14.02.1900 – 28.02.1955
Герой Радянського Союзу
Дата указу: 19.03.1944. За мужність і відвагу Указом Президії Верховної Ради СРСР генерал – майорові Голоско О. М. присвоєно звання Героя Радянського Союзу (№ 941).
Народився 14 лютого 1900 року в селі Варварівка нині Великобурлукського району Харківської області України в селянській родині. Українець. У 1911 році закінчив початкове училище. Трудився робітником на заводі “Фильтропресс” у місті Вовчанську Харківської області. Після війни прославлений воєначальник командував з’єднанням. З 1952 року генерал-майор Голоско О.М. – у запасі. Жив в обласних центрах Росії – містах Іваново, а потім у Калузі. Помер 28 лютого 1955 року. Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го ступеня, Кутузова 2-го ступеня, медалями.
Командир 333-ї Синельниківскої стрілецької дивізії 66-го стрілецького корпуса 12-ї армії Південно-Західного фронту, генерал-майор.
Командир 333-ї стрілецької дивізії (66-й стрілецький корпус, 12-а армія, Південно-Західний фронт) генерал-майор Голоско О.М. відзначився восени 1943 року, коли брав участь у Донбаській і Запорізької наступальних операціях, у ході яких були звільнені українські міста Павлоград, Синельникове і Запорожжя. Наказом Верховного Головнокомандувача Й.В. Сталіна від 21 вересня 1943 року 333-ї стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора Голоско О.М. було привласнено почесне найменування “Синельниківська”. У ніч на 26 вересня 1943 року довірена О.М. Голоско дивізія стрімко форсувала ріку Дніпро в районі села Петро-Свистуново Вольнянского району Запорізької області і захопила плацдарм, що сприяло успішному виконанню бойової задачі 12-ю армією.
