Дніпропетровський національний історичний музей

Писаржевському Л.В. — 135 років

Лев Володимирович Писаржевський народився 13 лютого 1874 р. в м. Кишиневі. Радянський хімік, академік АН СРСР.
Закінчив Новоросійський університет в Одесі. У 1904-1908 рр.. працював професором Юр’ївського (нині Тартуський) університету. З 1908 р. Л. В. Писаржевський працював професором Київського політехнічного інституту. У 1911 р. він залишив посаду в знак протесту проти політики міністра народної освіти Л. О. Каси. У 1911-1913 рр.. викладав на Бестужівськіх курсах та в психоневрологічному інституті у Петербурзі.
З 1913 р. його життя була пов’язано і з нашим містом — Катеринославом (Дніпропетровськ). Працював професором Гірничого інституту та університету. У 1924-1926 рр.. ректор Дніпропетровського гірничого інституту.
З 1927 р. Л. В. Писаржевський — директор створеного з його ініціативи Українського інституту фізичної хімії (нині Інститут фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського).
14 січня 1928 р. — обраний членом — кореспондентом АН СРСР з фізико-математичних наук (з розряду фізичний). У 1929-1934 рр.. працював також в Політехнічному інституті в Тбілісі.
1 лютого 1930 р. Л. В. Писаржевського обрано академіком АН СРСР у відділення фізико-математичних наук.
Писаржевський вивчав термодинаміки реакцій в розчинах. Він запропонував теорію рівноважних електродних процесів, а також виконав ряд робіт, що поклали початок електронній теорії гетерогенного каталізу. Автор підручників «Введення в хімію» та «Неорганічна хімія» (спільно з М. О. Розенберг).


Hosting Ukraine Creative Commons