История скифов, их ритуалы, обряды, религиозные представления, обычаи всегда были и есть объектом пристального внимания археологов, историков, лингвистов, поскольку скифская культура глубоко проросла в духовную историю Украины, в ее мифологию, фольклор, литературу. В числе исследований, представляющих значительный интерес, и малоизвестная...
У понятті генезису історії суспільства — від античності до класичної епохи — домінуючою, як відомо, була міфологічна парадигма. Стосовно цієї проблеми історики (М. Барг), міфологи (Є. Мелетинський), літературознавці (Г. Гронцер) дійшли одностайної думки. Зазначимо, що до останнього часу більш послідовно...
Зарождение украинского национального сознания, формирование менталитета — это, по Гоголю, сознание общерусское, соборно-православное, по Д. Яворницкому — народное. Для нового этноса очевидны два пути: родовой, в согласии с заветами, базирующимися на православной христианской ветви, и «западный» католический (и «западный» неверный,...
Розуміння картини світу має загальнонауковий характер. Це поняття увійшло в гуманітарний вжиток з природнонаукових праць, головним чином з натурфілософії. Художня картина світу являє собою певну парадигму, що забезпечує концептуальну цілісність образу дійсності. Це пошук універсальної закономірності, яка обумовлює взаємозв’язок різноманітних...
Специфіка наукового і художнього мислення рубежу віків вимагала звернення до народної соціальної утопії. Осмислення граничної ситуації, що склалася як в суспільному житті, так і в народному бутті, типологічно передбачало вихід, з одного боку, на міфологічне мислення як первісної форми світосприйняття,...
Тип вченого-митця — феномен культурно-цивілізаційного розвитку людства. Генезис цього типу в культурі Стародавньої Греції (Арат), коли ще не існувало чіткого розподілу на науку і мистецтво, і науковий підхід до природи був звичайним для людини того часу. Наука і мистецтво були...
Казачество, казацкая вольница, законы, быт, отношения к жизни на протяжении столетий волновали, интересовали ученых, историков, искусствоведов. Именно поэтому столь легко и просто связываются между собой на первый взгляд несовместимые историософские труды Д. Яворницкого и киносценарий А. Довженко «Тарас Бульба». Казак...
Для української літератури початку XX ст. характерне співіснування різних стильових напрямків і течій. Художньо-епічна традиція «старої школи», стикаючись з модерністськими тенденціями («молодомузівці», «хатяни» та ін.), видозмінюється, набуває нового естетичного звучання. Так званий етнографічно-побутовий напрям, до якого за своїми ідейно-стильовими параметрами...
На початку XX століття деякі сучасники Д. Яворницького «спрощено інтерпретували його як «реаліста-побутовця» (Д. Дорошенко) і «письменника-кольориста» (П. Єфремов), тобто зараховували його до старої школи українських письменників-побутописців. На той час, та й дещо пізніше, це сприймалося з негативним відтінком. У...
Поетичний доробок Яворницького — 60 віршів. Переважна більшість їх зібрана й опублікована у збірці «Вечірні зорі» (Катеринослав, 1910). Певного висвітлення поезія набула в монографічній праці М.М. Олійник-Шубравської (Д.І. Яворницький, К-, 1972). Дослідниця вдається до поділу її на тематичні групи, часткового...