Колекція скіфських старожитностей в зібранні ДНІМ: етапи комплектування

УДК 069.51 (477.63)

Сердюк М.Й.

Старший науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького

Колекція скіфських старожитностей в зібранні ДНІМ: етапи комплектування

 

У статті подано загальну характеристику скіфської археологічної колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, визначено етапи її формування, комплекси матеріалів та проаналізовано історію надходження окремих предметів.

Ключові слова: скіфи, археологічна колекція, музей.

 

В статье представлена общая характеристика скифской археологической коллекции Днепропетровского национального исторического музея им. Д.И. Яворницкого, выделены этапы ее формирования, комплексы материалов и проанализирована история поступления отдельных предметов.

Ключевые слова: скифы, археологическая коллекция, музей.

Given general description of scythian archaeological collection of the Dniepropetrovsk national historical museum the name of D. І. Yavornitskiy, certain stages of her forming, complexes of materials and history of receipt of separate objects.

Keywords: scythians, archaeological collection, museum.

В археологічному фонді Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького однією із найчисельніших колекцій є зібрання скіфських старожитностей, до якого входять предмети матеріальної та духовної культури скіфських племен, що мешкали на території Степового Подніпров’я, Північного Причорномор’я та Криму у 6-4 ст. до н.е. Слід зазначити, що до розгляду навмисно не було залучено предмети із античних колекцій (теракотові статуетки, світильники, дзеркала, намисто, посуд, монети). У той же час повністю відмовитися від згадки про речі античного походження було неможливо, адже посуд, амулети, прикраси, виготовлені античними майстрами, постійно супроводжували скіфів у побуті та матеріальній культурі та були знайдені саме під час розкопок скіфських поховань. Те ж саме можна сказати і з приводу скіфських та античних старожитностей із дорогоцінних металів, що за умовами музейного зберігання знаходяться в іншому відділі – групі «Коштовності». Залучення до статті загальних даних про надходження цих предметів було необхідним для складання повного уявлення про скіфську колекцію музею.

Перші експонати колекції надійшли до музею на початку ХХ століття в результаті розкопок на території Катеринославщини напередодні ХІІІ Археологічного з’їзду. Вони занесені до музейного каталогу 1905 р. у розділ «Греко-скифская эпоха» [3, с. 27-35]. Найбільшим комплексом із цих надходжень є матеріали із розкопок Я.П. Новицького 1904 р. курганів на о. Хортиця [6, с. 23-25]. Серед 24 предметів представлені: залізні фрагменти панцирних пластин, втока списа, стрижнів, ножа; бронзові тригранні наконечники стріл та маленька бляшка з отвором; фрагмент дерев’яного зубчастого кружечка, що знаходився під головою скелета і глиняний ліпний горщик-урна у вигляді макової голівки з оперізуючим рядком ямок під вінчиком. Крім цього зберігаються фрагменти ліпних посудин доби раннього заліза (12 од.), знайдені Новицьким під час розкопок піщаних пагорбів, вкритих камінням, на правому березі Дніпра нижче порога Гадючого навпроти о-ва Левшина (у А.І. Левшина був маєток в с. Михайлівка Олександрівського повіту, де проводив розкопки курганів Д.І. Яворницький) [3, с. 28, 34]. Поодинокі надходження у колекцію до 1905 р. (близько 13-16 од.) простежуються за каталогом із розкопок Д.І. Яворницького та інших дослідників на території Катеринославської і Таврійської губерній. Найбільш цінним надходженням цього періоду був залізний кинджал – акінак з отвором під навершям, знайдений у Бахмутському повіті і переданий до музею «земським начальником 2-ї дільниці» (зараз в експозиції). Крім того, серед надходжень представлені скіфські ліпні горщики, наконечники стріл, бронзова шпилька з кільцеподібним вушком.

