Свято проводиться з 1989 року і присвячене Міжнародному дню музеїв – 18 травня. Як завжди, в цей день до музею приходять народні умільці, і на майданчику біля музею з’являється справжнє Місто Майстрів. Однак, нашою метою є не тільки і не стільки показати виставки виробів, а, в першу чергу, показати прийоми роботи, дати можливість гостям свята побачити, як народжуються витвори декоративно-ужиткового мистецтва.
Стрімко закрутиться гончарне коло, і ось вже в руках майстра з’явиться чудернацький глечик або велична ваза. Змах пензлика — і на папері петриківського майстра заспівають чарівні птахи. Акуратний рух голки — і на полотні розквітнуть яскраві квіти. Неприваблива лоза сплететься за бажанням майстра в капелюхи, корзини і навіть меблів. А холодне каміння, приборкане вмілою рукою, стає прикрасою і талісманом…
Бажаючі можуть не тільки спостерігати за роботою майстра, але й самі спробувати власні сили. Крім того, на святі є можливість простежити еволюцію декоративно-ужиткового мистецтва краю. Адже ми не можемо дотримуватися канонів мистецтва минулих епох. Цікаво спостерігати, як відбиваються ці канони на сучасному етапі, як національні елементи використовуються під час створення сучасного одягу, речей побуду.
Разом з відомими майстрами в святі беруть участь вихованці будинків творчості дітей та юнацтва. Спостерігаючи за роботою зрілих майстрів, діти, з одного боку, зберігають спадкоємність стилів, а з іншого – формуючі особисту творчу манеру.
Кожен рік ми намагаємося додати до свята якусь нову деталі. Відвідували свято і запорізьки козаки на конях, відбулися фольклорний фестиваль і весільний обряд, особливо подобається місцевим жителям музейна лотерея. Вхідні квитки в музей, придбані протягом травня, розігруються на святі. Серед призів є вироби майстрів, тобто відвідувачі можуть познайомитись на святі і зі автором.
З 2001 року кожне свято отримує свою тему, пов’язану з історією нашого міста або краю (2001 р. – 225 років м. Дніпропетровську; 2002 р. – 170 років від дня народження О. М. Поля, почесного громадянина, підприємця, колекціонера; 2003 р. – український ярмарок; 2004 р. – багатонаціональність краю; 2005 р. — 150 років від дня народження Д. І. Яворницького).
Веселі конкурси, ігри та гумор — постійні супутники нашого свята. Приваблює відвідувачів і своєрідний пісенний конкурс, під час якого бажаючи виконують популярні пісні: народні і сучасні. Ігри та конкурси сприяють підвищенню активності відвідувачів, які з пасивних спостерігачів перетворюються на учасників свята. Під час «Чистих джерел» можна побачити і своєрідний звіт роботу музейної програми – виставку малюнків учнів шкіл міста, з якими співпрацює музей, і роботи вихованців студії «Жива глина».
ПРОГРАМА СВЯТА «ЧИСТІ ДЖЕРЕЛА» 19 ТРАВНЯ 2002 РОКУ.
- 11.00 ВІДКРИТТЯ СВЯТА
- 11.10 ВИСТУП ТАНЦЮВАЛЬНОГО КОЛЕКТИВУ «СЕРПАНТИН» 11.40 СЛОВО ПРО МАЙСТРІВ
- 11.45 КОНКУРС «ХТО НАЙСИЛЬНІШИЙ?»
- 11.55 ВИСТУП ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ «КРИНИЦЯ»
- 12.15 ТЕАТРАЛІЗОВАНА СЦЕНКА, ПРИСВЯЧЕНА 170-Й РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРО-ДЖЕННЯ О.М. ПОЛЯ
- 12.25 ВИСТУП ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ «ЗАДОРИНКИ»
- 12.45 СЛОВО ПРО МАЙСТРІВ
- 12.50 ДИТЯЧИЙ КОНКУРС «ШВИДКА ГЛИНА»
- 13.00 НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ ЛОТЕРЕЇ
- 13.05 ВИСТУП ТАНЦЮВАЛЬНОГО КОЛЕКТИВУ «ЗАДОРИНКИ»
- 13.20 КОНКУРС (ДОБРОГО ЖАРУ НАШОМУ САМОВАРУ!»
