Дніпропетровський національний історичний музей

Підприємці — дарувальники

Піркл Дмитро Олександрович та Лук’янов Ігор Олександрович — приватні підприємці міста Дніпропетровська, меценати Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І.Яворницького.

Протягом 2010 р. і у попередні 2007-2009 рр. підприємці м. Дніпропетровська Піркл Д.О. та Лук’янов І.О. подарували Дніпропетровському національному історичному музею ім. Д.І. Яворницького, зібрання якого становить 260 тис. музейних предметів, 186 цінних історичних пам’яток, які органічно влилися в музейне зібрання. Серед них 2 золоті, 54 срібні, 31 нейзильберові ювілейні та пам’ятні монети України; 11 срібних пам’ятних медалей із серії «Україна козацька земля», срібний пам’ятний знак «Україна — центр Європи», срібна сувенірна плакета «Євпраксія Всеволодівна — королева Германії», золота пам’ятна медаль «Роксолона», а також раритетні фотографії, листівки, карти та гравюри. Крім того до наукової бібліотеки музею ними подаровані букіністичні цінні книги, брошюри з музеєзнавчої та історичної тематики. Завдяки цим дарам нумізматична, фалеристична, філокартична, книжкова колекції музею поповнились цінними джерелами, які музей не мав можливості отримати іншим шляхом, як закупивши їх в Національному Банку України, в антикварних крамницях. Але, оскільки музей одержує з бюджету незначні кошти (біля 20 тис. грн. — щорічно) на закупівлю музейних предметів, то придбати їх було б дуже проблематично, а окремі екземпляри — неможливо. Подаровані підприємцями -Пірклом Д.О. та Лук’яновим І.Д. — монети і медалі експонувались на музейних виставках, зокрема — нумізматичній виставці до 160-річного ювілею музею у 2009 р. «Не лише гроші…». Започаткований ними проект «Україна козацька земля» втілюється в життя за участю наукових співробітників і художника-оформлювача музею. Саме вони готують історичні матеріали, макети буклетів про козацьких гетьманів, які відтворені на пам’ятних медалях.

Медальєр Піркл Дмитро Олександрович вже багато років працює в галузі дизайну монетовидних медалей та пам’ятних плакеток, присвячених видатним подіям та особистостям в історії України. Медаль, як і будь-який інший твір, є літописом епохи. Усі його роботи є не лише історичною памяттю та репрезентацією відродження державності. Перш за все вони є визначним мистецьким явищем, оскільки в медалях та плакетках акумульовано дух української нації. Створюючи кожен виріб, митець переживав події, пов’язані з його героями. Тому кожен його твір виплеканий, викоханий, вистражданий і випущений в світ, мов дитя з батьківської хати, несучи в собі не тільки силу, тепло, любов і міць, але й страх бути несприйнятим…Пластична мова медалей дуже своєрідна. Піркл Д.О. ніколи не повторюється у композиційних підходах при розкритті того чи іншого образу, намагаючись розкрити внутрішній світ своїх героїв, інколи досить складний та суперечливий (медаль «Роксолана», плакетка «Євпраксія»). Значно більшої свободи виразу митець досягає у портретах гетьманів, створивши серію медалей, присвяченим видатним гетьманам України ( Б. Хмельницький, П. Тетеря, І. Виговський, М. Дорошенко, І. Мазепа, П. Дорошенко, П. Полуботок, П. Сагайдачний, П. Орлик, І. Скоропадський, І. Брюховецький, Д. Апостол). Також є вільні, однак композиційно і стильно вивірені твори, тло яких перетворюється у символічну композицію (медаль «20 років незалежності України», медаль «230 років Дніпропетровську», плакетка «Україна – географічний центр Європи».Витоки українського медальєрного мистецтва відносяться до часу розквіту Київської Русі. Незважаючи на те, що в цей період Русь зазнавала сильного впливу Візантії, її майстри, спираючись на кращі візантійські зразки, створювали власні самобутні твори. Основи ж, на яких грунтується сучасна медальєрна школа, було закладено у ХІХ столітті. Мистецтво карбування присутнє у багатьох країнах. Не так давно ФРН відсвяткувала 1200 років карбування німецької марки. За цей час майстри монетної справи Німеччини пройшли непересічний шлях від денаріїв, до шедеврів сучасних монетних дворів. Україна також цими роками святкувала 1000–річчя монетного карбування. На превеликий жаль, традиція карбування була перервана сумновідомими політичними обставинами, які змусили митців, або зовсім припинити свою творчість, або перейти до кустарного, неякісного виготовлення. Але унезалежнення України й відкриття свого власного монетного двору дало поштовх для відродження традиції карбування та для наповнення виробів новим змістом. Багато історичних подій пов’язують Україну з Німеччиною. Однією з таких подій є шлюб онуки Ярослава Мудрого Євпраксії Всеволодівни та Генріха IV – німецького короля і імператора священної Римської імперії. Цей історичний факт, важливий як для України, так і для Німеччини, Піркл Д. О. увічнив у своєму творі (плакетка «Євпраксія»). Український митець Піркл Д.О. висловлює бажання подарувати один з примірників його творчості Федеративній Республіці Німеччина, як знак поваги до спільного минулого.

Меценати подарували цінні пам’ятки не тільки до фондів Дніпропетровського національного історичного музею, а також до фондів Львівського історичного музею , Музею Івана Гончара у Києві, Український музей у Нью-Йорку — сувенірний пам’ятний знак «Україна — центр Європи», до Чигиринського національного заповідника — 7 срібних медалей, присвячених гетьманам України. Якщо порахувати кошти, які витратили благодійники, поповнюючи музейну колекцію новими матеріалами, це буде становити — понад 115 тис. грн. Але благодійництво по відношенню до музейної колекції не вимірюється грішми, тому що з роками вартість музейних предметів зростає.

Протягом 2011 року меценати передали до фондового зібрання музею, крім численних срібних та нізельбергових ювілейних монет та медалей, 30 унікальних акцій промислових підприємств Катеринославської губернії, які були засновані і почали працювати в нашому краї з кінця ХІХ — поч. ХХ ст., 5 паспортів іноземних громадян на перебування в Катеринославі на поч. ХХ ст., поштові листівки й фотографії з видами населених пунктів Катеринославщини. Ці документальні матеріали суттєво доповнили музейну колекцію та експозицію, ліквідувавши лакуни щодо висвітлення окремих важливих сторінок з історії краю. У 2012 р. вони знову дарували музею цінні акції — біля 30 одиниць.


Hosting Ukraine Creative Commons