Тачанки значно підвищували можливості станкових кулеметів у маневровій війні, за умов позиційної війни це було неможливо. Завдяки винаходу Н.І. Махна з’явився новий вид озброєння – «кулеметна тачанка» – маневрений, всюдихідний, високоефективний в ближньому бою, який підсилював вогневу міць війська. Ресорні візки конфіскувалися у німецьких колоністів, ремонтувалися на бричковому заводі Кальницького в с. Васильківці Катеринославської губернії. Екіпаж тачанки складався з трьох осіб: їздового, кулеметника, 2-го номера обслуги. Розрахункова маса бойового навантаження тачанки становила: 3 бійці – 240 кг; кулемет «Максим» на станку Соколова – 66 кг; патронні коробки 5х10 кг – 50 кг; особиста зброя та особисті речі розрахунку – 20-30 кг; фураж для коней на дві доби – 32 кг; їжа для бійців на дві доби – 18 кг; усього – близько 430 кг. Тачанка важила від 500 до 650 кг. За прикладом Н.І. Махна кулеметні тачанки взяли на озброєння денікінці і будьонівці. Кулеметна тачанка суттєво вплинула на хід і результати багатьох боїв та битв Громадянської війни 1918-1920 рр.