- 13 .25 ВИСТУП ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ «РАНОК»
- 13.45 НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ ЛОТЕРЕЇ
- 13.50 СЛОВО ПРО МАЙСТРІВ
- 13.55 ВИСТУП ВИХОВАНЦІВ ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОГО КЛУБУ «ШТУРМ> (НАЦІО-НАЛЬНЕ БОЙОВЕ МИСТЕЦТВО «СПАС»). ВИСТУП ВИХОВАНЦІВ УКРАЇНО-ЯПОНСЬКОГО КЛУБУ «СІДЗЕН»
- 14.20 КОНКУРС «ХТО НАЙСПИРТНІШИЙ?»
- 14.30 ВИСТУП МОЛОДІЖНОГО ГУРТУ «ВЕРТЕП»
- 14.50 НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ ЛОТЕРЕЇ
- 14.55 ВИСТУП ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ «ЧОРНОБРИВЦІ»
- 1 5.15 ЗАКРИТТЯ СВЯТА
Сценарій музейного свята просто неба «ЧИСТІ ДЖЕРЕЛА» 19 травня 2002 року.
11.00 Відкриття свята.
Ведуча: Добрий день, шановні друзі! Дніпропетровці і гості нашого міста! Вітаю вас із святом! Святом весни, святом відродження життя! З професійним святом музейників – Міжнародним днем музеїв — 18 травня! Хочу нагадати, що це свято було оголошено у 1977 році в Москві під час XI генеральної конференції Міжнародної ради музеїв. Дніпропетровський історичний музей м. Д. І. Яворницького вже 14 років присвячує цьому дню свято «Чисті джерела».
Отже, містечко майстрів знов скликає всіх на музейний майданчик. Як завжди вас привітають господарі свята – народні умільці і творчі колективи. Ігри, жарти, пісні, веселощі, конкурси – такі традиції нашого свята.
Ми починаємо!!! Слово для привітання надається директору музея. (Виступ директора)
11.10 Виступ танцювального колективу «Серпантин». 11.40 Слово про майстрів.
Ведуча: А тепер я хочу висловити щиру подяку учасникам свята, його справжнім господарям, нашим багаторічним друзям – народним майстрам Вони зберегли для нас мистецтво прадідів наших і намагаються передати наступним поколінням. Сьогодні на святі майстри-гончари і керамісти: (назвати).
Ми продовжуємо нагородження умільців почесними дипломами свята «Чисті джерела». (Нагородження майстрів, які тривалий час беруть участь у святі)
Наше слово про майстринь-рукодільниць.
Мистецтво оформлення тканини — одне із найстаровинніших. Перші ткані малюнки існували ще в епоху первісного суспільства за кілька тисячоліть до нашої ери. Про тканини східних слов’ян зафіксовано в літопису Нестора тіло князя Ігоря покладено на «килим». До речі, зараз в музеї працює виставка заслуженого художника Криму, члена Національного Союзу художників України Тетяни Шевченко. На виставці ви можете побачити чудові гобелени. А на святі сьогодні привітають вас майстрині-гобеленниці…
Розповідаючи про мистецтво оформлення тканини, не згадати вишивку. Повертаючись із пошукових експедицій, розклавши привезене ми, музейні працівники, завжди милуємося і захоплюємося фантазією майстринь. Вишиті узори приваблюють своєрідністю і неповторністю. Хочу представити вам вишивальниць нашого свята: …
11.45 Конкурс «Хто найсильніший?» (Конкурс на підняття гірі. Переможець той, хто підніме більше разів. Переможець отримує приз).
11.55 Виступ творчого колективу «Криниця».
12.15 Театралізована сценка, присвячена 170-й річниці від дня народження О. М. Поля.
А.Н. Поль на музейному святі ДІМ Ведущая – Я вижу, что у нас необычные посетители на празднике. Здравствуйте, подойдите, пожалуйста, к нам, представьтесь…
A.Н. Поль – И вы, милая барышня, меня не узнаете? Очень прискорбно. А ведь когда-то моё имя было написано золотыми буквами в Городской Думе. И, между прочим, пока мы с супругой на празднике увас гуляли, то узнали, что на этом здании (указывая на музей) написана первак буква именно моей фамилии.
В.(удивленно и радостно) – Александр Николаевич Поль?..Боже мой, неужели это Вы? То-то я вижу — знакомое лицо. Я видела Вас только на фотографии, но в жизни Вы намного интереснее.
П. – Спасибо, спасибо… Позвольте представить – моя супруга Ольга Семеновна (оглядьгваясь).Чпо-то место мне это как будто знакомо. Дорогая, тебе не кажется знакомым это место? (к ведущей) Милая барышня, рассейте мои сомнения, где мы находимся?