Порівнюючи данні музейних каталогів 1905 і 1910 років, можна дійти висновку, що за ці п’ять років суто скіфська колекція поповнилась всього декількома десятками артефактів [4, с. 43-57]. Серед тих, що є в наявності і значаться в каталозі 1910 р. – три невеличкі посудини, придбані музеєм у київського колекціонера В. Балашова. Крім того, в наявності: два фрагментовані залізні вудила з паліями (знайдені біля с. Біленьке Катеринославського повіту в маєтку М.І. Міклашевського); бронзові наконечники стріл (із розкопок В.А. Городцова в Бахмутському повіті). Є також предмети, передані в дар музею: бронзові стременоподібні вудила від І.Ф. Жевахова (випахані в с. Благодатне Павлоградського повіту); бронзові наконечники стріл від Д.М. Марченка та Л.П. Живиці (с. Капулівка Катеринославського повіту та місце знахідки невідоме); фрагмент кістяної ручки ножа від М.Ф. Трипільського (біля станції Топільної Катеринославського повіту). Привертають особливу увагу декілька чудових предметів від А.А. Васильєва, знайдених в піщаних кучугурах Мелітопольського повіту Таврійської губернії, а саме: бронзова коповушка (зараз в експозиції), бронзова сережка у вигляді спіралі з високою дужкою [8, с. 107, 347: табл. 42, № 28] і фібула з гострими кінцями.

15 червня 1911 року згідно записам в інвентарній книзі Д.І. Яворницький проводив розкопки «на Басейній площі в м. Катеринославі» (вулиця Басейна, нині Писаржевського). Саме звідтіля до колекції надійшли бронзові тригранні наконечники стріл – 33 од.

У 1912 році була оформлена офіційна передача до музею зібрання старожитностей О.М. Поля, що склали фундаментальну базу більшості колекцій музею і систематизовані в каталозі 1893 р. [5, с. 77-103]. Далеко не всі артефакти з колекції Поля збереглися, пройшовши через роки революцій та війн, а ті що є в наявності (160 од.) поділяються на декілька комплексів за місцями їх знахідки. Найчисельнішою серед них є, так звана, Чортомлицька група знахідок, до складу якої входять предмети із розкопок Чортомлицького та Краснокутського курганів, Довгої могили та ін., а також артефакти, знайдені на території Нікополя, Томаківки та ін. Предмети, об’єднані в Чортомлицькій групі, можуть належати як до скіфської, так і до сарматської або античної культур. Автор каталогу 1893 р. пише: «С наибольшею точностью можно констатировать предметы, найденные при раскопке большого Чертомлыкского кургана, частью приобретенные на месте, частью полученные от Имп. Археологической Комиссии в обмен за доставленные А.Н. Полем древности из его личных раскопок, на что имеются письменные указания» [5, с. 77]. Отже, серед скіфських предметів із цієї групи наявні: кістяні, у більшості випадків орнаментовані, наконечники і накладки луків та сагайдаків; ворварки; ґудзики; ручки ножів; бронзові тригранні наконечники стріл (близько 50 од.), знайдені безпосередньо в Чортомлицькому кургані або на поверхні землі в його околицях; бронзові деталі і прикраси кінської збруї (фалари, підвіски у вигляді півмісяця, оковки, пряжки, петельки, дзвіночки); бронзові фібули, пряжки, сережки, кільця, бляшки, ґудзики, цвяшки; бляшки і підвіски у скіфському звіриному стилі; залізні вудила з паліями, серед яких виділяється один екземпляр – масивні залізні короткі (9 см) вудила з бронзовими великими кільцями (d – 5,3 см). Окремо треба відмітити прикрасу ручки залізного ножа у вигляді фігурки лева (за кат. – грифа) з розкритою пащею, виготовлену із заліза і покриту листовим золотом. За часів Поля, ніж був у фрагментах з ручкою із двох кістяних пластинок [5, с. 86: табл. 9, № 137], зараз у наявності тільки кінцівка ручки. З Чортомлицької групи збереглися два срібних предмета із набору кінської упряжі: велика округла бляха із золотою заклепкою та нащічник, орнаментований головою орла і фестонами.

