Каталогізація музейного зібрання: проблеми та практика

Бекетова Валентина Михайлівна, кандидат історичних наук,

заступник директора музею по науковій роботі,

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І.Яворницького

КАТАЛОГІЗАЦІЯ МУЗЕЙНОГО ЗІБРАННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ПРАКТИКА

 

          Як зазначав відомий філософ і музеєзнавець М.Ф.Федоров: “Музей є не зібранням речей, а собором душ; діяльність його полягає не у накопиченні мертвих речей, а у поверненні життя залишкам того, що віджило, у реконструкції померлих по їх творіннях живими діячами”. Ці слова вченого якнайкраще ілюструють завдання музеїв щодо вивчення музейних колекцій. Значні перспективи для подальшого розвитку всіх видів музейної діяльності відкриває поступове здійснення каталогізації музейного зібрання. Актуальність створення як загального систематичного каталогу всього зібрання – 270 тис. одиниць, так і каталогів окремих колекцій музейних предметів різних груп зберігання, обумовлюється широкою експозиційною, виставочною, науково-просвітницькою роботою музею та участю його співробітників у краєзнавчому русі, зокрема у дослідженні таких маловідомих сторінок з історії краю, як повсякденне життя його мешканців – представників різних верств населення, етносів і соціальних груп суспільства, тощо. Речові джерела, які здебільшого зберігаються в музеї, майже не знаходять використання істориками, що значною мірою пов‘язане з їх малою доступністю для дослідників. Саме каталогізація цих джерел дозволить ввести їх до наукового обігу, сприятиме вирішенню не тільки суто музеєзнавчих проблем, а й розширенню і збагаченню джерельної бази досліджень істориків, краєзнавців. Упорядкування каталогу тієї чи іншої колекції музею дозволяє уточнити, розширити зовнішню характеристику предметів, їх датування, приналежність до тієї чи іншої групи населення, або країни тощо. Вивчення змісту предмету, намагання класифікувати предмет нерідко народжують або змінюють його легенду (історію виникнення, побутування), дозволяють розкрити й зафіксувати взаємозв‘язки між музейними предметами та їх групами, виявити аспекти їх використання у різних напрямках музейної діяльності та лакуни у музейному зібранні для визначення напрямків та шляхів подальшого комплектування фондового зібрання музею. Протягом своєї історії ДНІМ мав декілька каталогів. З кінця ХІХ до 1917 р., коли відбувався процес накопичення музейних предметів, було упорядковано і видано 5 каталогів. Один з них являв собою систематизацію зібрання О.М. Поля (Київ, 1893) [11]. Каталоги 1905 р. презентували колекцію, що була представлена на виставці в новому приміщенні музею, присвяченій ХШ археологічному з‘їзду 1905 р. в Катеринославі [9]. У 1907 р. Д.І.Яворницький видає так званий звіт про роботу Обласного музею імені О.М.Поля, де він фактично подає перелік музейних предметів – 1804 одиниці, зібраних протягом 1905-1906 рр., розподіливши їх за 16 групами, включаючи бібліотеку [21].  1910 року директор музею здійснює спробу систематизувати наявне музейне зібрання за двома великими розділами: археологія та етнографія. До нього увійшли 5500 одиниць музейних предметів без нумізматики, яка завжди за кількістю майже дорівнювала основному зібранню [10]. Таким чином, на той час в музеї зберігалось приблизно 10 тис. музейних предметів. Протягом 1920-1930 рр. спроб каталогізації музейних предметів навіть не робилося, що було пов‘язано з зайнятістю директора та наукових співробітників музею археологічною діяльністю під час Дніпробудівської археологічної експедиції, коли музей поповнився майже 40 тис. пам‘яток археології різних культур, народів, що існували в межах досліджуваних територій з давнини. Безперечно, первинна наукова обробка даних знахідок проводилась, але їх облік, науковий опис як музейних предметів, у сучасному розумінні справи, так і не був здійснений. На заваді цьому постала сталінська репресивна політика, безпідставні звинувачення по відношенню до Д.І.Яворницького і колективу музею в “українському буржуазному націоналізмі” та “контрреволюції” [6]. Все це не сприяло проведенню каталогізації музейного зібрання, хоч систематизацію, зокрема етнографічних колекцій (українські килими), намагався провести знаний в Україні етнограф Г.