B. – Еще бы Вам, Александр Николаевич, не узнать эту площадь. Ведь Вы здесь жили. Ваш дом сохранился и находится совсем рядом. И каждый гражданин города может подойти и прочитать на мемориальной табличке, что он находится рядом с домом известного общественного деятеля, основателя горной промышленности края, Почетного гражданина нашего города Александра Николаевича Поля.
П. – Польщен, (к жене) Дорогая, ты видишь, какие благодарные потомки населяют наш город? (к ведущей) Милая барышня, а мне любопытно бы узнать, что же это за здание, на котором написана заглавная буква моей фамилии?
В. – Александр Николаевич, это музей, исторический музей. И называли его Вашим именем — музей Поля.
П. – (взявшись за сердце) Боже мой, как приятно, ведь это была самая большая страсть в моей жизни — собирать древности, (к жене) кроме тебя, дорогая, конечно. Для собирания древностей я не жалел ни средств, ни времени. У меня была целая армия разных агентов, я финансировал раскопки курганов в разных районах, я объездил и осмотрел множество западноевропейских музеев, хорошо знал музеи российские, принимал участие в российских археологических съездах, был даже членом разных археологических обществ. Я собрал огромную и разнообразную коллекцию. Мне очень, очень приятно, что исторический музей называли музеем Поля. Просто не могу поверить.
В. – Да что Вы, Александр Николаевич, зайдите в музей, вы увидите там свои экспонаты. А в зале казачества 70% предметов — Ваша коллекция.
П. – Всенепременно зайдем. Правда, дорогая?
В. – Но прежде чем Вы пойдете в музей, Александр Николаевич, расскажите, пожалуйста, нашим гостям, за что Вам присвоили звание почетного гражданина нашего города.
П. – (лукаво) А вы, милая барышня не знаете?
В. – Конечно, я знаю. Но на празднике столько молодежи. Они могут и не знать. Вы уж расскажите, пожалуйста.
П. – Всенепременно. После того, как я закончил один из лучших университетов России – Дерптский … (к ведущей) теперь существует ли?
В. – Сейчас в государстве Эстония Тартуский университет.
П. – Что Вы говорите? Да, так вот, вернувшись на родину, я изучал край и прогуливался в Дубовой балке возле маленького поселка Кривой Рог. Вы слышали о нем?
В. – Еще бы!
П. – Что Вы имеете в виду?
В. – Я имею в виду, что сейчас это огромный город.
П. – Как интересно… И там, в Дубовой балке, я нашел залежи железной руды. Сначала дело шло медленно. Мне пришлось даже на свои деньги содержать экспедицию, которая устанавливала границы месторождения. Вы знаете, барышня, меня ведь считали сумасшедшим, называли фанатиком Дубовой балки я не обижался. Человек деятельный всегда раздражает чиновников, знаете ли, Я добился, чтобы построили мост через Днепр. Главная преграда была преодолена. И вот тогда началось… Заводы, шахты, банки, акционерные предприятия. Я уверен, что до сих пор город богатеет за счет металла. Я не прав?
В. – Вы правы, Александр Николаевич. Но Вы слишком скромны. Ваш вклад в историю края так велик, что рассказывать о нем можно очень долго, а не так кратко, как это сделали Вы. Но для всех, кто небезразличен к истории и Вашему имени выпущена книга «Памяти Поля». Ее можно купить в кассе музея и прочитать о Вашей благородной и плодотворной жизни. Ну а теперь дорогой Александр Николаевич, я приглашаю Вас с супругой посмотреть наш музейный праздник и, конечно же, посмотреть музей, который носил раньше Ваше имя – имя Александра Николаевича Поля. (Поль раскланивается и удаляется)
В. – (после того, как Поль удалился). Я думаю, что все, кто интересуется историей Украины, историей нашего края, прекрасно знают имя Александра Николаевича Поля – выдающегося общественного и культурного деятеля, коллекционера, почётного гражданина нашего города. В этом году исполняется 170 лет со дня рождения этого человека. Ровно 170 лет назад 20 августа (по старому стилю) 1832 года в селе Малоалександровка Верхнеднепровского уезда Екатеринославской губернии родился мальчик, названный в крещении Александром, и которому суждено было столь круто изменить хозяйственный и культурный облик края и особенно нашего города. Прошло 170 лет и Мы вспомнить этого человека и отдать должное его способностям, его энергии и выразить надежду, что имя его будет незабвенно в памяти потомков.
12.25 Виступ творчого колективу «Задоринки». 12.45 Слово про майстрів.
