Палка муза Тараса Шевченка все життя супроводжувала Дмитра Яворницького – від народження і до самої смерті.
Він змолоду захоплювався поемою “Гайдамаки”, її вільнолюбною енергетикою (козаки і гайдамаки для нього – одне ціле) та навіть в 1884 році у Петербурзі видав поему зі своєю передмовою і розкішними ілюстраціями Опанаса Сластіона.
Яворницький присвячував Кобзареві власні поезії і брав активну участь у збиранні коштів на пам’ятник Шевченкові в Києві.
Науковим подвигом Дмитра Яворницького, його вагомим внеском у шевченкознавство стала невеличка книжечка “Матеріали до біографії Т.Г. Шевченка” (1909), видана в Катеринославі 110 років тому коштом відомого просвітянина Володимира Хрінникова.
Завдяки невтомному Яворницькому Катеринослав яскраво відзначив 100-річчя від дня народження Кобзаря (1914). Д. Яворницький відігравав провідну роль у місцевому Шевченківському комітеті і, якби не авторитет вченого, святкування в умовах царської цензури і неволі могли б взагалі не відбутися.
1933 року радянська влада змусила Д. Яворницького залишити історичний музей, який створив власним потом і кров’ю. Вчений останні роки життя був в опалі, його садиба – під прицілом НКВД-стів. І тут Шевченко простягнув йому дружню руку! За рік до смерті академіка радянська влада ніби змилостивилася над ним: 1939 року з нагоди святкування 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка Дмитра Івановича включили до складу ювілейної Шевченківської комісії Академії наук УРСР.
Його життя починалося і закінчувалося Шевченком. Бо Кобзар з кожним з нас – від народження й до останніх днів.
Тож про Тараса в долі і науковій біографії Дмитра Яворницького піде мова на нашій зустрічі вже в цю суботу!
Лекція безкоштовна.
Вхід до музею по квитку: 20 грн.
