Дніпропетровський національний історичний музей

Деякі аспекти науково-дослідної роботи львівського історичного музею в умовах формування ринкової економіки

Формування ринкових відносин в Україні протягом кількох останніх років відчутно впливає на матеріальний та духовний стан суспільства, на процес державотворення.

Соціально-економічні зміни в державі привели, починаючи з початку 90-х років, до різкого зменшення кількості глядачів у театрах, кінотеатрах, читачів в бібліотеках і, особливо, відвідувачів у музеях. Відповідно, зменшилась кількість екскурсій, лекцій, науково-освітніх заходів. Майже усі наукові працівники виконували виробничі плани на 50–70 відсотків. За таких обставин виникло питання: що робити? Скорочувати чисельність науковців чи переорієнтуватися і перепрофілюватися в своїй діяльності? Будь-які намагання активізувати свою науково-освітню діяльність, на яку так звично орієнтувались музеї в попередні роки, виявились марними.

А тому частина науковців змушена була відійти з музею. Перед тими, хто залишився, було поставлено завдання: знайти застосування знанням в інших ділянках наукової діяльності музею.

Починаючи з 1992–93 рр. в нашому музеї увага зосередилася на його науково-дослідницькій діяльності. Наступні закріпили цей напрям. Коротко це можна проілюструвати на таких прикладах.

У 1992 р. вперше у планах роботи музею переважали не масові, культурно-освітні заходи, а пошукові, науково-дослідні напрями діяльності.

В період підготовки і відзначення 100-річного ювілеї (1993 р.) науковцями було опрацьовано величезну кількість архівних документів про створення і розвиток ЛІМу, формування його колекцій, походження окремих, предметів музейного значення. Власне на ці роки припадає взяття на облік та переінвентаризація понад 40 тис. експонатів.

Вивчення нових історичних джерел працівникам музею дало змогу по-новому переосмислити і перебудувати експозицію не з позицій політичної кон’юнктури, а на наукових засадах. Зокрема, в темі «Київська Русь» увага акцентується на ідеї автохтонності української держави. Перероблено тему «Галицько-Волинська держава». По-новому трактуються наслідки Переяславської Ради, що призвели до нової втрати української державності. Об’єктивно висвітлюється роль І. Мазепи, значення Конституції П. Орлика. Доповнено новими матеріалами тему розвитку української культури в другій; половині XIX ст.

В 1995 р. музей започаткував перебудову стаціонарної експозиції відділу пової та новітньої історії за проектом групи художників, очолюваної Ю. Ємельяновим, Побудована експозиція розкриває дуже важливий етап боротьби українського народу за відродження своєї державності з 1914 р. до 1941 р. Тут всебічно висвітлено тему історії виникнення та героїчної боротьби Українського Січового Стрілецтва, період діяльності УНР. ЗУНР, Акт злуки тощо.

Значно розширився діапазон наукових досліджень та наукового комплектування фондів музею у зв’язку із  створенням нових відділів. І якщо для одних працівників ця робота завершилася відкриттям у с. Зашків Жовківського району музею Є. Коновальця, то працівники: відділів історії визвольних змагань українського народу і історико-меморіального музею Олени Степанів, інтенсивно готуючи наукові концепції майбутньої експозиції, збирають і науково атрибутують відповідні музейні предмети.

Важливою віхою в науковій діяльності музею було започаткування у 1993 р. щорічного видання збірника ЛІМу «Наукові записки». І якщо до першого його випуску ввійшло 15 наукових публікацій працівників музею, то до другого – 29, в наступних по 32 статті, загалом вже вийшло 7 річних збірників.

Особливістю видання наукових записок є публікація в них досліджень академіка НАН України, директора інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Я. Ісаєвича, доктора історичних наук, професора Львівського держуніверситету ім. І. Франка М. Пелещишина, доктора історичних наук, завідувача сектором Інституту українознавства НАН України П. Мацкевого, молодих аспірантів Львівського держуніверситету ім. І. Франка, фахівців з інших музеїв. Ці публікації в значній мірі підвищили науковий рівень збірника, зробили його популярним серед багатьох музеїв України.

Значне місце в науковій діяльності музею займає видавництво брошур, методичок, каталогів, опублікування статей в періодиці, участь в науково-теоретичних конференціях та археологічних експедиціях. Лише за останні роки науковці музею підготували каталоги фондових колекцій «Живопис», «Зброя», «Годинники», «Україна в графіці», «Музичні інструменти», «Пістолети і револьвери», «Меблі», «Дерево», «Перфострічки», «Збірка рукописних «Євангелій», «Збірка кириличних рукописів», «Мисливська зброя XVI–XIX ст.» (спільно з музеєм м. Кельци, РП), «Види давнього Львова і Кракова», путівник «Личаківський цвинтар».

Велику наукову роботу проведено працівниками музею при написанні тематико-експозиційних планів. Підготовлено такий план для експозиції відділу історичних коштовностей, в стадії завершення тематико-експозиційний план періоду нової і новітньої історії, визначено тематичну структуру відділу історії визвольних змагань українського народу в темах «Створення та діяльність ОУН», «Створення і бойові дії УПА», «Злочини НКВС на території краю» та ін.

Науковці музею надрукували понад 100 статей в збірниках, журналах, газетах. Активізувалась збиральницька та науково-фондова робота.

Отже, незважаючи на економічну скруту, систематичне недофінансування музею з бюджету науково-дослідна діяльність нашого музею стає все більш вагомою.

 В. Коссой, заступник директора Львівського історичного музею

Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.


Hosting Ukraine Creative Commons