Біографія: народ. 22 листопада 1878, Харків – помер 9 січня 1958, Москва. Радянський державний діяч, соціал-демократ, учасник революції 1905-1907 рр., депутат IV Державної думи. У 1914 – 1917 рр. – був засланий до Сибіру. Делегат II Всеросійського з’їзду Рад, обраний членом ВЦВК. У листопаді 1917 – 1919 рр. – нарком внутрішніх справ РРФСР. У лютому – березні 1918 р. – член радянської делегації на переговорах про мир з Німеччиною та її союзниками. У 1919 – 1938 рр. – голова всеукраїнського Центрального Виконавського Комітету та один з лідерів ЦВК СРСР. Член ЦК ВКП(б). З 1940 р. – заступник директора Музею революції СРСР.
Запис: Как музей так и его составителя и охранителя надо всемерно поддержать для молодого поколения в музее чрезвычайно много знаний лучшего исторического значения. Г. Петровский. 31.03.1927
