Дніпропетровський національний історичний музей

90 років з дня народження В.С. Прокудо

19 листопада 2010 р. виповнюється 90 років від дня народження В.С. Прокудо.
Прокудо Віталій Степанович [19.11.1920, с. Азаровка Стародубського району Брянської обл., Росія, — 19.11.1995, м. Дніпропетровськ, Україна] — дослідник історії Великої Вітчизняної війни, науковий консультант діорами “Битва за Дніпро”. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Після війни – військовослужбовець до 1960 р. З 1963 р. по 1986 р. — старший науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Нагороджений орденами: Червоної зірки, Вітчизняної війни, медалями: «За відвагу», «За бойові заслуги», «За оборону Кавказу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» та багатьма ювілейними медалями; лауреат Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка 1979 р., за створення комплексу Дніпропетровського історичного музею імені Д.І. Яворницького. Закінчив Дрогобицький вчительський інститут та історичний факультет Полтавського педагогічного інституту. У березні 1963 р. він починає працювати науковим співробітником Історичного музею ім. Д.Яворницького. З захопленням поринає в науково-дослідну роботу по темі: «Дніпропетровщина в роки Великої Вітчизняної війни». Він працює з архівами, літературою, а головне з живими свідками — учасниками війни, у яких ще були дуже свіжі спогади про події. Випробувавши на собі увесь тягар фронтового життя протягом більш ніж трьох років, він дуже емоційно і відповідально відносився до вивчення теми. Саме він зробив багато зусиль, щоб перш за все знайти учасників оборони Дніпропетровська, з’ясувати всі військові частини, які вели бойові дії на території краю, і, врешті решт, відтворити загальну картину оборонних боїв. В колі цих питань особливе місце зайняла історія Дніпропетровського артилерійського училища, зокрема розкриття його ролі в обороні м. Дніпропетровська, внеску кожного курсанта поіменно, особливо тих, хто найбільш відзначився в боях за місто. В цей час музей поповнився великою кількістю експонатів — бойових реліквій. Музею на довічне зберігання було передано бойовий прапор артилерійського училища. Невід’ємною частиною досліджень і пошуків В.С.Прокуди була історія боротьби партизан та підпільників, антифашистських груп на окупованій території Дніпропетровщини. Фотографії, документи, особисті речі підпільників та партизан, значно поповнили фонди музею. Перлинами його досліджень стали діорама «Битва за Дніпро» (1975 р.) та експозиція залу № 7 Дніпропетровського історичного музею (1977 р.), де наочно, яскраво і змістовно, за допомогою музейних джерел і художньо-оформлювальних засобів, відтворені події як всього періоду війни в цілому, так і ті, що відбувались на території Дніпропетровщини в 1943-1944 рр. Досліджуючи тему форсування Дніпра на території Дніпропетровської області, яка практично була зовсім не вивчена на той час, Прокудо довгий час працює в архіві Міністерства оборони, збирає спогади і свідчення учасників боїв, їх особисті документи і матеріали. Місць форсування було відомо декілька і кожне мало своє значення, відігравало свою роль в подальшому визволенні області та України. Тому перед Прокудо стояла важлива задача: для створення діорами виділити одну з ділянок форсування Дніпра. Як людина військова, та ще й історик, він зумів розібратися в складнощах цієї операції, обгрунтувати і довести всім свій вибір. Йому приходилося витримувати шалений тиск багатьох учасників форсування Дніпра, які намагалися довести, що їх ділянки форсування Дніпра більш важливі. Але Прокудо, користуючись архівними даними, на перше місце в цій роботі ставить історичну достовірність. Під час роботи в архіві він знаходить сотні імен тих, хто здійснив героїчний подвиг. Продовжуючи пошук, Прокудо знаходить живих учасників, які своїми спогадами допомагали йому. На архівних матеріалах та спогадах створюється сценарій діорами, на основі якого працюють художники, а Прокудо консультує їх з усіх питань, щодо поведінки героїв битви та бойових дій на даному плацдармі Дніпра. В.С.Прокуді належить ідея створення біля діорами та в залі № 7 — виставки бойової зброї та техніки періоду Великої Вітчизняної війни, і він приклав немало зусиль, щоб така виставка була створена на майданчику біля діорами та в залі музею. Протягом тридцятирічної праці в музеї Прокудо друкує майже 50 науково-популярних статей в місцевій і республіканській пресі, в яких він оприлюднює цікаву інформацію, підсумки своєї науково-дослідної, збиральницької, пошукової роботи з обраної теми. В його працях війна поставала в образах її учасників — рядових бійців, командирів, маршалів різних родів військ, медичних працівників тощо. Протягом декількох десятків років він був лектором товариства “Знання”, і під час численних лекцій, а також екскурсій по музею і діорамі він охоче ділився своїми знаннями з історії Дніпропетровщини.

В залі № 7, історичного музею, працює міні-виставка, присвячена В.С. Прокудо.

А ще В.С. Прокудо, у 1980 р., написав невеличкий ріфмований текст екскурсії по залах музею під назвою: «Швидко, швидко по музею».

Громадяни! Я твій гід,
Що вітає ваш прихід
В Яворницького хороми,
Про які ви чули мови.

Перед вами стара піч,
Запорізька славна січ.
Дивна царськая карета,
Та друкарський стан совєта.

А тепер ползем угору,
Де оглянем кращу пору.

Поряд з буркою-тачанка,
Комісарськая кожанка,
Далі – трактор, шкільна парта,
Героїчна Брестська варта.

Озираючись на «Катюшу»,
Геть вперед вести вас мушу.

Зупиняємось у шини
Величезної машини,
Потім ківш, пшониці снопик
І скінчився наш голопик.

От і все купить ознаку,
Запишіть мені подяку…

10.03.80

Бібліографія Прокуди В.С.:

  1. У священных реликвий // Днепровская правда. 1970.- 10 февраля;
  2. Священні реліквії Великої Вітчизняної війни // Наш край: Збірник статей. – Дніпропетровськ: Промінь, 1971. –С. 115-125;
  3. Десантом командовал Платонов // Днепровская правда. 1971. – 4 декабря;
  4. Бессмертный подвиг; На огненном плацдарме; Один против четырнадцати; И штыком, и гранами; Плечом к плечу; Ураганным огнем; Связь через Днепр действует; Сестричка Люба; Политрук впереди; Боевой счет Атлисмекова; И дрогнули Фердинанды; 12 контратак; Радист в рукопашной// Днепр вечерний. 1974. – 17 октября;
  5. Диорама «Битва за Днепр». Буклет. Днепропетровск: Промінь, 1-е видання — 1976; 2-е видання – 1977;
  6. Пам’ять про полеглих, пам’ять про живих // Зоря. 1976.- 20 березня;
  7. Бессмертие коммуниста // Днепр вечерний. 1978. – 1 лютого;
  8. Днепропетровский исторический музей имени Д.И.Яворницкого: Путеводитель. – Днепропетровск: Промінь, 1979. –С. 96-116. [У співавторстві з Г.Ф.Ватченко, Л.П.Єліновою та інш.];
  9. Зарницы 1941 года // Правда Украины. 1980. — 19 апреля;
  10. Обеліски на плацдармах // Зоря. 1983.- 19 липня;
  11. Днепропетровский исторический музей имени Д.И.Яворницкого: Путеводитель. Днепропетровск: Промінь, 1984. –С. 96-117. [У співавторстві з Г.Ф.Ватченко, Л.П.Єліновою та інш.];
  12. Гремела атака и пули свистели // Днепр вечерний. 1994. – 25 октября.

Hosting Ukraine Creative Commons