Кравченко у 1931-1932 рр. Важко навіть з певністю визначити кількість музейних предметів, які зберігались в музеї напередодні  війни: 30, 40, 50, 80 тис. одиниць? [16] Такі цифри зустрічаються в музейній літературі, але зробити посилання на джерела – книги надходжень, каталог, немає можливості, з-за їх відсутності. Тільки в 1947-1948 рр. була проведена інвентаризація наявного музейного фонду, з якої стало відомо, що в музеї налічується 38000 предметів. Наукові каталоги окремих, найбільш чисельних і змістовних колекцій з‘явились в 1960-1970-х рр. Це був період найбільш стабільної діяльності музею, коли в ньому сформувався колектив наукових співробітників, здатних здійснити науковий опис, належну класифікацію і систематизацію предметів, зокрема кераміки [12], зброї [18], нумізматики [17] та кам‘яних статуй [14]. До сьогодні ці каталоги є єдиним джерелом інформації для дослідників щодо зазначених колекцій. Після завершення реконструкції та реекспозиції музею в 1977 році і укомплектування штатів молодим поколінням істориків перед колективом музею постало завдання наукового вивчення і систематизації музейного зібрання, яке протягом п‘яти років зросло майже вдвічі (від 65 тис. до 120 тис.). Найчисельнішою вже на той час була колекція писемних джерел (книги, документи), зберігачем якої з 1978 р. стала, нині покійна, С.В.Абросимова. Нею протягом 1978-2011 рр. підготовлено і видано 5 каталогів: більшовицьких листівок [3], стародруків [20], раритетних книг [13], актових документів [19] та епістолярних джерел [7], що хронологічно охоплюють ХVІ – ХХ ст., а також 6 томів епістолярної спадщини Д.І.Яворницького (у співавторстві). Крім того Абросимовою підготовлений до видання каталог раритетних книг ХVIII – ХХ ст. і велась робота по упорядкуванню каталогу особових фондів дворянства [1], до яких належать різноманітні документальні джерела, наукове вивчення, класифікація і систематизація яких є довготривалою справою, а окремі матеріали потребують залучення знавців іноземних мов і таке інш. Слід зазначити, що для вивчення документальної колекції, яка налічує більше 80 тис. одиниць зберігання, необхідно залучення не лише зберігачів, а й наукових співробітників інших відділів, які вивчають той чи інший період історії краю. Як це, зокрема зробила старший науковий співробітник В.М. Сацута, упорядкувавши каталог “Листи з фронту” (400 листів 1941-1945 рр. від різних респондентів) [15]. Створення різноманітних іменних, тематичних каталогів: листівок, плакатів, книг (наприклад, учбової літератури, ювілейних видань тощо), нагородних документів (грамот, дипломів, подяк, посвідчень тощо), періодичних видань, мемуарних та епістолярних документів та інших писемних джерел, — дозволить здійснити їх джерелознавчий аналіз, виявити їх евристичні можливості, лакуни в колекції; сприятиме удосконаленню експозиційної роботи, активізації краєзнавчих досліджень. Адже досить часто ми не знаємо можливостей наших колекцій, а на засіданні фондово-закупівельної комісії відкидаємо окремі матеріали, тому що їх у нас дуже багато. А скільки? Крім архівного зібрання найбільш вивченим і упорядкованим є колекція коштовностей – музейних предметів з дорогоцінних металів. Зберігач цієї групи фондових матеріалів Степаненко Н.О. дослідила історію формування даної колекції, упорядкувала Рублінський скарб срібних монет XVII ст., підготувала до видання два каталоги: вотивних срібних пластин [4] та російських нагород ХVIII – ХIХ ст. Речова група предметів, яка охоплює найрізноманітніші колекції, фактично не вивчена і не систематизована. Створені лише каталоги єгипетських пам’яток (100 од.), народного живопису ХIХ – поч. ХХ ст. та незавершений каталог дрібної культової пластики. Ведеться робота по вивченню колекцій музичних інструментів, скла, рушників, сорочок, хрестів. Потребують вивчення і систематизації колекції живопису, меблів, зброї, нумізматики, фалеристики, порцеляни та кераміки, народно-прикладного мистецтва, знарядь праці, одягу, військового костюму, головних уборів тощо. Не вивчається і потребує допомоги технічних фахівців технічна група речей, а саме: телефонні, фото- та фоно-апарати, радіоприймачі, відеотехніка, годинники, побутова електротехніка тощо. Культова група, яка порівняно нещодавно виділена в наших фондах, завдяки мистецтвознавчому фаху її зберігача М.