Національний музей героїчної оборони і визволення Севастополя (НМГО і ВС) – музей історично-художнього профілю, провідна музейна установа міста-героя. В його складі 18 структурних підрозділів, 5 об’єктів. Це – Панорама «Оборона Севастополя 1854-1855 рр.», Діорама «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р.», Оборонна вежа Малахового кургану, Собор святого Рівноапостольного князя Володимира – усипальня видатних російських адміралів, Будинок-музей севастопольських підпільників. Музей, заснований в 1960 р., став до 2009 р. величезним регіональним науково-дослідницьким центром, сконцентрував в своїх фондах більш ніж 180 тис. предметів музейного значення і матеріалів науково-допоміжного фонду.
З 2005 р. при затвердженні тематики досліджень у НМГО і ВС з’явилась нова тема «Історія Балаклаві з 1917 р». (Балаклава – містечко в 14 км. у південно-східному напрямку від Севастополя, яке з 1957 р. включено до складу міс-та-героя). Такі зміни були обумовлені початком роботи над створенням постійної експозиції по історії Балаклави з VIII ст. до н.е. по сучасні часи. Тема була офіційно закріплена за автором цієї доповіді.
При початку роботи над темою було проведено роботу по виявленню джерел та літератури щодо історії Балаклави у ці часи. Виявилося, що літератури по радянському та пострадянському періоду в історії даного регіону бракує. Тому при проведені основних наших досліджень ми цілком спиралися на свідчення Державного архіву м. Севастополя, Державного архіву в Автономної республіки Крим та фондової колекції музею. У цілому за музейною традицію наукова праця по темі за 2005-2008 рр. – проведена по наступнім напрямкам:
- Виявлення джерел та літератури по темі.
- Формування науково-дослідницької картотеці на їх підґрунті згідно з темою.
- Дослідування стану музейної колекції з метою виявлення в її складі предметів і матеріалів допоміжного фонду по історії Балаклави, у тому числі і після 1917 р.
- Проведення роботи по доопрацюванню паспортної документації на такі пам’ятки.
- Робота по складанню необхідної наукової документації щодо постійної експозиції.
- Робота по залученню до фондів нових музейних предметів по історії Балаклави з 1917 р. згідно з планами наукового комплектування.
- Створення тимчасових виставок по темі.
- Оформлення теоретичних досліджень на наукові конференції, до друкування їх в наукових та інших виданнях.
Перша значна робота це підготовка до складання розширеної тематичної структури та тематично-експозиційного плану для постійної експозиції по історії Балаклави. Саме цієї меті підкорена більша частина наукової роботи в рамках вивчення темі. В ці документи ми внесли всі основні параметрі щодо необхідного матеріалу, який планується розміститься у неї. Було уточнено основні етапи історії Балаклави, у тому числі і з 1917 р. В розділи тематично-експозиційного плану внесені відомості про обрані до експонування предметі з фондової колекції музею, сплановані напрямки необхідних її поповнень предметами музейного значення для цієї мети.
Великий об’єм роботи зайняв також прийом до фондів НМГО і ВС фондів розформованого Народного музею історії Балаклави, які потрапили до колекції наприкінці 2005 р., причому в цім задіяні майже всі наукові співробітники НМГО і ВС. Обробка предметів, яки надійшли з цього джерела, дає можливість як долучити до фондової колекції музею додаткові предмети по темі, так й здійснити вивчення деяких важливих подій у історії Балаклави, причому це стосується як історії місцевості з 1917 р , так й її подій більш давнього часу. Наприклад, складання наукових паспортів на зразки давнього керамічного посуду, дозволило отримати додаткове підтвердження давності Балаклави (по офіційній версії Балаклаві зараз більш ніж 2500 років) [1].
Одночасно було проведено роботу по аналізу кількості знаходження у фондах НМГО і ВС предметів по нашій тематиці, які були зібрані науковими співробітниками музею в 1968-2005 рр., щодо періоду з 1917 р. Так, було уточнено, що найбільш великими колекціями є: предмети по історії Балаклавського рудоуправління ім. О. М. Горького (головного підприємства по створенню районного бюджету), агрофірми «Золота балка», історії базування у Балаклавській бухті Експедиції підводних робот особливого призначення (водолазна установа, створена для пошуків біля берегів Балаклави англійського пароплава-фрегату «Принц», який затонув тут у листопаді 1854 р, і нібито віз золото), матеріали по бойовим діям під Балаклавою у 1941-1944 рр. під час Великої Вітчизняної війни, деякі сучасні матеріали по-перше по культурним заходам у регіоні [2, с. 85]. Нам вдалося також провести якісний теоретичній аналіз щодо історії формування тематичної колекції до фондів НМГО і ВС, а також спробувати спрогнозувати перспективи розвитку колекції. Результати цих досліджень були надруковані у 15 випуску «Праць центру пам’яткознавства» і в електронному варіанті матеріалів VI Лазаревських читань, що організує філія Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова в Севастополі.
