою найкращу реліквію – «Маленький Кобзар», надрукований 1917 р. й придбаний юнаком під час окупації на ринку міста Артемівськ. Після війни вчорашній солдат, який назавжди став її інвалідом, навчався на філософському факультеті Київського університету. В ті роки й почав майбутній професор, незважаючи на обмежені студентські фінансові можливості, збирати свою Шевченкіану. Він продовжував поповнювати свою колекцію і в наступні роки, коли працював викладачем, а після захисту кандидатської дисертації – доцентом кафедри філософії Дніпропетровського університету. Й потім, коли він, вже професор, завідував кафедрою філософії Дніпропетровського металургійного інституту. Й до останніх днів свого життя. Шевченкіана для Анатолія Кузьмовича Фоменка всі роки була не засобом власного інтелектуального збагачення та самозадоволення, а можливістю поширення шевченкової спадщини, популяризації Тарасового Слова серед широкого загалу.

Адреса музею : пр. К. Маркса, 64
Тел. для довідок: (056) 7780100; (056) 374 3952

1.jpg 10.jpg 12.jpg 4.jpg аф.jpg


Hosting Ukraine Проверка тиц