До 165-річчя з дня народження Д.І. Яворницького до Вашої уваги стаття С.М. Мартинової “Любив … вітри, і простір, і блакить Дніпрову”.
У фондах історичного музею, серед архівних матеріалів Олеся Гончара, зберігаються унікальні рукописні нотатки незавершеного роману “Великий Луг”, над яким письменник працював останні роки життя.
Роман присвячений Дмитру Яворницькому, постать якого хвилювала і цікавила Олеся Гончара ще з 1960-х років – періоду його роботи над романом “Собор” і “Думою про океан”.
65 аркушів, написаних рівним, а інколи нерозбірливим почерком, на блокнотних листках, депутатських бланках, обривках паперу, свідчать про захоплення Гончара ідеєю написати роман “фольклорно-легендарний, в дусі Уленшпігеля, Дон-Кіхота”, присвячений Яворницькому.
Нотатки були передані музею “Літературне Придніпров’я” дружиною письменника Валентиною Данилівною Гончар у 2013 році для експонування на ювілейній виставці “Життя як джерело” до 95-ліття Олеся Гончара. Спершу передані на тимчасове зберігання, з часом, після тривалого спілкування, стали власністю музею. Сьогодні вперше оприлюднюємо нотатки “Великого лугу”. Переконані, що вони будуть цікавими усім шанувальникам художнього слова.
Цитата з роману: “Ось ембріон, ядро всього “Великого Лугу”. “Він (Яворницький) не міг змиритися, щоб що – небуть зникало. Він хотів уберегти все, все. В цьому вбачав місію свого життя, свого покликання на землі. Це було його щастям і горем. І це ж було причиною найжаркіших, найболючіших і найсміливіших його конфліктів зі всіма тими, з ким він одночасно жив на планеті. Знав, що його вважають характерником і не заперечував. «А що як і справді я характерник?”.
Більше інформації та кадри рукопису можна почабити та почитати на сторінці музею “Літературне Приіднпров’я” у Facebook.