Робота над розширеною структурою та тематично-експозиційним планом постійної експозиції потребувала великої увазі до всіх рис складових частин фондових колекцій, щодо історії Балаклави, у тому числі і періоду з 1917 р. Одночасно деякі дані наукових паспортів на такі предмети та самі пам’ятки допомогли внести до науково-дослідної бази декілька фактів, які до того залишалися за межами уваги наукових співробітників музею. Наприклад, при вивченні історичної довідки по діяльності радгоспу «Профінтерн» у 1920-1930-ти рр., яка зберігається у фондах НМГО і ВС, вдалося уточнити факти щодо структурних змін у господарстві в ці часи, біографічні дані про деяких робітників [3]. Також вивчення колекції дозволило удосконалити: які персоналії, що внесли вагомий внесок в розвиток Балаклави з 1917 р. по сьогодення, можливо внести до експонування. Виявилося, що переважно бракує свідчень, як теоретичних, так и предметних, про керівництво Балаклави і її району, неможливо на сучасний момент повно розкрити участь військовослужбовців Чорноморського флоту в справі зміцнення оборони рубежів Чорного моря у складі підрозділів підводних човнів ЧФ. В справі поповнення фондової колекції по темі найбільш перспективними розділами нам бачаться як раз така військова історія, та сучасна історія Балаклави. Найбільш складними є розділи по її історії 1920-1930-х рр. Одночасно в музеї розглядається можливість більш активніше долучати до своїх колекцій матеріалів по проблемним темам радянської історії регіону. Це стосується тем: репресій, голоду, депортації та інше. З найбільш вдалих поповнень останніх років з різних джерел (адміністрація Балаклавського району, місцеві жителі (дарувальники), установи) є: ювілейний перехідний стяг переможця у соцзмаганні на честь 50-річчя Жовтневої революції, який було вручено Севастопольському лісгоспзагу, комплекс нагород, особистих документів, фото О.Т. Кудланова, першого секретаря Балаклавського районного комітету ВКП(б) у 1944-1948 рр., учасника відродження господарства району після Великої Вітчизняної війни, документи воєнної доби М.А. Адамчука, учасника становлення Балаклавського рудоуправління ім. О.М. Горького, який воював під час Великої Вітчизняної війни в складі 1-го Білоруського фронту та помер у 1945 р. від ран, які він отримав під час штурму Берліну.
В справі теоретичних досліджень по темі важливе значення мало проведення вивчення архівних документів, що зберігаються у Державному архіві міста Севастополя та Державному архіві в Автономної республіки Крим.
По їх результатам вдалося уточнити історію місцевості в 1920- 1930-х рр. та в 1944-1951 рр. В дані наукової картотеки були занесені відомості про діяльність Балаклавського районного революційного комітету в першій половині 1921 р., становлення Балаклавського рудоуправління ім. О.М. Горького (початок видобутку мармуровидного вапняку), розвиток у Балаклаві рибоконсервного підприємства, становлення колгоспного ладу у районі. Серед них є цікаві документі, що зберігаються у Державному архіві міста Севастополя та характеризують процес розкуркулювання у регіоні на зламі 1920-1930-х рр. Це списки осіб, що підлягали цьому процесові, з обов’язковою поміткою, відносити цю чи іншу родину до куркулів, або ні, висилати їх за межі Криму чи залишити на місті проживання. При уважному аналізу цих паперів ми встановили, що по значній кількості родин відповідні органі прийняли рішення зачекати з висилкою, а також провести додаткову перевірку господарств щодо встановлення категорій, до яких вони повинні бути віднесені. За виключенням тих, кого висилали по постанові органів ДПУ [4]. Паралельно з вивченням архівних джерел було проведено роботу по отриманню для фондової колекції музею копій деяких з них. Вдалося провести цифрове фотографування декількох документів. Що дозволить провести більш якісний їх аналіз для розробки теоретичних робіт, а також внести частину з них до експонування в наступному.