Наступною групою скіфських предметів із колекції О.М. Поля є знахідки із курганів біля с. Любомирівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. Зібрання складається з двох залізних наконечників списів із втулками, двох фрагментованих залізних ножів з кістяними ручками, іклів кабана та бронзової рельєфної прикраси у вигляді пари гіллястих рогів, верхні кінці яких сходяться. До скіфської колекції з каталогу 1893 р. відносимо і дві бронзові фігурки, найімовірніше, прикраси кінського нагрудника. Одна з них зображає голову якоїсь рогатої тварини з випуклими очима, друга – масивна передня частина пантери (?) (за кат. – вовка), кігтясті лапи якої спущені донизу. Ці обидві фігурки походять із курганів біля Звонецького порогу (нині Солонянський район Дніпропетровської області). Частина предметів із колекції О.М. Поля, нажаль, не має легенди походження. В каталозі 1893 р. записано: «Вследствие крайне беспорядочного состояния записей…, нередко полного их отсутствия, многие из предметов… не могли быть разгруппированы по месту их нахождения» [5, с. 77]. Серед цих предметів виділяються: бронзові браслети та їх фрагменти, бляшка, оковки, наконечник якогось предмета у вигляді тигрової голівки з отвором між зубами.

Із колекції О.М. Поля надійшов до музею і великий (приблизно 76 × 90 см) бронзовий скіфський казан [5, с. 103: № 354] на високій конусоподібній ніжці. На вінчику є дві вертикальні ручки з трьома виступами, під ними на тулубі – ще дві бокові ручки з трьома рельєфними смугами. Згідно каталогу цей казан був знайдений при обвалі землі на березі Дніпра біля міста Катеринослава.

Чи не найцінніше надбання із колекції О.М. Поля – стелоподібна статуя скіфського воїна 6 ст. до н.е. (А-7961), тип якої зустрічається дуже рідко. На плоскій плиті випадкової форми вибите зображення частин людського тіла з певними скіфськими атрибутами [7, с. 104-105, 345: табл. 40, № 16]. Ця скіфська гранітна скульптура дуже докладно описана в каталозі 1893 р., але в 5 розділі «Железный век. – Древности княжеского периода» [5, с. 120-121: № 319] разом з трьома половецькими статуями. Згідно каталогу знайдена вона була на кургані в степу між Херсонською і Катеринославською губерніями (і в той час, коли складали каталог, зберігалася в с. Дубова Балка) [5, с. 122]. Ця легенда зовсім не співпадає з інформацією в інвентарній книзі 1948 р., пізніше перенесеною Л.П. Криловою в музейний каталог 1976 р. «Каменные бабы» [2, с. 25]. В ньому, напевно, помилково записано, що статуя знайдена у 1906 р. в с. Любомирівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії, а посилання на каталог 1893 р. немає.

Доречно було б згадати ще одну скіфську статую 4 ст. до н.е. (А-7989), питання про місце знахідки якої залишається відкритим. Статуя має вигляд стели з барельєфним зображенням людської фігури з виділеними частинами. Виготовлена із піщаника, висота – 180 см. Точно можна сказати лише те, що надійшла вона до музею на початку ХХ століття.

Дуже довгий час, аж до 1982 р., в колекції музею було тільки дві скіфські статуї (А-7961 і А-7989). В інвентарній книзі 1948 р. місце знахідки А-7989 не вказане. Але в каталозі Л.П. Крилової 1976 р. чомусь (за невідомих поки що причин) записано, що ця статуя походить із колекції Поля і знайдена на околицях м. Кривий Ріг [2, с. 26]. Така усна легенда існує і зараз між співробітниками музею, напевно, ще з 1970-х років. З іншого боку, нам відомо, що в діловодному архіві музею зберігається лист катеринославського поліцеймейстера до директора музею ім. Поля від 25 квітня 1908 р., у якому він прохає Яворницького дозволити сфотографувати «фигуру скифа и металлический сосуд, приобретенные Вами 31 минувшего марта у мещанина Лейбы Гаухмана» [1]. Логічно припустити, що це була «фігура скіфа» саме А-7989, тому що інша (А-7961), як тепер зрозуміло, походить із колекції Поля.

