Фотогрупа ДІМ, яка налічує 50 тисяч одиниць основного фонду, зберігав рідкісні фотографії майстрів світопису з установленим авторством, але не втрачають значення і фотоматеріали, авторство яких вже виявити: практично неможливо.
Фотогрупа почала коплектуватися з заснування музею. Окрім фотоматеріалів з приватних колекцій, що надійшли до музею в 1905 р., Д. І. Яворницьким були передані фотознімки з його колекції, які відображали археологічні розкопки в Катеринославській губернії, пам’ятники запорозької старовини, етнографічні типи, виконані катеринославськими фотографами-професіоналами В. Л. Міткиним, Г. П. Шмаровіним, Р. Я. Віком; нікопольськими – К. Д. Литвиненком і Беліковим, фотографом-аматором з Новомосковська С. О. Краснощоковим. В цей час музейна колекція збагатилася жанровими і видовими фотознімками, які здійснив В. О. Бабенко в ході етнографічної експедиції 1904–1905 рр. по всіх повітах Катеринославської губернії.
Питання про необхідність призначення штатного музейного фотографа назрівало поступово. В річному звіті музею за 1927–1928 рр. зазначено: «Є фотографічна лабораторія, але за браком штатної посади лаборанта і фотографа робота лабораторії незначна». Обсяг роботи фотолабораторії в ці роки значно збільшується. З метою популяризації музею фотографуються окремі експонати. Фотографії музейних предметів реалізуються через касу, виконуються фото для інформаційних видань, де публікуються види музею, залів, виставок, унікальних предметів.
Найбільш складна робота розпочинається з осені 1929 р., коли музей приступив до інвентаризації і каталогізації експонатів. Тоді ж постало завдання про упорядкування фототеки. Дніпропетровський краєвий музей в 1930 р. веде наукову роботу, яка полягала в каталогізації експонатів і їх фотографуванні. Як пише Д. І. Яворницький «досить гостро відчувається відсутність однієї штатної посади фотографа… Введений фотограф дасть нам змогу рівнобіжно всім науковим робітникам вести свою роботу».
На штатну посаду фотографа за рахунок спецкоштів у 1930 р. було призначено Едмунда Йосиповича Федоровича, який з 1927 р. працював фотографом археологічної експедиції, що проводила роботу на порогах і узбережжі Дніпра, на Дніпрельстані. Крім нього для фото робіт запрошувалися і інші особи. В діловодстві музею згадується фотограф В. Кобижча, який зафотофіксував розкопки в Кічкасі, виконав окремі видові знімки.
Навесні 1931 р. Д. І. Яворницький запрошує Марка Микитовича Залізняка зайняти місце фотографа експедиції і дістає згоду. Фотогрупа зберігає невелику за кількістю, але цікаву за змістом фотоколекцію, зроблену М. М. Залізняком у вересні 1931 р. під час його відрядження до Гришинського району на Донбасі з метою фіксації життя та побуту артілів, комун, радгоспів.
В цей час фотороботи в експедиції на Дніпрельстані здійснюють Іван Павлович Костюк, Павло Степанович Сальников. На жаль, в статтях про діяльність археологічної експедиції відсутні звіти про роботу фотографа. Все це в цілому гальмує дослідження фотоматеріалів як історичного джерела через неповне анотування.
Протягом 1932–1933 рр. музейний фотограф В. Ф. Ліухін. Документальні і виразні фотографії, зроблені ним в Новомосковському і Петриківському районах, віддзеркалили соціальні перетворення в країні.
З 1934 по 1937 рр. відомостей про діяльність фотолабораторії немає. В 1938 р. в діловодстві музею є свідчення про те, що фотограф П. С. Сальников виготовляє фоторепродукції для експозиції антирелігійного музею.
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників музей в 1944 р. вже має в штаті посаду фотографа. За короткий час з серпня 1946 р. музейну фотолабораторію послідовно очолюють Білий М. Я., Басов В. Г., Сальников П. С. Ними фотографувалися зруйновані підприємства міста, їх відбудова, історико-революційні місця Дніпропетровська. В серпні 1948 р. музейним фотографом стає Чудновський Олександр Моїсейович. В фотографіях цієї пори відбиті прикмети епохи – методи соціалістичної праці на підприємствах і в сільському господарстві Дніпропетровської області.
Фотограф ДІМ з поч. 1951 до 1966 р,– В’ячеслав Іванович Ткаченко. За цей період музейна колекція збагачується цінним, різноманітним за тематикою фотоматеріалом: види Дніпропетровська і міст області, індустріальне будівництво, колгоспи Дніпропетровської області.
Репортажністю відрізняються фотографії Юрія Віталійовича Воротнікова, який пропрацював фотографом ДІМ до 1994 р. його фотороботи, зйомка усіх головних подій в житті міста і області, стали пам’ятниками епох розвинутого соціалізму і перебудови.
Незважаючи на різноманітність імен, сьогодні можливо зробити висновок про те, що творчу спадщину фотографів ДІМ об’єднує дещо загальне – історія нашої Батьківщини.
Т. А. Архипова, с.н.с. ДІМ
Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.
