Дніпропетровський національний історичний музей

Ідентифікація музейних предметів технічними засобами

На протязі всього свого існування людство накопичує певну інформацію та, обробляючи її, набуває відповідного досвіду, який у формі оптимальних знань намагається передавати наступним поколінням. В свою чергу кожне наступне покоління систематизує отримані знання за відповідною схемою та добивається використання їх для подальшого розвитку суспільства. Таким чином, сам по собі прогрес в будь-якій галузі наук поширюватись не може, для цього потрібно залучити розум та бажання ініціаторів нового. Людина створила широку низку різноманітних систем фіксації знань. До них можна віднести малюнки, нотну грамоту, письмові тексти, усні перекази, тощо. На сучасному етапі розвитку суспільства склалася ситуація, коли переважна більшість знань, накопичених людством, зафіксована у текстах, написаних різними мовами. Це пов’язано з тим, що мова е тією семіотичною системою, яка відома всім етнічним групам населення. Відомо, що мова розвивається разом із суспільством, відповідно змінюються її окремі норми та виникають нові поняття. Все де зробило мову універсальним засобом накопичення, зберігання та передачі знань.

Кожен фахівець на практиці обов’язково займається вдосконаленням своєї справи. Спочатку визначає ті раціональні ознаки, які полегшують виконання процесу з метою отримання результатів – таких, як використання незначних коштів, збереження матеріалу і часу на його обробку. Але настає момент, коли подальші вдосконалення не дають відчутних переваг. Це є критичною точкою на графіку вдосконалення технологічного процесу при взятті на облік предмета та використання його для наукових досліджень і розповсюджень знань з даного виду мистецтва серед населення. Для того, щоб зробити значний крок при вдосконаленні даного процесу, необхідно суттєво змінити технологію отримання результату. Тому нами вперше зроблена спроба створити такий вид картотеки, який би відповідав всім вимогам діючих інструкцій отримання результату. Таку картотеку ми назвали стереофототекою.

Стереофототека – це новий вид фіксування і збереження інформації про предмет, яку без особливих затрат повністю і оперативно можна передавати у будь-яку точку земної кулі через мережу комп’ютерно-інформаційних систем.

Досить часто трапляються випадки, коли з державних установ або приватних колекцій викрадаються шедеври мистецтва, або відбувається торгівля підробками цих шедеврів. Найбільша кількість шахраїв зосереджується власне навколо підробок, тому що тут рухається дуже великий капітал. Світова практика має чималий досвід у подібних справах, при цьому наноситься шкода державі в особливо великих розмірах. При розслідуванні згаданих випадків існуючими традиційним методами інколи буває важко з’ясувати, чи належить викрадений предмет відповідній установі, чи ні. Ще набагато складніше встановити: є цей предмет підробкою чи оригіналом. В таких випадках проводять експертизу. Вартість експертизи залежить від вартості предмета і коливається в межах від 50 до 1000 у. о. Ми пропонуємо проводити ідентифікацію предмета за методикою, розробленою нами [1].

Це робиться слідуючим чином. Спочатку створюють банк даних предметів-оригіналів (стереофототеку). Під час перевірки сумнівного предмета виготовляють його стереопару в певному масштабі. На даній стереопарі випирають як мінімум дві характерні точки і визначити, віддаль між ними. Потім беруть стереопару цього ж предмета з банку даних і за такими ж відповідними точками, що і у сумнівного предмета, визначають віддаль між ними. Якщо при порівнянні результатів відхилення не перевищують точність виміру, то предмет є оригіналом. В інших випадках він є підробкою. Коли виміри виконують графічним методом, то точність їх становить 1 мм, а якщо виміри виконують на універсальних фотограмметричних приладах, то точність становить 0,01 мм. Слід зауважити, що такі дослідження можна виконувати за допомогою комп’ютерно-інформаційних систем, в цьому випадку результат буде абсолютно об’єктивним.

Якщо проаналізувати процес виконання художнього твору будь-якою особою, то можна стверджувати, що людина не здатна зробити декілька абсолютно однакових предметів. Всі вони обов’язково будуть різними, тому що їхні розміри зафіксовані оком людини, і при їх відтворенні воно допускає певні спотворення. На практиці ми часто зустрічаємося з випадками, коли одні люди стверджують, що виготовлений предмет з оригіналом схожий, а інші – що не схожий. Дослідження випадків, перерахованих вище, слід виконувати засобами, які базуються на досягненнях природничих і технічних наук. Дана методика з великим успіхом може використовуватися експертами. З впровадженням її в експертну справу буде покладено кран підробкам відомих творів мистецтва.

Література

1. Патент на винахід. 22545 А, Україна, G09F3/00, G01С11/00. Спосіб ідентифікації матеріальних об’єктів. Романчук О. С., Романчук С. В., Янков М. В., Власюк А. П. Заявлено 15.04.97. Опубліковано 17.03.98.

О. Романчук, старший науковий співробітник Рівненського обласного краєзнавчого музею

Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.


Hosting Ukraine Creative Commons