Близько 600 предметів скіфської колекції не мають легенди походження, так як музейна облікова документація в роки окупації (1941-1943) була знищена. Значна більшість цих речей – бронзові наконечники скіфських стріл: понад 520 од. Серед інших предметів – посуд, збруя, прикраси і таке інше. Із них виділяється великий сферо-конічний горщик (А-686) із трьома шипами у верхній половині тулуба і орнаментальним поясом із складним геометричним (можливо, календарним) орнаментом, в заглибленнях якого простежуються сліди білої пасти, а також два залізних скіфських кинджала-акінака.

У колекції зберігається невеликий комплекс предметів із розкопок 1927 р. в с. Кічкас (нині територія м. Запоріжжя): три бронзових псалія різних форм (А-1527-1529 – зараз в експозиції) і трьохгранний наконечник стріли.

Наступне поповнення скіфської колекції припадає на 40-і роки ХХ ст. З розвідки К.Ф. Лагодовської 1945 р. на річці Ворона (І) (Синельниківський район Дніпропетровської області) до музею надійшло декілька бронзових наконечників стріл і дротяний браслет. Поповнили музейну колекцію і знахідки О.В. Бодянського в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області: у 1942 р. біля с. Майорка в б. Майорка був знайдений ліпний корячок; із розкопок 1946 р. над Сурською заборою (с. Волоське) надійшли фрагменти ліпних горщиків доби раннього заліза і прясла зі стінок горщиків; з розкопок 1946 р. кам’яних закладок на острові Сурському зберігся маленький ліпний круглодонний горщичок з 2 наліпами – вушками.

Нових надходжень до колекції у 50-х роках ХХ ст. майже не було. А ось 1960-ті рр. стали відправним періодом значного поповненням не тільки скіфського, а й всього археологічного зібрання ДІМ, і в наступні роки. Насамперед, це пов’язано з іменем археолога Людмили Петрівни Крилової, яка в той час прийшла працювати до музею і з другої половини 60-х рр. активно проводила рятівні розкопки курганів на Дніпропетровщині:

1965 р. – м. Кривий Ріг, територія Південного гірничо-збагачувального комбінату (ЮГОК), знахідки: наконечники стріл, залізний ніж, фрагменти залізних пластин скіфського панцира;

1966 р. – м. Кривий Ріг, біля колишнього с. Рахманівка, знахідки: кістяна і бронзова ворварки, тригранні наконечники стріл;

1967 р. – м. Кривий Ріг, курган «Долгінцеве», знахідка: кістяне заполіроване кільце;

1967 р. – м. Дніпропетровськ, Самарський район, с. Чаплі, дослідження зруйнованого кургану, знахідки: наконечники стріл, кістяна орнаментована обкладка ножа, залізні пластини панцира, а також золота оплітка нагайки і золоте дротяне кільце. Тут же у 1972 р. був знайдений бронзовий скіфський казан (29 × 34 см);

1968 р. – Дніпропетровський район, с. Попова Балівка, зона будівництва Фрунзенської зрошувальної системи (ФЗС), знахідки: бронзові наконечники стріл, ворварка, залізні пластини панцира і деталі скіфського щита.

Цінним надбанням колекції у 1960-х рр. були передані І.Ф. Ковальовою два меча-акінака, знайдені під час розвідок у Магдалинівському районі біля с. Гупалівка.

Значним джерелом поповнення колекції у 1960-1970-х рр. стали збори археологічного матеріалу під час розвідок цілої плеяди молодих краєзнавців, щирих любителів археології, які підтримували зв’язок з музеєм і передавали знайдені артефакти. Серед цих аматорів були: Привалов О.І., який став професійним археологом, Богуш Є., Оплята В., Попцов В., Ступник О.С., Євстратов П.М. та ін. Завдяки їм поповнились різні колекції: кам’яного віку, доби бронзи, середньовіччя. А до скіфської збірки надійшли предмети, знайдені на півострові Ігрень (понад 300 од.) та на Поповому мисі. Найчисельнішими були збори Олександра Івановича Привалова: два горщика, багато фрагментів великих ліпних корчаг, бронзові стріли, ворварка, браслет, шпилька, кістяні проколка та шпилька з плоскою квадратною голівкою з циркульним орнаментом. Серед поодиноких знахідок цього часу виділяються: псалій, виготовлений із рогу (с. Попова Балівка, передав Ю.С. Кравцов) і три залізні меча-акінака (А-8908 – с. Вільне Новомосковського району на березі Самари, передав Е.В. Гохгалтер; А-8740 – п-в Ігрень, хто передав невідомо; А-9069 – Уманщина, район Софійського парку, передав В.П. Славнєв).

