«Нестор Запоріжжя», видатний історик козацтва Д.І. Яворницький не менш відомий як дослідник і збирач фольклорного багатства Придніпров’я, яке включає в себе безліч жанрів.
Найгрунтовніша історична та фольклористична праця вченого «Запорожье в остатках старины и преданиях народа» науково переконливо класифікує оповідні та поетичні жанри народної творчості, які найбільше побутували на Запоріжжі: перекази, легенди, думи, козацькі та лірично-побутові пісні. Ці твори мали велику історичну вірогідність, бо використовувались ученим як безапеляційно доказовий ілюстративний до наукових постулатів щатеріал.
В інших наукових розвідках: «Жизнь запорожских казаков по рассказу современника-очевидца», «Очерки по истории запорожских казаков и Новороссийского края», «По следам запорожцев», «Вольности запорожских казаков» — автор здійснює науковий, історичний, джерелознавчий коментар фольклорних зразків про Запорозьку Січ.
Особливу дослідницьку зацікавленість Д.І. Яворницький виявляє до жанру легенд та переказів, які в повному обсязі опубліковані у збірнику «Савур-могила» (легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини — К., Дніпро, 1990.—261 С.) та увійдуть до повного видання творів історика.
Ці фольклорні доробки, записані здебільшого від носія народнопоетичної творчості І.Г. Розсолоди на початку 80-х років XIX століття у селі Чернишівці на Катеринославщині, свідчать не лише про наукову вправність, а й про художню та редакторську майстерність Яворницького.
Самі їх назви: «Чим займалися запорожці», «Люди браві й чепурні», «Козацьке житло», «Страви і напої запорожців» — охоплюють великий етнографічно-культурологічний масив народознавства Запоріжжя.
Здебільшого в переказах автором оповідь ведеться від третьої особи, ніби навмисне об’ективізовано. Але і в цьому епічному жанрі є місце і ліричному відступу, і авторському узагальненню, переданим живою, простонародною мовою.
Особливого колориту переказам надає використання національних образних елементів, введених в художню тканину: картин життя, предметів побуту, етнографічних понять. Використана автором персоніфікація понять надає оповіді виразного національного колориту.
Галацька В.Л., викладач кафедри теорії літератури, молодший науковий співробітник лабораторії фольклору ДДУ
Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.
