1924 – 31.10.1943
Герой Радянського Союзу
Дата указу: 19.03.1944. За мужність і героїзм, виявлені в боях, Указом Президії Верховної Ради СРСР рядовому Дудикіну Є. П. присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Посмертно.
Народився в 1924 році на хуторі Надежівка Тацинського району Ростовської області в родині селянина. Росіянин. Закінчивши початкову середню школу, працював у колгоспі. Похований Герой у братській могилі в місті Запоріжжя поблизу греблі Дніпрогесу. Його ім’ям названа вулиця в місті Запорожжя. Наказом Міністра оборони СРСР Є. П. Дудикін навічно зарахований у списки особового складу військової частини. Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки, медаллю.
Сапер саперного взводу 592-го стрілецького полку 203-ї стрілецької дивізії 12-ї армії Південно-Західного фронту, рядовий.
Після важких боїв у Донбасі 592-й стрілецький полк 203-ї стрілецької дивізії досяг Дніпра. Наказ командування був таким: ріку форсувати з ходу. Уночі швидко підібрали рибальські човни. На одній з них 27 вересня 1943 року в районі села Петро-Свистунова Вольнянского району Запорізької області пішла до правого берега і група саперів. Як тільки човен уперся в берег, Дудикін швидко зорієнтувався в темряві і відразу знайшов мінне поле. А гітлерівці відкрили сильний вогонь по десантниках. У винятково важких умовах сапер зняв кілька десятків мін і відкрив дорогу до ворожих траншей. Десантники ввірвалися по цих проходах в оборону супротивника й у рукопашній сутичці оволоділи його першими траншеями. Плацдарм був завойований. Супротивник починав люті контратаки. 2 жовтня 1943 року гітлерівці кинули на наші позиції танки й автоматників. Перед цим по плацдарму обрушила вогонь ворожа артилерія. Командир взводу наказав Дудикіну поставити на танконебезпечному напрямку міни. Коли перші танки досягли замінованої ділянки, 2 головних “тигра” підірвалися на “сюрпризах” Дудикіна. Інші машини позадкували. Атака захлинулася. Багато днів йшла боротьба за плацдарм. Радянські воїни не тільки втримали його, але і значно розширили. Після цього полк, у якому воював Дудикін, був перекинений у район Запоріжжя. Там знову довелося форсувати Дніпро. 30 жовтня 1943 року в гарячому бої відважний сапер Дудикін пав смертю хоробрих…
