Дніпропетровський національний історичний музей

До 110-ї річниці з дня народження І.С. Гвая

Гвай Іван Сидорович (1905-1960), видатний військовий конструктор, один з авторів пускових реактивних установок на літаках та наземної реактивної пускової установки БМ-13 («Катюші»). Лауреат Державної премії І ступеню (1942). Кавалер орденів Червоної Зірки та Леніна.

Народився в селі Карлів Міст Гродненської області (Білорусія) в родині службовця. У 1916 р. родина переїхала до Катеринослава і оселилась в Амур-Нижньодніпровську. Після закінчення 7-річної школи працював розсильним і навчався на підготовчих курсах Політехнічного технікуму шляхів сполучення. Після закінчення технікуму працював на залізниці, на заводах Петровського, Леніна. Одночасно відвідував лекції Консультативного пункту Наркомпросу УРСР і захистив диплом інженера. У 1929 р. поїхав до Ленінграду, а у 1934 р. був запрошений на роботу до інституту РНДІ (Реактивний науково-дослідний інститут) в Москві. Працював над пусковими установками для стрільби реактивними снарядами на літаках, які продемонстрували велику ефективність в боях на Халхін-Голі, а потім брав участь у створенні установки для наземної стрільби. Влітку 1938 р. група конструкторів на чолі з Гваєм в лабораторних умовах створили 2 пускові установки, а у грудні того ж року установки пройшли військові випробування, на яких отримали високу оцінку фахівців. Але їх серійне виробництво почалось тільки наприкінці 1940 р. 14 липня 1941 р. один дивізіон установок (7 одиниць) дали перший реактивний залп по ворогу в районі м. Орша. Наприкінці війни на фронті діяло 3080 бойових машин. В повоєнні роки Гвай продовжував працювати в інституті, а з 1954 р. – в Академії Наук над темою «Отримання сонячної енергії», продовжуючи дослідження Ціолковського.

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького на міні-виставці в залі №7 презентує кілька оригінальних фотографій І.С. Гвая з рідними, друзями; документи про його навчання та високі нагороди за конструкторські винаходи реактивної зброї, листи друзям. Особливу увагу привертає листування І. Гвая з його другом – В. Тверітіним. Ці листи люб’язно надані для тимчасового експонування з музею історії Дніпропетровського технічного університету залізничного транспорту.

Безимени-1.jpg Безимени-2.jpg Безимени-3.jpg Безимени-4.jpg



Hosting Ukraine Проверка тиц