Дніпропетровський національний історичний музей

Нові напрямки науково-просвітницької діяльності музеїв

Національний заповідник «Хортиця» – це науково-дослідна, культурно-освітня та рекреаційна установа, яка здійснює охорону пам’яток історії та культури, природних об’єктів і комплексів, популяризацію знань про них, рекреаційне обслуговування населення.

Частину завдань, що стоять перед заповідником, виконує і його культурно-просвітницький відділ. Головна мета роботи відділу здійснення науково-просвітницької діяльності, направленої на популяризацію знань про о. Хортицю, як пам’ятку історії, культури і природи, виховання у підростаючого покоління почуття національної свідомості, побудова взаємовигідних відносин з туристично-екскурсійними організаціями.

Основний туристичний об’єкт заповідника – Музей історії запорозького козацтва, відкритий 14 жовтня 1983 року. В рік він приймає більше 100 000 відвідувачів.

На основі експозиційного комплексу, виставок, а також історичних та природних пам’яток Хортиці розроблена достатньо чітка система екскурсійного обслуговування. Основною формою науково-просвітницької роботи залишається екскурсія, яка одержала в умовах диференційного підходу до різних категорій відвідувачів подальший розвиток.

В традиційних формах обслуговування, таких як: оглядова, тематична, лекція-екскурсія, урок-екскурсія, гра-екскурсія – співробітниками культурно-просвітницького відділу протягом останніх двох років використовуються нетрадиційні прийоми активізації уваги і зацікавлення екскурсантів в сприйнятті інформації і огляді експозиції. Так, під час гри-екскурсії для дітей молодшого шкільного і дошкільного віку, враховуючи вікові особливості уваги дітей, застосовується віршована форма викладу матеріалу, введення в текст екскурсії загадок, елементів рухомих ігор в залі експозиції, казкового персонажу .(наприклад, козака Тарасика, який стає для дітей провідником в минуле). Це дає екскурсоводу можливість зосередити увагу на суттєвих, оригінальних цінних експонатах і досягти ефективності в сприйнятті текстового матеріалу.

Не обійдені увагою і інші категорії відвідувачів. Враховуючи те, що приїзд до музею молодих людей, обираючих шлюб, став вже доброю традицією в Запоріжжі, співробітники культурно-просвітницького відділу розробили для них «святкову» екскурсію. В залах музею молодят знайомлять з особливостями родинних відносин у різні історичні періоди, з побутом української сім’ї минулого століття.

В останні роки визначається посилення інтересу до народознавства і етнографії. Це спонукало співробітників заповідника до пошуку нових форм роботи у цьому напрямку. Адміністрація прийняла рішення переобладнання фондосховища, де зберігалися тканина і шкіра, в експозицію: відкриті фонди. Під час екскурсії в фондах, які мають закритий характер діяльності, відвідувачі знайомляться з історією і традиціями виробництва тканин, елементами українського одягу, а згодом зможуть спробувати попрацювати на ткацькому верстаті.

Набули популярності і пішохідні екскурсії по острову, під час яких екскурсанти стають свідками археологічних досліджень, знайомляться з історичними і природними пам’ятками Хортиці, милуються неповторними краєвидами і слухають легенди та перекази про цю щедро оспівану народом землю.

На черзі денній розробка кінної екскурсії та екскурсії на човнах в потаємні заповідні куточки Хортиці.

Тісному взаємозв’язку учбових закладів і музею в рішенні культурно-просвітницьких завдань сприяє соціологічне дослідження серед відвідувачів. Результатом анкетування стала програма співпраці музею з школами міста та регіонів області. Головне в цій роботі – новий підхід у виборі тематики екскурсій, що орієнтуються на невідомі або раніш тенденціозно трактовані сторінки історії. Початком втілення цієї програми в життя є розробка уроку-екскурсії «Переможний 1648 рік», присвяченої 350-річчю початку Визвольної війни під проводом

Б. Хмельницького. Попереду розробка нових тематичних екскурсій згідно з розробленою програмою співпраці.

Удосконалюються і такі популярні форми культурно-просвітницької діяльності, як масові заходи. Ми намагаємось, щоб вони носили специфічний музейний характер, а не підміняли аналогічні форми роботи інших: культурно-просвітницьких закладів, а також залучаємо їх учасників до підготовки і проведення заходів, до активної участі в збереженні пам’яток історії і природи.

Т. Г. Митрофанова, завідуюча культурно-просвітницьким відділом НЗ «Хортиця»

Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.


Hosting Ukraine Creative Commons