Дніпропетровський національний історичний музей

Танк Т-34-85

Радянський середній танк періоду Великої вітчизняної війни. Створений в 1943 році на базі Т-34-76, з використанням елементів конструкції опитного зразку Т-34. Відрізнявся від свого попередника значно більш міцною 85-мм гарматою, встановленою в новій, більш просторій, тримісній башті і низкою дрібних доробок. В порівнянні з базовим танком, мав значно велику вогняну потужність і кращий розподіл обов’язків членів екіпажу, але його захищеність в порівнянні з Т-34-76 зросла трохи і за мірками 1944 року була недостатньою. Крім того, Т-34-85 успадковував від базової машини її конструктивні недоліки.

Історія.

В 1943 році, у зв’язку з масовою появою у німців нових моделей бронетехніки з посиленим бронюванням, ефективність 76,2 мм гармат стала різко недостатньою. В битві на Курській дузі, в боях крупних мас танків, німецький наступ вдалося зупинити, але лише ціною величезних втрат власної бронетехніки, основну частину якої складали на той час Т-34, причому основні втрати німецька сторона несла не від вогню радянських танків, а від дії протитанкової артилерії, від мін.
Це вимусило шукати способи підвищення бойових якостей Т-34. Після опрацьовування декількох варіантів в масове виробництво в 1944 році був запущений Т-34-85, озброєний новою гарматою калібру 85 мм
Екіпаж збільшився з 4 до 5 чоловік, танк отримав нову башту з посиленим бронюванням і більш зручну для екіпажу і командира. В результаті маса виросла на декілька тонн, що привело до незначного зниження динамічних характеристик. Вважається, що саме в цій модифікації було досягнуто оптимального поєднання вогняної потужності, захищеності і рухливості для середніх танків Другої світової війни.
Був одним з основних радянських танків Другої світової війни, а після її закінчення складав основу танкових військ Радянської армії аж до середини 1950-х років, коли він був змінений Т-54. Проте, незначна кількість Т-34-85 все ще залишається у військах Росії і формально він продовжує перебувати на озброєнні. Після війни Т-34-85 в значних кількостях поставлявся в країни світу і брав участь в безлічі збройних конфліктів, включаючи Корейську і Шестиденну війни і ряд інших. За станом на 2007 рік, Т-34-85 все ще перебуває на озброєнні низки країн.

Характеристика.

Середній танк Т-34-85, по суті, є великою модернізацією танка Т-34, в результаті якої був усунений дуже важливий недолік останнього — тіснота бойового відділення і пов’язана з нею неможливість повного розподілу праці членів екіпажу. Досягнуто цього було за рахунок збільшення діаметра баштового погона, а також за рахунок установки нової тримісної башти значно більших, ніж у Т-34, розмірів.
При цьому конструкція корпусу і компоновка в ньому вузлів і агрегатів скільки-небудь істотних змін не зазнали. Отже, залишилися і недоліки, властиві машинам з кормовим розташуванням двигуна і трансмісії. Разом з тим, діаметр баштового погона, при збереженні незмінної форми корпусу, у Т-34-85 був практично граничним, що не дозволяло розмістити в башті артсистему більш крупного калібру.
Річ у тому, що німецькі знаряддя традиційно відрізнялися кращою внутрішньою балістикою (наші так же традиційно — зовнішньою). Німці добивалися високої бронепробиваемости за рахунок підвищення початкової швидкості і кращого відробітку боєприпасів. Адекватно відповісти ми могли тільки збільшенням калібру. Хоча гармата С-53 значно поліпшила вогняні можливості Т-34-85, але всі спроби створення 85-мм гармат з початковою швидкістю понад 1000 м/с, так званих гармат великої потужності, закінчилися невдачею унаслідок швидкого зносу і руйнування стовбура ще на стадії випробувань. Для «дуельної» поразки німецьких танків знадобився перехід до 100-мм калібру, що було здійснене тільки в танку Т-54 з діаметром баштового погона 1815 мм
Слідством компонувальної схеми Т-34-85 стала і відсутність в бойовому відділенні обертаючогося полика башти. В бою заряджаючий працював, стоячи на кришках ящиків з снарядами, укладеними на днищі танка. При поворотах башти він повинен був переміщатися вслід за казенником, при цьому йому заважали стріляні гільзи, що падали сюди ж на підлогу. При веденні інтенсивного вогню гільзи, що скоплювалися, утрудняли і доступ до пострілів, розміщених в боеукладке на днищі.

Бойове застосування.

Не дивлячись на ряд дуже серйозних удосконалень Т-34, його бойові характеристики в другій половині війни не можна було визнати повністю задовільними на фоні поліпшення німецьких танків і протитанкових засобів. Малоуразливий в 1941 році для практично всіх німецьких танків і протитанкових засобів, Т-34 в кінці війни вже не був здатний на рівних протистояти важким німецьким танкам і штурмовим знаряддям (які, втім, все ж таки мали далеко не абсолютну перевагу у всіх ситуаціях бою, не говорячи вже про те, що відносилися до іншого класу по масі, дорожнечі виробництва, часто програвали в рухливості, не говорячи вже про їх кількісний недолік і технологічні складнощі кінця війни, що позначилися, наприклад, на якості їх броні).
Т-34 виявився є недостатньо захищений і від засобів німецької піхотної ПТО, що включала на той час новітні реактивні протитанкові гранатомети, хоча німецькі танки не у меншій мірі страждали від вогню гранатометів типу «базуки» американського виробництва. В результаті в 1945 році приблизно 90 % попадань в Т-34 приводило до пробиття броні. Це доводилося компенсувати їх масованим і грамотним застосуванням, причому провідна роль в боротьбі з танками супротивника перейшла в помітній мірі до важких танків, таким, як ІС-2, і САУ; проте Т-34, залишаючись радянським основним танком, зіграв неоціниму позитивну роль в другій половині війни, що частково пояснюється поліпшенням управління танковими військами, краще налагодженою взаємодією з іншими родами військ, особливо з авіацією, а також дуже хорошою мобільністю і залишавшимся все ж таки досить гідними бронюванням і вогняною потужністю. Не останню роль відігравала надійність танка, і, звичайно ж, масовість виробництва. До кінця війни Т-34 був найчисленнішим танком в армії СРСР. Після війни він активно експортувався в безліч країн світу. Він взяв участь у війнах в Кореї, В’єтнамі, арабо-ізраїльських війнах, безлічі конфліктів в Африці, на Балканах.
Легендарні танки залишалися на озброєнні деяких країн, наприклад, Іраку, до кінця XX століття.

ЗВУК БОЯ


Hosting Ukraine Creative Commons