22.08.1918 – 16.05.1964
Герой Радянського Союзу
Дата указу: 19.03.1944. За мужність і героїзм, виявлені в боях, Указом Президії Верховної Ради СРСР капітанові Шевчуку Ф. К. присвоєно звання Героя Радянського Союзу (№ 3302).
Народився 22 серпня 1918 року в селі Садове Коростишевського району Житомирської області в селянській родині. Українець. У 1937 році закінчив Коростишевський педагогічний технікум. Працював учителем. Після закінчення Великої Вітчизняної війни продовжував службу в Армії. З червня 1946 року майор Ф.К. Шевчук у запасі. Жив у Білгород-Дністровському, де працював начальником постачання Винтреста. Потім переїхав у Володимир, де став працювати директором вагоремонтного заводу. Заслужений ветеран помер 16 травня 1964 року. Похований у Володимирі на Князь-Владимирському (старому) цвинтарі. Нагороджений орденом Леніна, медалями.
Командир 259-го армійського інженерно-саперного батальйону 12-й армії Південно-Західного фронту, капітан.
26 вересня 1943 року під час переправи наших частин через Дніпро південніше Дніпропетровська вибули з ладу два командири підрозділів. Капітан Ф.К. Шевчук, що командував саперним батальйоном, виявився старшим офіцером на всі підрозділи. Керуючи переправою, він бачив скрутний стан солдатів, що залишилися без командирів. І взяв у свої руки керівництво боєм на плацдармі. Ворог насідав, намагаючись контратакою перекинути десантників у ріку. Побачивши, що ліворуч до плацдарму рухаються ворожі танки, Ф.К. Шевчук кинувся з групою саперів до бойових порядків його захисників. Відомі своїм відважним офіцером сапери поповзом висунулися вперед і швидко розставили протитанкові міни. Повернувши назад, капітан Ф.К. Шевчук зібрав групу бронебійників і, коли головні танки супротивника підірвалися на мінах, а інші стали повертати назад, організував вогонь по ворожих машинах. Кілька з них було знищено. Атаку відбили. Незабаром з’явилася загроза на іншому фланзі. Тут піхота супротивника збиралася для атаки. Ф.К. Шевчук, віддавши розпорядження по забезпеченню переправи, із групою саперів потай перейшов на правий фланг. Фашистська піхота пішла в атаку. Командир саперного батальйону швидко організував вогонь. Ворога зустріли потужним кулеметним вогнем. А коли поріділий ланцюг гітлерівців добіг до наших позицій, капітан піднявся і з кличем: “За Батьківщину, уперед!” повів бійців у контратаку. Так була ліквідована перша загроза плацдарму. А стрілецькі підрозділи тим часом продовжували прибувати. Ф.К. Шевчук вже автоматично приймав їх під своє командування, добре розуміючи, що ніхто краще його не знає обстановки на плацдармі. Капітан розставляв підрозділи на позиції, групував бронебійників і кулеметників, розташовував на вигідних позиціях гармати, організовував вогонь. Одночасно він керував і переправою військ: вчасно заміняв розбиті пороми й інші переправні засоби, змінював утомлених і легко поранених саперів, висував десантні резерви до ріки. Ф.К. Шевчук був двічі поранений, але продовжував керувати доти, поки на плацдармі не з’явилися основні армійські частини. У цих боях Ф.К. Шевчук особисто знищив більш тридцяти ворожих солдатів і офіцерів.