Основне поповнення скіфської колекції у 1970-х роках (понад 700 од.) здійснювалось завдяки археологічним розкопкам музею під керівництвом Л.П. Крилової:

1973 р. – кургани біля сіл Калинівка та Василівка Солонянського району, знахідки: залізний наконечник списа, підтоки дротиків, ножі, бронзові наконечники стріл, бубонці, кістяні кулеподібні наконечники стріл, ворварки, стил-паличка для письма, кістяний футляр для голок із 4 частин з поперечними канавками та циркульним орнаментом, скляні різнокольорові намистини, підвіски у виді амфорок, щиток персня із різнокольорової скляної пасти в металевій (електрон) оправі та ін. Звичайно, ці розкопки привнесли до колекції й численні фрагменти античних амфор (251 од.), а також античну чашу лутерій, призначену для омивання рук. Надійшли і знахідки золотих прикрас: скроневі кільця, пронизки, напівкулясті ґудзики і метопіда;

1975 р. – курганний скіфо-сарматський могильник біля с. Усть-Кам’янка Апостолівського району. Особливості поховань цього могильника свідчать про сильний сарматський вплив. Предмети із цих курганів: бронзові кільцевидні підвіски, фрагменти двох перснів з овальними щитками дуже поганої збереженості, наконечники стріл, свинцеві і кістяні конічні ворварки, глиняні прясла, ліпні орнаментовані горщики, скляні намистини (270 од.), серед яких зустрічаються зразки зі спіралеподібним і фестонним орнаментом та циліндричні зернисті намистини із єгипетського блакитного фаянсу;

1975 р. – кургани біля локаторної станції в м. Дніпропетровську, знахідки: бронзові браслети, наконечники стріл, сережка у виді кільця з 2 пастовими намистинами, ліпний горщик;

1978 р. – курган між с. Менжинське та с. Олексіївка Нікопольського району, знахідки: бронзові наконечники стріл, кільцевидна сережка із сурми з нанизаною скляною підвіскою у виді глечичка, лопатка бика, скляні намистини. Колекцію поповнили також декілька фрагментів амфор та три золоті підвіски (в експозиції);

1978 р. – курган на території Куйбишевської птахофабрики біля с. Первомайське Нікопольського району, знахідки: фрагмент залізного акінака, бронзові наконечники стріл, коповушка, намистина у вигляді вівтарика (амулета із єгипетського блакитного фаянсу) та золота біконічна намистина;

1979 р. – курган у м. Нікополь, знахідки: глиняне біконічне прясло, кістяна ручка ножа.

Наступний етап в історії комплектування колекції скіфських старожитностей пов’язаний з роботою музейної хозрозрахункової експедиції (керівники: Єлінова-Крилова Л.П. та Голубчик Л.М.). З 1983 по 1994 р. за договором з Марганецьким гірничо-збагачувальним комбінатом (МГЗК) експедицією було досліджено близько сотні курганів на території МГЗК у Томаківському районі Дніпропетровської області. Серед курганів різних культур були, звичайно, і скіфські.

В результаті цих розкопок колекція поповнилася понад 750 предметами, не враховуючи античні посудини, як цілі форми (6 од.), так і фрагменти (близько 330 од.), знайдені в скіфських похованнях, а також золотий та срібний персні і срібну підвіску у вигляді кубика із розкопок 1992 р. Отже, серед надходжень з території МГЗК наявні: залізні фрагменти списів, мечів, дротика, фрагменти пластин панцира із шкіряними фестонами, ножі, ворварки, бронзові дротяні сережки, скроневі кільця, підвіски, каблучки, перстень із зображенням людини, яка їде на козлі, браслети, дзеркало, шпильки, багато наконечників стріл (264 од.), кістяні ворварки, астрагали, обкладка сагайдака з циркульним орнаментом, обкладки лука, пронизки. Привертає увагу велика кількість різноманітних намистин (кістяних, кам’яних, глиняних, із мушель, плодових кісточок, скляної пасти, блакитного єгипетського фаянсу – всього понад 300 од.) та підвісок (у формі амфорок, пірамідки, глечичка зі скла, дві трапецієвидні підвіски із кварцу). Крім того, колекція музею поповнилася ліпними горщиками (до 10 од.), один з яких орнаментований чотирма прокресленими зображеннями «дерева життя», глиняними пряслами різних форм, великою гранітною зернотеркою, двома рельєфами із вапняка-черепашника, що зображують профілі голів левів або пантер. Особливо треба виділити надходження скіфської антропоморфної статуї (А-12542) із вапняка-черепашника, знайденої в насипу кургану у 1991 р.

