На археологічних картах зона теперішнього Дніпродзержинського водосховища до поч. 60-х р. виглядала білою плямою. Археологічними розвідками 1957–1961 рр. ІА АН УРСР (Д. Я. Телегін, В. І. Митрофанова, М. М. Шмаглій, М. П. Кучера, В. С. Драчук, Ю. Г. Колосов, В. І. Свистун, І. Г. Підоплічко) зафіксовано близько 300 місцезнаходжень від палеоліту до часів Київської Русі. Зокрема, коло сіл Калуженого, Дереївки, Успенки, Суслівки – неолітичні дюнні стоянки з гребінчасто-накольчастою керамікою (ДДК); коло с. Суслівки – поселення пізньої бронзи (Суслівка 3, тип Верх. Ушкалки, білозерський) носіїв культур багатоваликової кераміки та пізньозрубної у дніпровському прояві. Між с. Суслівкою й Мишуриним Рогом – 8 поселень черняхівсіької, з ліпною керамікою 6–7 (8) ст. та давньоруської культур.
У 1993 р. до Дніпродзержинського музею Історії міста колекціонером В. А. Сідаком передані археологічні знахідки з району с. Дніпровокам’янки, зібрані за останні 20 років.
1. о. Мазепин Бугор на водосховищі: а) кераміка нео-енеолітична (пізній неоліт ямково-гребінцевої кераміки, гребінчаісто-накольчаста ДДК, ССКП, ямна культура Надпоріжжя); б) мікролітичний кремінь.
2. Курган біля с. Раківки (розмитий): а) 2 горщики, банковий та слабопрофільований із шнуровим орнаментом, зрубної культури; б) енеолітичне тесло.
3. с. Дщпровокам’янка (берег водосховища на захід від села).
1. Нео-енеолітична кераміка, в т. ч. ДДКП, ССКП; заготовка неолітичної кам’яної сокири.
2. Епоха бронзи:
а) кераміка ямно-катакомбна, багатова- ликова, зрубна, сабатинівська;
б) кам’яні вироби, уламок шліфованої сокири – молота, зернотерки, розтиральники, абразиви;
в) вироби з кістки: «тупік», «коники» – праски, пест – розгладжував у формі курячого яйця;
г) кремінь: комбіновані знаряддя на масивних відщепах, ніж, уламки дротика, стріли;
д) 2 бронзоливарних глиняних тигля.
3. Наконечник бронзової скіфської стріли, мідний тетраса- рій (м. Тіра, Септимій Север, 205–211 рр. н. е.), біконічні іпрясла черняхівського типу.
4. Середньовіччя (5–13 ст.):
а) кераміка: грецька (амфори), пеньківського, волинцев- (ського, салтівського типів, давньоруська;
б) залишки залізоробного горна, гончарна піч;
в) бронзові вироби: 3 фібули, в т.ч. пальчасті 5–7 ст. д.н.е., сережка 5–7 ст., підвіска X–XII ст., браслети ранньоллов’янські;
г) залізні вироби: ніж, 2 серпи 5–7 ст.;
д) склопаста: намистини (з вічками, бісер, поліхромні), щитковий перстень X–XII ст.
5. Фрагмент печенізького (IX–X ст.) стремені.
Археологічні знахідки з району с. Дніпровокам’янки свідчать про постійну заселеність регіону з неоліту до часів Київської Русі, цікаві з т. з. розповсюдження та взаємовпливів археологічних культур, зміни чисельності населення, формування українського етносу.
І. В. Шапочкіна (Дніпродзержинськ)
Джерело: Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.