Що стосується оформлення теоретичних статей по підсумкам таких досліджень, то нам вже вдалося провести розробку історії трансформації адміністративно-територіальних змін у Балаклавському району з 1921 по 1991 рр. Це дозволило з’ясувати, що за часів існування Радянської влади район перетерпів значні зміни у своїй підпорядкованості та адміністративній структурі. В цілому така адміністративна одиниця як Балаклавський район засновувалася тричі: вперше у 1921 р., як частина Севастопольського уїзду (округу), в друге в 1930 р., як окрема адміністративна одиниця Кримської АРСР, в третє – в 1957 р., як район міста-герою Севастополь. Крім того за ці часи неодноразово змінювалась його територія, відбувались процеси щодо зміни кількості сільських рад району та інше [5, с. 15-21].
Також в рамках вивчення історії Балаклави в 1944-1951 рр. почата робота по розробці проблематики щодо проведення радянською владою переселення в район колгоспників з Воронезької, Московської областей РРФСР та Сумської області УРСР. Частина досліджень вже опублікована. Зокрема вдалося встановити численність першої хвили переселенців, особливості їх розміщення на теренах району, визначити, що серед них був великий відсоток тих, хто згодом повертався назад, виявлено наявність такого явища серед цих людей, як «відхідництво», проаналізована участь населення в післявоєнному відродженні району. На підґрунті підсумків дослідження була зроблена спроба провести комплексний аналіз загальних особливостей демографічного положення в районі в 1944-1951 рр. [6].
Щодо біографічних досліджень, то вже вдалося ввести до історичної спадщини відомості про Ф.А. Шпаковича, головного водолазного фахівця Експедиції підводних робіт особливого призначення в 1923- 1928 рр., начальника Балаклавського Військово-Морського водолазного технікуму в 1930-1938 рр., А.Т. Кудланова, про якого ми вже згадували, С.Р. Булаха, директора Севастопольського лісгосзагу, Н.П. Симонової, головного лікаря міської лікарні № 9 (Балаклава) та інших. Одночасно на цих осіб здавалися музейні предмети та доопрацьовувалися наукові паспорти.
Дуже великих успіхів вдалося досягнути в справі експонування матеріалів по історії Балаклави з 1917 р. Робота над постійною експозицію ще й досі триває, нами було складено більшу частину необхідної наукової документації щодо неї, але перспективи її запровадження у життя нажаль на сьогодення дуже складне, тому що у музею відібрано будівлю, яка повинна була б стати місцем для експонування. Але, не зважаючи на всі обставини, за 2006-2009 рр. нами вже було про експоновано 4 тимчасових виставки по темі.
Проекти реалізовано на Святі День Історичного бульвару, яке запропоновано НМГО і ВС ще з 1990 р. Так, у 2006 р. за допомогою виставки «Балаклавський район: минуле та сучасне» було запроваджено знайомство відвідувачів з основними історичними подіями у районі з 1921 р. по сьогодення та основні трансформації в розвитку регіону за ці часи. Серед експонатів були наприклад: мотика ручна, якою користувалися для обробки землі у д. Шули (Терновка) у 1920-1930-х рр., фото адміністрації радгоспу «Профінтерн» 1940 р., Знак «Донор СРСР» II ступеню, що належав Р.С. Семеніченко, робітниці радгоспу «Золота балка», листівки с сучасними краєвидами Балаклави, вимпел «30 років підводному човну «Запоріжжя», який базувався у Балаклавській бухті у 1997-2003 рр. та інше [7]. У 2007 р. було створено виставку «Відомий та невідомий Балаклавський район», яка присвячувалась 50-річчю створення Балаклавського району у складі міста Севастополь. На ній були продемонстровані предметі щодо основних досягнень району у розвитку гірничодобувної промисловості, виноградарства та виноробства, тваринництва, розвитку освіти у регіоні та інше за період 1957 по 2007 рр. Вдалося розкрити й деякі сторінки військової історії місцевості. В цьому розділі найбільший інтерес у глядачів викликали фотокамера з зенітного перископу підводного човна 613-го проекту та перепустка у Балаклаву (цей район був забороненою зоною до 1988 р). В 2008 р. нами була створена виставка «Легендарний ЕПРОП», яка присвячувалась 85-річчю заснування у Балаклаві Експедиції підводних робіт особливого призначення. З допомогою експонатів цієї виставки можна було ознайомитись з пошуками водолазних фахівців пароплава-фрегату «Принц» біля берегів Балаклавської бухти, з діяльністю першого в СРСР та другого в світи водолазного технікуму, історію підйому підводного човна «Пелікан» та есмінця «Каліакрія», про життя Л.Н. Захрова-Мейера, першого начальника експедиції, Ф.А. Шпаковича, якого ми вже згадували, К.А. Павловського, лікаря експедиції. Простежувалась й подальша історія служби водолазів на Чорному морі в розділі виставки «Нащадки легендарного ЕПРОПу» [8]. На сьогодні це наш найвдаліший експозиційний проект. Остання виставка «Нове» життя-по балаклавські» – це спроба запропонувати підходи до виразного експонування найскладнішого етапу історії Балаклави в 1920-1930-ти рр. Вона не ставила метою дати характеристику усім подіям у Балаклаві у ці роки. Через неї ми запросили відвідувачів побачити як змінювався облік Балаклави під впливом ставлення радянського стилю життя, які характерні риси місцевості надали ці роки. Анотації були складені таким чином, щоб надати максимально повну інформацію про цей період в історії Балаклави. Не зважаючи на те, що експозиційне обладнання не дозволило на сто відсотків реалізувати нашу ідею, виставка викликала велику увагу всіх, хто підходив на Історичному бульварі її подивитися.