У зв’язку з масштабними розкопками музею у 1980 – поч. 1990-х рр. археологічні розвідки і збори були нечисленними. Але саме в цей період завдяки їм до колекції надійшли дві скіфські гранітні статуї: одна із розвідки 1982 р. Л.М. Чурілової, старшого наукового співробітника ДІМ, біля с. Слов’янка Апостолівського району (А-11418), друга була передана із Томаківського народного музею в 1983 р. (А-11717).

Джерелом основного поповнення зібрання скіфських старожитностей у другій половині 1990-х – 2000-х рр. стали розкопки археологів-викладачів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, які з 1997 р. за договором з Дніпропетровським обласним центром охорони історико-культурних цінностей регулярно передають до музею матеріали своїх археологічних досліджень. З 1999 р. ця експедиція носить назву «Дніпропетровська цільова археологічна експедиція», керівник – к.і.н. В.А. Ромашко, доцент ДНУ. Матеріали цих розкопок поповнюють різні колекції музею (доби бронзи, сарматської, пеньківської культур, середньовіччя) і скіфську колекцію (вже близько 800 од.) у тому числі. Розкопки курганів 1997-2007 рр. у Томаківському, Широківському, Новомосковському районах надали різноманітний матеріал: вістря стріл, деталі списів, залізні фрагменти панцира і наборного поясу із складнопрофільованою пряжкою, ножі, ворварки, псалій тощо.

Найважливіше поповнення колекції за останній період відбулося завдяки дослідженню на південній околиці Дніпропетровська у 2007 р. однієї із найбільш масштабних поховальних пам’яток скіфів кінця 5 ст. до н.е. – аристократичного кургану «Близнюк-2» (керівник розкопок – В.А. Ромашко). Результати досліджень викладені в монографії [9], а предмети, знайдені в результаті розкопок, надійшли до нашої колекції. Знайдена збірка представлена: залізними та бронзовими фрагментами пластинчастого панцира та портупейного поясу, ворварками, фрагментами леза акінака, вудилами із паліями, бронзовими трьохлопатевими наконечниками стріл із двох сагайдачних наборів (316 од.), чашечкою від кіафа, ручкою від килика, спареними кільцями з виступами-шишечками, великим скіфським казаном з двома горизонтальними ручками, фрагментами виробів зі шкіри та тканини. Цікавими є золоті вироби: перстень-печатка із зображенням на щитку скіфського лучника (А-13372), ребриста пустотіла намистина (А-13373), підвіска у вигляді голови лося (А-13374) та фрагмент золотої обкладки від дерев’яної чаші. Найціннішими знахідками з кургану «Близнюк-2» є кістяні вироби (98 од.): кільця різного діаметру, у тому числі виточені; застібка сагайдака; веретеноподібний виріб, можливо, ручка піксиди; численні пластини і вставки, що могли бути прикрасами дерев’яної шкатулки – піксиди та саркофагу. Особливу увагу привертають пластини із гравірованими зображеннями двох колісниць, запряжених парами коней з оголеними візниками; із зображенням гепардів, які сидять на задніх лапах мордами до колон з іонійськими капітелями; із зображенням крилатого Ерота; із орнаментальним рослинним фризом і зображеннями перепілок. Окремо виділяються вирізані по контуру пластини – це вставки у вигляді геометричних фігур (серце, ромби, трикутники, 4-кутна зірка), пластини у формі пальметок, у формі іонійської капітелі. Виняткову цінність представляють вирізані по контуру пластини – фігури богів, людей, героїв міфології, образи яких пов’язані з культом Діоніса – одного із центральних персонажів поминально-поховального обряду античного часу. Серед найцікавіших екземплярів: фігура бога Гермеса, який летить у крилатих сандаліях – ендромідах; фігура чоловіка [9, с. 48-49] у фракійському шоломі, який грає на флейті; фігура чоловіка у плащі-хламиді з бородою і вусами, можливо, елінізованого скіфа-аристократа; фігура менади – жриці Діоніса, яка танцює. Кістяні різні пластини із кургану «Близнюк-2» виготовлені на високому художньому рівні і є шедеврами грецького мистецтва, а відсутність прямих аналогій свідчить про їх унікальність.

