Південно – східна частина України для більшовиків часів Української революції 1918-1920 рр. мала особливе значення. У грудні 1919 р. таємнича інструкція Совєта Народних комісарів для більшовицьких агітаторів, яких відправляли в Україну, зазначалося: «Пам’ятайте. Нам конче треба повернути Україну до Росії. Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, сталі й Чорного моря Росія існувати не може. Вона задихнеться, а за нею і совєтська влада і ми з вами».
Що ж за події відбувалися на території Катеринославської губернії (сучасні Дніпропетровська, Донецька, Луганська і Запорізька обл.) напередодні революційних подій? Сьогодні в Європі українські міста Маріуполь, Лисичанськ, Бахмут, Нікополь, Дружківка, Костянтинівка, Слов’янськ, Донецьк, Луганськ, Краматорськ, Горлівка, Дебальцеве, Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя (бувші Катеринослав, Олександрівськ), Кам’янське асоціюються з тривогою, біллю, сумом і трагедією – йде війна.
А всього лише більш як 100 років тому на Європейських ринках цінних паперів в Лондоні, Парижі, Брюсселі, Берліні, Женеві досить було до слова «акція» додати назви цих міст – одразу серед біржових ділків розпочинався ажіотаж і папери швидко і легко купувалися, ана отримані гроші будувались великі промислові підприємства в нашому регіоні.
Між ділками тільки й розмови було чути: «про Кривий Ріг, Бахмутський повіт, віддалені невідомі багатства, таємничий скарб…. Каліфорнія, що лежить десь у степах. «Поїдемо туди, там зможемо заробити…». І вони їдуть – з Франції, Бельгії, Великобританії, Німеччини, Швейцарії, Голландії – спочатку кроком, потім риссю, і зрештою, галопом. За кількістю іноземних підданих губернія займає одне з перших місць в імперії. Історія зберегла імена хоробрих та амбітних підприємців з Європи, яких не злякали малонаселені степи, і, які задля запуску механізму індустріального розвитку регіону, вклали значні інвестиції у розбудову металургійної, залізорудної, кам’яновугільної, марганцевої, хімічної, будівельної промисловості. Завдяки ним тут стрімко і казково зростала економіка, протягом 10-15 років створився новий потужний промисловий регіон світового значення – Криворізько – Придніпровсько – Донецький, добре відомий в Європі, – «Слава про який всюди йде»!
нікальна музейна колекція цінних паперів свідчить про діяльність в регіоні десятків акціонерних товариств за інвестиції, інженерну документацію і майстерність яких були побудовані десятки металургійних та металообробних, машинобудівних заводів, рудників, шахт, підприємств хімічної промисловості в перелічених вище містах. За рівнем розвитку галузей важкої промисловості український регіон випереджав навіть європейські держави! Металургійна промисловість з 17 великими заводами на 100% створена європейцями, в основному бельгійцями, англійцями, французами. Їм же належали 24 кам’яновугільні шахти, а рудники Кривого Рогу на 70% були французькими. Підприємства надали роботу десяткам тисяч жителів краю, а разом з тим і хліб для їхніх родин.
А далі… Війна, революція, націоналізація – тобто совєти просто вкрали заводи у їх власників. Підприємства стали джерелом т.з. «Сталінської індустріалізації» і майже 100 років працювали на СРСР. «Залізна завіса» між СРСР і Європою опустилася і дослідження з історії європейського інвестування негласно заборонили. Але за часів незалежності історики повернули до України значну частину її історії, серед яких і європейське інвестування у 1869 – 1917рр. ЦЕ БУВ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПЕРІОД В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Недарма Донбас називали «Десятою Бельгійською провінцією», а сучасний Дніпро і Маріуполь «ВІКНОМ В ЄВРОПУ».
В.І. Лазебник, завідувачка відділу “Історія України і краю у ХVI – початку ХХ ст.”, почесний громадянин Дніпра.
Leave a Reply