М. Тихонової, поступово систематизується. Нагально необхідно розпочати роботу по упорядкуванню каталогу ікон, церковного начиння, облачення священнослужителів тощо. Зберігачам культової групи та групи коштовностей слід об‘єднати зусилля щодо упорядкування спільних каталогів, зокрема ікон, дрібної пластики тощо. Це стосується і колекцій нумізматики, фалеристики, металевого посуду, ювелірних виробів. Фотофонокіновідео матеріали не підлягали каталогізації, тому що вважалось достатнім мати картотеки, чи перелік цих матеріалів, щоб використовувати їх у музейній практиці, краєзнавчих дослідженням. Але діяльність Т.А. Архипової щодо вивчення історії формування даної колекції, виявлення відомостей про фотографів музею та краю, проведення аналізу та характеристик певних груп фотоматеріалів, продемонструвала широкі можливості цих музейних предметів як у відтворенні історії краю, різноманітних культурних традицій, так і самодостатність їх показу у якості окремих колекцій. Зокрема це: святкові (великодні, різдвяні, новорічні, вітальні) поштові листівки, видові поштові листівки (архітектурний та природний пейзаж, зокрема катеринославських вулиць), портретні знімки, етнографічні фотокартки, фотознімки церковних споруд, здійснені В.Д.Машуковим, та інші. Зберігач археологічної групи музейних предметів М.Й.Сердюк, вивчаючи і систематизуючи колекції, що належать саме до цієї групи, пішла шляхом створення так званих характеристик фондових колекцій, які можуть стати фундаментом для упорядкування у подальшому різноманітних археологічних колекцій. Наприклад, кісток давнії тварин, античних старожитностей, скіфських знахідок, ранньослов‘янських пам‘яток тощо. Слід пам‘ятати, що археологічні матеріали можуть увійти і вже увійшли складовою частиною до каталогів козацьких та єгипетських пам’яток, а також нумізматичних колекцій, культових речей тощо. Актуалізація окремих питань історії України й краю, зокрема історії запорізького козацтва, етно-релігійних процесів, геральдики, історії дитинства викликають необхідність у створенні відповідних каталогів музейних предметів. Такі каталоги, як правило, охоплюють матеріали всіх груп фондового зберігання, є складними за виконанням, потребують певного часу і участі фахівців з різних галузей знання. Прикладом цьому може бути каталог колекції запорізьких козацьких старожитностей, який протягом 20 років упорядковувався декількома науковими співробітниками ДНІМ, нарешті завершений і готовий до видання. Складність його упорядкування значною мірою полягала у відсутності атрибуції багатьох предметів і намаганні охопити якомога повніше всі козацькі реліквії музею та матеріали, що присвячені увічненню пам’яті про козацтво (5000 од.) [2]. Комплексним є також каталог геральдичних матеріалів “Геральдика Дніпропетровщини”, який був виданий у 2012 р. і охопив малюнки гербів, прапорів Катеринославської губернії та  Дніпропетровської області від кінця ХІХ ст. до 2012 р., і включає перелік музейних геральдичних памяток, як джерельної бази з історії геральдики та герботворення в краї [5]. Протягом 2012-2015 рр. ведеться робота щодо створення каталога «Світ дитинства», який охоплює всі групи фондових матеріалів (3000 од.). За останні роки неодноразово виникала необхідність у виявленні і певній систематизації матеріалів музею, які відтворюють етнічну та релігійну історію нашого регіону (німецькі та менонітські, єврейські та іудаїстські реліквії, польські та католицькі пам‘ятки, татарські та мусульманські раритети, предмети про бельгійську присутність в Україні, російсько-українські зв‘язки). Важливою ланкою досліджень наукових співробітників музею є персонологічна проблематика, тому створення іменних каталогів музейних предметів є актуальною формою вивчення музейного зібрання. Вже давно є потреба у систематизації матеріалів О.М. Поля, Д.І.Яворницького. Особливо це стосується співробітників літературного відділу та відділу “Музейний центр О.П.Блаватської та її родини”. Треба вводити до наукового обігу, здійснювати систематизацію літературознавчих колекцій музею. Це можуть бути каталоги колекцій фольклористики, пушкініани, шевченкіани, репресованого письменництва, родини Фадеєвих-Ган-Блаватської, Олеся Гончара, Івана Манжури та багатьох літераторів нашого краю. Тим більше, що база для цього існує у вигляді картотек, довідок, рефератів, статей, тематико-експозиційних планів тощо.