Найдавніші пам’ятки українського плетіння походять з кінця ХVІ – ХІХ ст. Лозоплетіння і рогозоплетіння розповсюдилися головним чином у місцевостях, прилеглих до озер і річок, а вироби з соломи традиційно побутували у районах вирощування жита і пшениці. Сировиною дня плетіння були і коріння сосни, гілки ліщини, луб тощо. В різних місцевостях майстри виплітають капелюхи, серветки, торбинки, унікальні скриньки, навіть меблі. На нашому святі майстри-плетенкарі: …
12.50 Дитячий конкурс «Швидка глина». (Літи ліплять з глини звірят тощо. Час завдання обмежений).
13.00 Нагородження переможців лотереї. (За місяць перед святом – з 19 квітня по 29 травня – всі вхідні квитки до музею були лотерейними. Під час свята переможці розигращу отримували призи. Розиграш проводився напередодні свята (створювалася комісія з 3-х чоловік: 1- музейний співробітник, 2 – з інших закладів, було присутнє ТБ). Нагородження відбувається протягом кількох етапів).
13.05 Виступ танцювального колективу «Задоринки».
13.20 Конкурс «Доброго жару нашому самовару!» (Гостям свята пропонується розпалити 2 старовинні самовари (не музейні експонати) на швидкість за допомогою кірзового чобота, хворосту, древесного вугілля. Переможець отримує приз).
13.25 Виступ творчого колективу «Ранок».
13.45 Нагородження переможців лотереї.
13.50 Слово про майстрів.
Ведуча: Феноменом українського традиційного мистетцтва є писанкарство поширене на всій території нашої держави. Ще з дохристиянських часів пташине яйце уособлювало у свідомості людей весну, вічне оновлення природи, було символом перемоги життя над смертю. В народних легендах писанка наділяється величезною силою, здатною зберігати людей, стримувати лихі сили природи. їх дарували на знак перемир’я та дружби. Передаючи яйця з рук в руки, люди вручали одне одному саме життя. Чи не є це справжнім символом подовження роду?
Я хочу вам представити майстрів-писанкарів. що є учасниками нашого свята: …
13.55 Виступ вихованців регіональної школи національного бойового мистецтва «Спас-Штурм».
Виступ вихованців україно-японського центру «Сідзен».
Ведуча: Історія народу, як і життя людини, має героїчні, трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. Оскільки в героїчному найбільше проявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант, то ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття національної гордості. В історичному минулому українського народу було таке неповторне явище, як Запорозька Січ. Відомо, що слово козак означає «вільна, озброєна людина». І дійсно, козаки створили війскове мистецтво, яке відомо було за межами України. Іноземці, що побували в Січі залишили згадки про сміливість, кмітливість, спритність, хитрість, силу козаків-воїнів. Сьогодні, коли зріс інтерес до історії нашої країни, історії козацтва, дуже приємно, що є ті, хто вивчає давні традиції. Отже вашій увазі пропонуємо виступ вихованців дитячо-юнацького клубу «Штурм», який в цьому році святкує своє 10-річчя і протягом цього часу відроджує національне бойове мистецтво «Спас». Але перед тим, як запросити на сцену вихованців клубу, хочеться звернути вашу увагу ось на що. Зараз набувають популярності різні види східного бойового мистецтва. І в нашому місті є клуби, центри, які вивчають східну філософію, культуру, бойове мистецтво. І ось що цікаво. Коли серйозно починаєш вивчати історію іншої культури, то розумієш, що немає різних культур, а існує єдина людська культура, єдині людські цінності. І головне – не протистояння культур, а їх взаєморозуміння, взаємопроникнення, не втрачаючи своєї самобутності. Сьогодні ми вам це доведемо. А допоможуть нам, крім козачат клубу «Штурм» ще вихованці україно-японського культурного центру «Сідзен».
14.20 Конкурс «Хто найСПИРТніший?» (Учасники конкурсу повинні перенести горілку ложкою з одного стакану в інший, що знаходиться на деякій відстанні. Переможець той, хто скоріше і найменше розливши зможе перенести. Переможець отримує приз).
14.30 Виступ молодіжного гурту «Вертеп».
14.50 Нагородження переможців лотереї.
14.55 Виступ творчого колективу «Чорнобривці».
15.15 Закриття свята.
Ідея: Н.І. Капустіна – завідуюча науково-просвітницьким відділом.
Склала Л.О. Гайда, завідуюча науково-просвітницьким відділом.
Джерело: Музей і відвідувач: методичні розробки, сценарії, концепції. — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005. — 148 с.
