Портрет Синельникова Івана Максимовича. Худ. Окулов П.Т. м. Катеринослав, Російська Імперія; остання чверть ХІХ ст. Полотно, олія.
СИНЕЛЬНИКОВ ІВАН МАКСИМОВИЧ (1741-1788). Правитель Катеринославського намісництва (1784–1788). Народився Синельников у Бірюцькому повіті Воронезької губернії в родині дворянина. Вже у 25 років був обраний депутатом від дворян Воронезької губернії до комісії Нового Уложення. У столиці виявив себе якнайкраще, був помічений і подальшу службу здійснював у війську. Брав участь у російсько-турецьких війнах. Під час придушення пугачовського бунту в Казанській губернії Синельников одружився з дочкою місцевого поміщика Страхова, Євдокією Василівною, від якої у нього був син Петро. Деякий час служив воєводою в Полтаві, а потім під керівництвом Суворова займався справами переселенців в межах Азовської губернії. Саме Суворов рекомендував Синельникова князю Потьомкіну, який доручив йому керувати комісією, яка забезпечувала продовольством переселенців. Йому було пожалувано в 1777 р. у власність багато земель з обох берегів Дніпра в районі Ненаситецького порогу (тепер це села Василівка, Микільське, Військове), у теперішньому Синельниківському районі, з районним центром м. Синельниково. Під час губернаторства Синельников доклав багато зусиль щодо розгортання будівництва губернського центру Катеринослава на правому березі Дніпра. Йому доручалися Потьомкіним величезні суми грошей на заготівлю матеріалів, різних припасів, запрошення майстрів та робітників для здійснення робіт у новому місті. Також готував все необхідне і визначав маршрут знаменитої подорожі Катерини II у 1787 р. по південних землях. Він супроводжував її по території Катеринославського намісництва, приймав у своєму маєтку (тепер це с. Микільське-на-Дніпрі), де був спеціально побудований дерев’яний палац з балконом навпроти Ненаситецького порогу. Був присутнім на церемонії закладення Катериною II Преображенського собору у Катеринославі. Під час другої російсько-турецької війни Потьомкін доручає йому роботи щодо облаштування чорноморського флоту, забезпечення продовольством армії, яка оточила Очаків. Під Очаковом вын був смертельно поранений і помер.
