В межах заходів до 25-річчя Незалежності у другій половині серпня 2016 р. (18 серпня, о 15.00) в Дніпропетровському національному історичному музеї відкривається виставка одного експонату «Княжий меч доби Святослава Хороброго. Х ст.» з Національного заповідника «Хортиця», яка буде експонуватись протягом серпня-вересня в Білому залі Історичного музею.

З історії знахідки, за даними заповідника «Хортиця». У 2011 році на дні Дніпра біля острова Хортиця в районі ймовірного місця загибелі в 972 році київського князя Святослава зроблено унікальну знахідку – меч X ст. Меч так званого «каролінгського» типу має довжину 94 см та вагу близько 1 кг та є зразком елітарного озброєння, про що свідчить насічка на руків’ї із мідного сплаву, срібла та можливо позолоти. Подібні артефакти дуже рідкісні. Цей меч знайшов рибалка, мешканець Запоріжжя – П’янков Сергій Барикадович, під час рибної ловлі на глибині 22 м. 1928 року при будівництві Дніпрогесу знайдено 5 мечів того ж Х століття, які, на жаль, загублені в роки війни. У 1929 р. біля села Вознесенка (зараз територія міста Запоріжжя) відкрито археологічний комплекс, відомий як “Вознесенівський скарб”. Серед знахідок срібні фігури орла та лева, що класифікуються як навершя візантійських штандартів. Існує версія, що комплекс є могилою князя Святослава. В Музеї історії запорозького козацтва зберігається візантійський якір Х ст. знайдений на річковому дні біля Хортиці. В ті часи по Дніпру проходив важливий шлях “Із варяг у греки”— із Балтійського моря до Чорного. Перша згадка про острів Хортицю пов¢язана саме з ним. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний у 952 р. писав про острів Святого Георгія на якому слов¢яни, подолав пороги, відпочивають та творять жертвопринесення під величезним дубом. Біля острову діяли важливі річкові переправи – Крарійська (Кічкаська) та Протовчий брід, на якому знаходилось місце збору давньоруських військ. Велике значення Хортиці та прилеглої території для тодішньої економіки та військової справи може пояснити, чому Святослав повертаючись із військового походу на Балкани опинився саме в цих місцях. Біля порогів він потрапив у засідку, яку йому влаштували печеніги та загинув разом зі своєю дружиною. Елітарні ознаки знайденого меча Х століття, місце та історичний контекст свідчать про дуже велику вірогідність його зв¢язку із подіями 972 р.

Часи Святослава були зламними для вітчизняної історії. Язичницька східнослов’янська держава, панівним прошарком якої були здебільшого вихідці зі Скандинавії (варяги), опинилася на перехресті військово-політичних устремлінь скандинавської еліти, Візантійської імперії та Хазарського каганату. Країну руйнували внутрішні протиріччя, заколоти та повстання. Матері Святослава княгині Ользі, нарешті, вдалося впорядкувати систему управління, а згодом військові походи Святослава окреслили рубежі, в яких зміцнювалася Київська Русь. Втім, 972 року, поблизу дніпрових порогів, цей поступовий процес було загальмовано загибеллю Святослава, першого давньоруського князя із слов’янським ім’ям. Причини, обставини та наслідки цієї події й сьогодні остаточно не з’ясовані. Через це кожна знахідка має неабияке значення для усвідомлення складних процесів політичної історії нашої держави. Знайдений меч Х століття, безумовно, стане каталізатором нових досліджень історії Київської Русі, обставин життя та військово-політичної діяльності князя Святослава.

Меч було реставровано, головну матеріальну допомогу надав секретар Запорізької міської ради Володимир Кальцев, а безпосередньо консерваційно-реставраційні заходи здійснювались художником-реставратором творів з металу 1-ї кваліфікаційної категорії Віктором Голубом.

Для Дніпропетровщини ця раритетна знахідка цікава ще й тим, що, як вважав Дмитро Яворницький, місце загибелі князя Святослава було біля Ненаситецького порогу, у місцевості сучасного села Микільське-на Дніпрі (Солонянський район Дніпропетровської області), де свого часу була встановлена меморіальна дошка, що увічнює події Х ст. часів Київської Русі. В ДНІМ ім. Дмитра Яворницького зберігається цінна археологічна колекція давньоруських предметів, зокрема озброєння – сокири, вістря списів, наконечники стіл, а також залишки кінської збруї, окремі керамічні вироби тощо. Дані предмети доповнять та послугують обрамленням для княжого меча з Хортиці.