Поповнення скіфської колекції у 2-й половині 2000-х рр. також пов’язане з археологічними розвідками, що проводив музей у Нікопольському районі Дніпропетровської області (керівник – Л.М. Чурілова). Завдяки ним до колекції надійшли терочники, лощила, дископодібні жорна, фрагменти ліпних горщиків і амфор (селища Шахтар, Шолохове, Капулівка).

Значним поповненням скіфської колекції була передача музею Дніпропетровським національним університетом ім. Олеся Гончара у 2008 та 2011 рр. збірки археологічних предметів із дорогоцінних металів. Більшість з цих предметів – скіфські прикраси, знайдені під час розкопок ДНУ 1984-1990 рр. у Апостолівському, Верхньодніпровському, Дніпропетровському, Магдалинівському, Солонянському районах нашої області (керівники: І.Ф. Ковальова, В.І. Костенко, С.Є. Мухопад, В.М. Шалобудов): золоті підвіски, сережки, персні, браслет, намистини, метопіди, бляшки, пронизки, прошивки і накладка від дерев’яної чаші, срібні накладки на дерев’яну чашу, сережка і перстень – всього 115 одиниць.

Останнім надбанням колекції була скіфська, шоста за порядком надходження, антропоморфна гранітна стела (А-13592) 4 ст. до н.е.: прямокутна, з округлою головою, покатими плечима і ледь позначеним поясом. Стела знайдена Л.М. Чуріловою під час етнографічної експедиції ДНІМ 2010 р. у с. Великоолександрівка Васильківського району на території садиби Молокова І.Г.

Таким чином, скіфська колекція ДНІМ налічує понад 4 тисяч предметів як основного, так і науково-допоміжного фондів. Її матеріали повністю доступні до використання дослідниками і експонуються в експозиції та на виставках.

Бібліографічні посилання

  1. Діловодний архів ДНІМ. Опис 1 (1900-1916), од. зб. 8.
  2. Каменные бабы. Каталог / Автор-составитель Л.П. Крылова. – Д.: Промінь, 1976. – 101 с.
  3. Каталог Екатеринославского областного музея им. А.Н. Поля. Археология и этнография. – Екатеринослав: Типография губернского земства, 1905. – 297 с.
  4. Каталог Екатеринославского областного музея им. А.Н. Поля. Археология и этнография. – Екатеринослав: Типография губернского земства, 1910. – 426 с.
  5. Каталог коллекции древностей А.Н. Поля в Екатеринославе. Выпуск 1. / Сост. К. Мельник. – К.: Типография С.В. Кульженко, 1893. – 218 с.
  6. Новицький Я. Острів Хортиця на Дніпрі, його природа, історія, старожитності. – Запоріжжя: РА «Тандем У», 1997. – С. 23-25.
  7. Петренко В.Г. Скифская каменная скульптура / Археология СССР. Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время. – М.: Наука, 1989. – С. 104-105, 345: табл. 40, № 16.
  8. Петренко В.Г. Украшения и булавки / Археология СССР. Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время. – М.: Наука, 1989. – С. 107; 347: табл. 42, № 28.
  9. Ромашко В.А., Скорий С.А. Близнюк-2: скіфський аристократичний курган в Дніпровському Надпоріжжі: Монографія. – Д.: Пороги, 2009. – 251 с.