Д. І. Яворницький, як відомо, не тільки багато часу віддавав науковій роботі, але не чурався і громадської діяльності. 19І7 рік у цьому відношенні чи навряд повинен був бути винятком. Проте навіть в найбільш ґрунтовному науковому монографічному дослідженні М. М. Шубравської, присвяченому Д. І. Яворницькому, про його громадсько-політичну діяльність у 1917 р. конкретно нічого не говориться. У книжці ж І. М. Шаповала «В пошуках скарбів» про це наводяться тільки один-два окремих факти, раніше вже відомих. Трохи докладніше означений аспект діяльності Д. І. Яворницького, а також нові пов’язані з цим факти, розкриваються в наукових статтях О. І. Журби і В. М. Білика, присвячених історії нової катеринославської «Просвіти» і діяльності в ній Д. І. Яворницького (Див.: Питання історії України: історико-культурні аспекти: 36. наук, праць. Дніпропетровськ, 1993. С. 80–88, 104–112), а також в їхніх же на цю тему тезах виступів на наукових конференціях, що відбулися 26–27 жовтня 1990 р. і 26–27 червня 1991 р. у Дніпропетровську. Також в. декількох газетних статтях / Див.: Ватченко А. Більшовичка// Зоря. 1967. 8 берез.; Абросимова С., Мицик Ю. «Січ» Катеринославська//Прапор кшості. 1990. 6 груд. / наводяться поодинокі факти, пов’язані з громадською діяльністю Д. І. Яворницького у 1917 р. Наведений короткий огляд, який не є повним, свідчить про невисоку активність дослідників у вивченні означеного питання.
Самі ж джерела, в яких знайшла відображення громадсько-політична діяльність Д. І. Яворницького у 1917 р., містять незначну кількість присвяченої цьому інформації. Підтверджує це і огляд місцевих періодичних видань 1917 р. Так, в «Екатеринославской земской газете» та її наступниці «Народной жизни», яких за січень–серпень 1917 р. вийшло більше 130 номерів, про Д. І. Яворницького згадується всього кілька разів: 12 березня на установчих зборах товариства «Просвіта» його було обрано кандидатом в члени правління товариства (№ 24 від 17 березня); в рекламній об’яві про газету «Народне слово», вихід якої планувався, Д. І. Яворницького названо серед тих, хто буде співпрацювати в газеті (№ 57 від 21 травня); його також названо серед лекторів, що працювали на губернських земських курсах для вчителів Катеринославської губернії, що відбулися з 1 по 21 червня у Катеринославі (№ 65 від І червня), .на українських курсах для вчителів земських та церковно-приходських шкіл і представників від волостей Павлоградського повіту, що відбулися з 21 червня по 3 липня у Павлограді (№ 116 від 1 серпня), і на курсах українознавства для вчителів земських і церковних шкіл Олександрівського повіту, що відбулися з 6 по 27 липня в Олександрівську (№ 124 від 10 серпня) . Участь Д. І. Яворницького у відродженні товариства «Просвіта» підтверджують і документи, які зберігаються у фондах Дніпропетровського історичного музею (далі – ДІМ). У протоколі (та його чернетці) установчих зборів товариства «Просвіта», які датуються 11 березня 1917 р.-, говориться про обрання Д. І. Яворницького і А. Ф. Кащенка почесними головами зборів (Див.: ДІМ. КП 99511 / Арх. 28327; КП 99516/Арх. 28332). Проте активної роботи в новій катеринославській «Просвіті» Д. І. Яворницький не проводив, що підтверджується наявним матеріалом і відповідає висновку, зробленому з цього ж приводу О. І. Журбою (Див.: Журба О. І. Діяльність Д. І. Яворницького в Катеринославській «Просвіті»//Питання історії України… С. 87). Сама ж громадська діяльність Д. І. Яворницького у 1917 р. в основному була представлена лекційною роботою, що підтверджує і матеріал колекції епістолярної спадщини Д. I. Яворницького, яка зберігається у фондах ДІМ. Так, запрошення Д. І. Яворницькому прочитати лекцію про Запорозьку Січ було зроблено в датованому 31 жовтня 1917 р. листі товариства «Січ» в Катеринославі, яке об’єднувало галичан та буковинців. Цей факт наводиться в згадуваній вище статті С. В. Абросимової та Ю. А. Мицика. У статті Г. Ф. Ватченко, що вже називалася, повідомляється про те, як у другій половині 1917 р. Д. І. Яворницьким у приміщенні музею двом жінкам, членам більшовицької партії, була надана допомога від переслідувань шпика.
У цілому ж наведені факти дозволяють зробити висновок, що у 1917 р. Д. І. Яворницький не був байдужим спостерігачем подій, які відбувалися в Катеринославі, але від активної політичної діяльності він стояв осторонь. Цим мабуть і слід пояснити незначну кількість джерельного матеріалу, пов’язаного з громадською діяльністю Д. І. Яворницького у 1917 р. Саме ж це питання потребує більш ґрунтовної і всебічної розробки.
В.Я. Яценко (Дніпропетровськ)
Джерело: Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.
