Дніпропетровський національний історичний музей

Проект «НайМолодші в ДНІМі»

Кожен музейний колектив замислюється над тим, яким буде музей у майбутньому, створює перспективні плани та проекти на далеке майбутнє (20-30 років) та на найближче десятиліття. Як правило, ці задуми пов’язані з експозиційно-виставочною діяльністю, освоєнням нових експозиційних площ (якщо вони є, або у перспективі можуть з’явитися), тобто оновленням та реекспозицією стаціонарних експозицій, створенням нових експозицій та виставок з власних фондів та приватних збірок. Наприклад, далекою перспективою ДНІМ ім. Дмитра Яворницького є побудова лапідаріуму (скляного павільйону) для кам’яної пластики (100 великогабаритних скульптур, хрестів тощо); докорінна реконструкція-реставрація будинку-пам’ятника Фадеєвих-Ган-Блаватської та створення в ньому Музейного центру Олени Блаватської та її родини; створення виставок відкритих фондів (різних колекцій) та інтерактивних інтер’єрів майстерень старовинних традиційних ремесел та промислів нашого краю (писанкарство, народний живопис, ткацтво, гончарство, лозоплетіння тощо) в адміністративному будинку.

Фондове зібрання музею дозволяє створити постійно діючу виставку «Золоті скарби», де будуть представлені унікальні та коштовні речі, в тому числі з дорогоцінних металів, про яку музей давно мріє і яку хочуть побачити наші відвідувачі.

Перед музеєм стоїть завдання побудувати літературну експозицію, відтворити в історичному музеї період з історії нашого краю в 1946-1990 та 1991-2000 роках.

Багато проектів музею пов’язано з підготовкою та виданням музейних каталогів, альбомів, путівників, збірників документів та наукових праць, щоб ввести до наукового та широкого обігу музейні скарби.

Для відвідувачів, особливо молоді – учнів та студентів, плануються різноманітні динамічні, інтерактивні, аудіовізуальні, просвітницькі, культурологічні проекти.

Враховуючи плани музею, важливим завданням адміністрації є формування музейного колективу, залучення на роботу в музей молоді – молодих фахівців, які будуть продовжувати справу сьогодення, внесуть новизну у музейну діяльність, зроблять музей привабливим для всіх поколінь, різних верств населення регіону. Адже добре відомо, що середній вік музейних працівників 45-55 років. Наведемо цитату з електронної статті, яка піднімає ці питання: «Зараз в музеях кадрова ситуація дуже складна. Значну частку співробітників (на місцевому рівні — критичну) становлять жінки бальзаківського і постбальзаківського віку. Серед них трапляються різні люди: випадкові, «блатні» і т.д. Але в сумі ці кадри — золотий фонд вітчизняних музеїв, краще, що в них є. Саме завдяки їм музеї поки стримують удари зовнішнього середовища. Але ці ж кадри мають ряд очевидних недоліків. Головне — їх ніхто ніколи не вчив працювати в конкурентному середовищі. Вони продовжують жити стереотипом, що відвідати музей — це борг і потреба кожної людини. «Начальство» для багатьох залишається єдиним джерелом матеріальних благ і керівних вказівок. І в найближчі роки вони підуть … Оскільки в силу різних причин в музеях непропорційно мало співробітників середнього віку, процес «омолодження» музейних фахівців, про який люблять говорити чиновники, може прийняти характер неконтрольованого обвалу. Музейна система втратить стійкість, чого тільки і чекають «утилізатори». Звідси виникає прикладне завдання, яку необхідно вирішити в контексті музейної реформи, а саме швидко (рік — два) навчити критичну масу музейних співробітників безпосередньо працювати з суспільством в конкурентних мінливих умовах, вибудовувати мережі друзів, спиратися на їх можливості. Повинен з’явитися цілий клас людей, здатних і зацікавлених працювати по-новому».

Сьогодні в нашому музеї з 65 наукових співробітників та завідуючих науковими відділами 12 чол. – це молодь до 28 років, ще 10 чол. – молодого віку від 29 до 35 років, всі з вищою освітою, 5 кандидатів історичних наук та 6 наукових співробітників працюють над кандидатськими дисертаціями з різних музеєзнавчих, краєзнавчих, історичних проблем.

Молоді фахівці, здебільшого випускники місцевого, найстарішого університету в краї – Дніпропетровського національного ім. Олеся Гончара, вносять в діяльність музею актуальні, інноваційні, динамічні акценти, креативність, активно вливаються в колективну музейну працю, підхоплюючи ініціативи та розпочаті перспективні проекти попередників.

  1. Лозинський Олександр
  2. Завалова Ірина
  3. Романчук Дар’я
  4. Цирульник Маріца
  5. Панова Олена
  6. Грищенко Катерина
  7. Кудрицька Тетяна
  8. Рангно Юлія
  9. Якімова Ірина
  10. Чекурда Дмитро

Hosting Ukraine