Чергова книжкова виставка відкрита в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького.
20 листопада відійшов у вічність видатний історик, військовий, доктор історичних наук, фахівець із військового мистецтва українського козацтва Іван Сергійович Стороженко. Він прожив довге насичене й сповнене науковими відкриттями життя. Йому було відведено 94 роки…
Книжкова виставка репрезентує багатогранну наукову спадщину Івана Стороженка. Це наш вияв пошани до пам’яті видатного вченого. І, водночас, це спосіб нагадати про найважливіші наукові праці та досягнення І. С. Стороженка у вивченні історії українського козацтва XVI–XVIII століть як унікального феномену.
Іван Сергійович Стороженко народився 26 серпня 1930 року в степовому краї, на Кіровоградщині, в с. Ревівка. Походив він з родини шахтаря і колгоспниці. Батько загинув на війні. Після закінчення семирічної школи, у 1948 році вступив до машинобудівного технікуму в м. Кременчук. У квітні 1950 був призваний до лав Радянської Армії, й до літа 1951 року навчався в полковій півторарічній сержантській школі у м. Ново-Борисові (Білорусь). Влітку 1951 року закінчив школу й також екстерном 8–10 класи міської десятирічки! Того ж року сержант І.С. Стороженко отримав рекомендацію до вступу на радіотехнічний факультет Ленінградської Військової Інженерної Академії зв’язку. В 1953 році факультет Академії був переведений до м. Києва, де на його базі було створене Київське Вище Інженерне Радіотехнічне училище військ протиповітряної оборони (КВІРТУ), яке Іван Стороженко закінчив у 1956 році. Він отримав військове звання інженер-лейтенанта та диплом військового інженера з радіолокації.
Надалі Іван Стороженко займав посади у великих штабах, зокрема в штабі 2-ої танкової армії в Німеччині (1956–1964 рр.), 6-ої танкової армії в м. Дніпропетровську (1964–1970 рр.), в штабі Центрального угрупування радянських військ в Чехословаччині (1970–1976 рр). Він брав участь у розробці та реалізації надсекретної регіональної системи протиповітряної оборони СРСР і країн Варшавського договору.
Ще з молодих років Іван Сергійович зацікавився військовим мистецтвом запорозького козацтва. З часом це переросло у напрямок фундаментальних наукових досліджень. Вірність обраній історичній темі він проніс через усе життя.
Після завершення служби, всі свої зусилля Іван Сергійович зосередив на новому концептуальному осмисленні феномену українського козацтва, передусім в аспекті воєнного мистецтва. У 1976 році він звільнився в запас у званні підполковника-інженера і влаштувався на роботу до Дніпропетровського державного університету (нині ДНУ імені Олеся Гончара). Однак легально він зміг працювати над темою запорозького козацтва тільки під час горбачовської «Перебудови» (з 1988 р.).
Завдяки зусиллям Івана Сергійовича Стороженка на історичному факультеті університету була створена «Науково-дослідна лабораторія історії Придніпровського регіону», в якій він реалізував свої дослідження. Передусім, це була евристична робота – пошуки і опрацювання архівних і літературних джерел. Також проводилися активні пошуки в польових експедиціях. Результатом цієї діяльності було суттєве корегування існуючих історичних поглядів та нова верифікація маршрутів козацьких походів і місць битв.
З 1989 р. учений розпочав активну видавничу діяльність. «Первістком» була низка науково-популярних книг, виданих у співавторстві з іншими відомими дослідниками: «Тії слави козацької повік не забудем» (1989 р.), «Засвіт встали козаченьки» (1990 р.), «Як козаки воювали» (1990 і 1991 рр.).
У 1994 р. І. С. Стороженко захистив кандидатську дисертацію, за якою в 1996 р. видав фундаментальну монографію. Основні дослідження І. С. Стороженка синтезовані у 2-х томній монографії. Перша книга (на основі кандидатської дисертації) має назву: «Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середина ХVІІ століття. Книга перша: Воєнні дії 1648–1652 рр.» (1996). Друга книга має назву «Богдан Хмельницький і Запорозька Січ кінця XVI – середини XVII ст. Книга друга: Генезис, еволюція та реформування організаційної структури Січі» (2007). У 2009 р. за результатами цього дослідження вчений отримав науковий ступінь доктора історичних наук.
