Дніпропетровський національний історичний музей

Виставка «СЕРП і МОЛОТ…: Прощання з совком»

Нова експозиція є своєрідною візією уявного арт-заповіднику «Мавзолей тоталітаризму».  Жовтень, колективізація, голодомори, репресії – під червоним прапором, червоною зіркою, серпом та молотом; з леніними   та сталіними в серці, душі, голові… Перелічені символи не тільки мали, але й досі мають неабиякий вплив на певну категорію суспільства. Радянська пропаганда 80  років отруювала мізки народу: серпом відтинала голови нескорених, молотом забивала цвях «щасливого комуністичного майбутнього», на жертовник якого  було покладено життя мільйонів, серед яких наші талановиті земляки – український письменник, перекладач Валер’ян   Підмогильний (1901 – 1937); прозаїк, публіцист, сценаріст Григорій Епік (1901 – 1937); поет, драматург Михайло Пронченко (1907 –1942) та багато інших.

afisha

Як цивілізована нація ми не будемо слідом за більшовиками та пролетарськими поетами викидати старий світ «на смітник історії», а скориставшись їх досвідом, побудуємо МАВЗОЛЕЙ  тільки не для одного вождя, а для цілого явища, назва якому «тоталітаризм». В такий спосіб все встане на свої місця: дітям не треба буде пояснювати, чому в місті на Дніпрі до останніх місяців було так багато вулиць, названих на честь червоних тиранів нашого народу – Леніна, Постишева, Косіора, Дзержинського; чому в кожному районному  центрі були і все ще є «голови» Леніна; чому  донедавна не було меморіальних дощок та пам’ятників поетам, художникам, творчість яких протягом десятків років була забороненою. Чому українську літературу 1920-30-х називають літературою «ліквідованих»? Чому в Радянському Союзі в грудні 1930-го був розстріляний з’їзд кобзарів та чому не чутним стало справжнє народне слово  про «смерть і молот – смерть і голод»?.. Чому виходило   безліч книжок бездарних письменників, «затаврованих» преміями Сталіна та Леніна? Чому тисячі «митців» обслуговували цей 5-зірковий заповідник тиранозаврів?

В  контексті воскресіння Українського Відродження та  нової хвилі так званої декомунізації країни, діставши з шухляд історії яскраві артефакти доби, вкотре зробимо спробу попрощатися з  с о в к о м . Є таке припущення, що деякі з них із зібрання Дніпропетровського національного історичного музею відвідувач побачить вперше. Зачинимо їх в міцних лабетах МАВЗОЛЕЮ та перетворимо виключно на експонат доби Вождів! І тоді, сподіваємося, ми зможемо відповісти, принаймні, на деякі з питань «чому?». Відомий український поет, патріот, кобзар, священик, в’язень радянських таборів  М. Сарма-Соколовський свого часу написав вірш «Мавзолей» (1998), який став не тільки лейтмотивом заявленої теми а й пересторогою перед новим монстром:

Це — кривди храм з комфортним
туалетом
 
              для всіх вождів та челяді Кремля:
           лихих потуг не змиє навіть Лета
     і не всота скривавлена земля.

Арт-заповідник «Мавзолей тоталітаризму» представляє: унікальні архівні матеріали, серед яких документи із справ репресованих дніпропетровських письменників П. Кононенка, М. Мінька, О. Шпоти, Ю. Саповського; книжки, часописи 1920 – 1930-х із прижиттєвими публікаціями письменників Розстріляного Відродження; фольклорні збірники та ювілейні видання тоталітарної доби; збірники забороненого антикомуністичного фольклору; прапори, знамена, вимпели; радянські плакати, листівки, світлини; агітаційну порцеляну, скульптуру; нагрудні знаки та значки; грошові знаки; кінотехніку 1970-х рр. із зібрання Дніпропетровської центральної міської бібліотеки тощо. Авторські фотоколажі С. Алієва-Ковики до книжки «І поліг наш народ, наче скошене жито» створюють драматизм, трагедію людини радянської доби. У кінозалі  «Мавзолею»  відвідувачі зможуть переглянути унікальні зразки радянської пропагандистської анімації 1920-80-х рр., у джерел якої серед інших стояв всесвітньо відомий Дзиґа Вертов.

Отже, полівекторна інтерактивна експозиція є вагомим інтелектуальним та духовним внеском у складний  процес декомунізації суспільства або декодування радянських мітів про «серп і молот…». Нові покоління, що не бажають бути постгеноцидною  нацією, хочуть жити у вільній країні, творити свою історію та культуру, увічнювати своїх героїв, мають для себе відкрити  ті «файли» — символи, що  непідвласні будь-якій тоталітарній ідеології, часу й тліну…

Автор проекту: Ірина Мазуренко, с. н. с. відділу літератури

01

02

03

04

05

06


Hosting Ukraine