Крім того по результатам дослідження історії Балаклави були опубліковані три матеріали щодо життя та діяльності Ф.А. Шпаковича, Ориона Алексакіса, уродженця Балаклави, учасника революційного руху в Севастополі (більшовик) на початку XX століття, одного з організаторів севастопольської комсомольської організації, М.І. Семенця, машиніста екскаватора Балаклавського рудоуправління ім. О.М. Горького.
Підводячи підсумки результатів розробки теми наукового досліджування по історії Балаклави, можна зробити наступні висновки. За період 2005-2009 рр. майже с нуля вдалося сформувати науково-дослідницьку базу даних щодо теми, було виявлено значну кількість архівних документів, раніше маловідомих історикам, частина з них вже введена до наукового обігу і ця робота продовжується. Проведення обробки музейних предметів, що надійшли з розформованого Народного музею історії Балаклави, дозволило не тільки упорядкувати відомості про них, увести їх до складу фондової колекції НМГО і ВС, але й ввести в історію нові відомості про події, персоналії, які дуже важливі для історії Балаклави.
Робота по вивченню тематичної колекції по історії Балаклави, що була сформована у фондах НМГО і ВС, надає можливість констатувати, що вона містить дуже велику кількість інтересних та важливих предметів, що дозволяють розкрити через них основні етапи історії Балаклави та її району в усіх видах діяльності музею. Вже перші спроби експонування предметів по радянській і сучасній історії Балаклави свідчать про зацікавленість відвідувачів такими проектами, тому однією з важливіших перспектив ми вважаємо продовження роботи щодо створення постійної експозиції з історії Балаклави, де також будуть виставлені предметі по періоду з 1917 р по сьогодення. Також ми плануємо продовжувати активно вивчати архівні джерела, в першу чергу по історії 1920-1930-х рр., як в рамках вивчення теми по історії Балаклави, так і в рамках хронологічного дослідницького проекту «Севастополь 1920-1941 рр.: хроніка подій». В перспективах проведення широкого біографічного проекту щодо керівництва регіону та підготовки просвітницької лекції по історії Балаклави.
Бібліографічні посилання
- Фонди НМГО і ВС, КН 89822-89825.
- Никитина И.В. Из истории формирования тематической коллекции по истории Балаклавы в фондах Национального музея героической обороны и освобождения Севастополя// Причерноморье. История, политика, культура. [Выпуск 1]. Серия Б. Новая и новейшая история. Избранные материалы международных научных конференций «Лазаревские чтения» 2005-2008 гг./ [Под общей редакцией В.И. Кузищева]. – Севастополь: филиал МГУ, 2009 г. – с. 84-89.
- Фонди НМГО і ВС, А 3491.
- Державний архів міста Севастополя. – Ф. Р-430. – Оп. 5. – Спр. 643, 645.
- VIII Таврические научные чтения, г. Симферополь, 1 июня 2007 г. Сборник научных статей. Ч. 2 – Симферополь. – 2007. – 192 с.
- Никитина И.В. Демографические процессы в Балаклавском районе после Великой Отечественной войны на примере положения переселенцев // Текст доклада // Архів автора.
- Никитина И.В. Структура выставки «Балаклавский район: прошлое и насто-ящее», 2007 г. // Архів автора.
- Никитина И.В. Структура, аннотации и ведущий текст к выставке «Легендарный ЭПРОН», 2008 г. // Архів автора.
Автор: Нікітіна І.В. – Національний музей героїчної оборони і визволення Севастополя
Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснуван¬ня Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворннцького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.