Список джерел та літератури:

1. Абросимова С.В. З історії каталогізації колекцій // Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи. – К., 1999. – С.6-7.
2. Бекетова В.М. Проблеми каталогізації музейної колекції реліквій запорозького козацтва // Матеріали науково-практичної конференції «Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини»: Зб. наук. пр. / редкол.: Н. Буланова (відп. ред.) та ін. – Н.: ТОВ «Принтхаус «Римм»», 2014. – 264 с.
3. Большевистские листовки в Днепропетровском историческом музее 1898 – 1923: Каталог // Сост. С.В. Абросимова. – М., 1985. – 66 с.
4. Вотуми у зібранні Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького: Каталог // Автор-укладач Н.О. Степаненко. – Д.: Арт-прес, 2012. – 40 с.
5. Геральдика Дніпропетровщини. Офіційні символи територіальних та муніципальних утворень: [Історичні нариси] / Автори-упоряд. : Бекетова В.М., Потап О.Ю.; за заг. ред. Н.І.Капустіної. – Д. : Арт-Прес, 2012. – 192 с.
6. Горб А. Кубло націоналістичної контрреволюційної пропаганди (про роботу історико-археологічного музею) // Зоря. – 1933. – 27 серпня.
7. Епістолярна спадщина академіка Д.І. Яворницького: Каталог музейної колекції // Укладачі: Абросимова С.В., Перкова А.І., Піцик О.В., Журба А.С. – Д.: «Пороги», 1992. – 222 с.

1. Єгипетські старожитності в колекції Дніпроперовського історичного музею ім. Д.І.Яворницького // Автори-упоряд.: І.А. Фоменко, Г.Ф. Шамрай. – Д.: Арт-прес, 2006. – 40 с.
2. Каталог Екатеринославского областного музея им. А.Н. Поля / Сост.: А. Скриленко, В. Бабенко. – Екатеринослав: Типография губернского земства, 1905. – 296 с.
3. Каталог Екатеринославского областного музея имени А. Н. Поля. -Екатеринослав: Типогр. губернского земства,  – 1910. – 444 с.,  илл.
4. Каталог коллекции древностей А.Н. Поль в Екатеринославе /Сост. К. Мельник.  Вып. І. –  К.: Типография С.В. Кульженко, 1893. – 223 с. , 13 л., илл.
5. Кераміка. Каталог. Вип. І. Дніпропетровський історичний музей ім. академіка Д.І. Яворницького/ Упор.: Н.М. Трушенко, В.О. Черних. – Д.: Промінь, 1964. – 102 с.

13. Книги гражданской печати ХУШ века: Каталог музейной коллекции / Сост. С.В.Абросимова. – Д., 1989. – 46 с.
14. Крылова Л.П. Каменные бабы: Каталог. – Д.: Промінь, 1978. – 102 с.
15. Листи з фронту з фондів Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького: Каталог // Автор-упоряд. В.М. Сацута. – Д.: Арт-прес, 2007. – 68 с.
16. Матвієвський П. 25-річчя Дніпропетровського краєвого історико-археологічного музею // Дніпропетровський краєвий історико-археологічний музей: Збірник. – Д., 1929. – С.5-42.

1. Нумизматика. Каталог. Вып. ІІ. Днепропетровский исторический музей им. академика Д.И.Яворницкого / Сост.: Г.Ф. Иосиков. –  Д.: Промінь,  1965.  – 66 с.
2. Оружие. Каталог. Вып. ІІІ. Днепропетровский исторический музей им. Академика Д.И.Яворницкого / Сост.:   О.В. Кузьмина.  – Д: Промінь, 1967. – 82 с.

19. Пам’ятки писемності в збірці Дніпропетровського історичного музею: Каталог музейної колекції актових джерел ХVШ-ХIХ ст. / Упоряд. : С.В. Абросимова та інш. – Д., 1993. – 48 с.

1. Старопечатные кириллические издания в Днепропетровском историческом музее 1574-1800 гг.: Каталог / Сост. С.В. Абросимова. – Д., 1988. – 42 с.
2. Эварницкий Д.И. Отчет Екатеринославского областного музея имени А.Н. Поля 1905-1906 г. – Екатеринослав: Типография губернского земства, 1907. – 192 с.,  илл.