Окремим спеціальним напрямком досліджень І. С. Стороженка стала тема битви на Жовтих Водах – першої переможної битви війська Богдана Хмельницького 1648 р. У цілому, саме Іван Стороженко створив нове концептуальне осягнення битви на Жовтих Водах. Це проявилося навіть у маркування битви (до цього часто її називали «битва під Жовтими Водами», що корелювалося з назвою радянського міста Жовті Води, а не річки).
У 1998 р. за ініціативою та науковим забезпеченням І. С. Стороженка на місці битви в с. Жовтоолександрівка П’ятихатського району (біля балки Княжі Байраки) було встановлено оригінальний пам’ятник на честь 350-ї річниці битви на Жовтих Водах 1648 р., який уособлює спільні зусилля українського та кримськотатарського війська.
На виставці представлена стаття «Участь кримських татар у Визвольній війні українського народу середини XVII століття» («Наддніпрянський історико-краєзнавчий збірник», вип. 1, м. Дніпропетровськ, 1998 р.). Брошура І. С. Стороженка «Битва на Жовтих Водах» витримала два видання (1995, 1997 рр.). Ця брошура надалі стала основою монографії «Битва на Жовтих Водах 29 квітня – 16 травня 1648 року у світлі нових досліджень (2013). Також Іван Стороженко є одним із авторів книги «Żółte Wody – 1648» (Warszawa, 1999 р.) – у співавторстві з польськими воєнними істориками.
Іван Стороженко є одним із авторів колективних монографій «Дніпропетровськ: Віхи історії» (2001 р.) та «Історія міста Дніпропетровська» (2006 р.), які також представлені на виставці.
Серія статей ученого, представлена на виставці, присвячена дискусійним проблемам генезису та оформлення організаційних структур запорозького козацтва. Це, зокрема: «Структура запорозького війська як першооснова його майстерності» (збірка «Історія запорізького козацтва: сучасний стан та проблеми дослідження», м. Дніпропетровськ, 1990). «Генезис організаційних структур українського козацтва у другій половині XVI століття» (збірник «Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті», вип. 2, 2003 р.). «Коли, де і за яких умов виникла перша Запорозька Січ» (збірник «Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті», вип. 3, 2005 р.). «Чи була Запорозька Січ на острові Томаківка» (збірник «Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті», вип. 5, 2007 р.).
Яворницькіана у спадщині І.С. Стороженка представлена статтями «Д.І. Яворницький про воєнне мистецтво запорізьких козаків» (збірник «Вчений-подвижник», м. Дніпропетровськ, 1990 р.); «Дмитро Яворницький та битва на Жовтих Водах 1648 р.» (збірник «Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті», вип. 8, 2010 р.).
Іван Сергійович Стороженко – унікальна людина, яка реалізувала себе у двох галузях діяльності та наукової творчості. Він є лауреатом премії ім. Д.І. Яворницького (1990), лауреатом нагороди ім. Ярослава Мудрого Академії Наук Вищої Школи України (2001 р.). За ухвалою Новомосковської міської ради у 2010 році Іванові Сергійовичу Стороженку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Новомосковська» (нині місто Самар).
На книжковій виставці представлені основні монографії та наукові статті І. С. Стороженка. Його ідеї, концепції, гіпотези щодо феномену українського козацтва – цілий етап української історіографії.
Виставка працює до кінця 2024 року в приміщенні Наукової бібліотеки ДНІМ імені Д.І. Яворницького, за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 18, 1 поверх.
Максим Кавун, кандидат історичних наук, завідувач відділу ДНІМ
«Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області»
Ірина Гурова, завідувачка Науковою бібліотекою ДНІМ
