Завідуючою архівом Народного музею історії ВАТ «Дніпровський меткомбінат» з 2000 р. працює Ніна Олександрівна Циганок, ветеран музейної справи, один з провідних музеєзнавців нашої області, яку знають і цінують далеко за межами Дніпропетровщини.
Народилася Ніна Сурай (нині – Циганок) 15.02.1942 р. на Чернігівщині. Закінчила Прилуцьке педагогічне училище та історичний факультет Дніпропетровського державного (тепер – національного) університету. У місті Дніпродзержинську проживає з 1965 року. З 1969 по 2000 рік Н. О. Циганок творчо, натхненно працювала в Музеї історії міста Дніпродзержинська: спочатку обіймала посаду наукового співробітника, потім – старшого наукового співробітника, заступника директора з наукової роботи, а у 1983-2000 рр. – директора музею. Працюючи на різних, в т.ч. – керівних, посадах, Ніна Олександрівна постійно займалася науковою діяльністю, і перш за все – збиранням і зберіганням історичних джерел – цінних свідоцтв минулого нашого краю. Відомо, якого хисту, ініціативи, наполегливості, наукового підходу потребує в музейній практиці наукове комплектування фондів. Н. О. Циганок, саме завдяки притаманним їй якостям, залишила у музейному зібранні дніпродзержинського музею для нинішнього і майбутніх поколінь багато скомплектованих нею змістовних, оригінальних, а нерідко – унікальних експонатів.
Важливим напрямком її музейної діяльності була й залишається зараз видавнича справа. Наразі ми не маємо змоги перелічити всі її статті, наукові розвідки, історичні та історико-публіцистичні нариси, буклети, книги, адже їх у неї понад 400.
Помітний внесок зробила Н. О. Циганок у розробку символіки міста Дніпродзержинська: герба, прапора і печаті, які були прийняті розпорядженням міського голови №513-р 29.07.1997 року та схвале-ні рішенням міської ради у грудні 1997р.
Важко переоцінити надзвичайно активну науково-просвітницьку роботу Н. Циганок, яка проявлялася у вигляді читання краєзнавчих лекцій, ведення екскурсій (по музею і місту), виступів на радіомовленні та телебаченні, на наукових конференціях, семінарах, засіданнях та зборах різних рівнів.
Плідною та різнобічною є й громадська діяльність Н. Циганок. Так, за поданням групи краєзнавців на чолі з Циганок Н. О., рішенням міськвиконкому в 1991 році колишню Верхню колонію, один з районів міста, визнано історичною зоною м. Дніпродзержинська. Палко бажаючи зберегти для нащадків прекрасну споруду ХІХ ст. – католицький костел св. Миколая, вона разом із депутатом міськради О. Ю. Слоневським створила ініціативну групу. Завдяки її наполегливим діям костел не лише був визнаний пам’яткою архітектури місцевого значення та переданий місцевій громаді католиків, але й відреставрований, і відтоді активно діє.
Ім’я Ніни Олександрівни Циганок широко відоме у місті та за його межами як науковця-краєзнавця. На високому рівні визнана плідна науково-дослідницька робота Ніни Олександрівни щодо реконструкції біографії нинішнього Президента Республіки Казахстан Н. А. Назарбаєва, зокрема в період про його навчання в ТУ №8 м. Дніпродзержинська. Так, вона скомплектувала унікальні матеріали по цій темі. При Музеї історії м. Дніпродзержинська було створене товариство дружби «Україна-Казахстан», від якого Посольство Республіки Казахстан в Україні започаткувало однойменне Всеукраїнське Товариство. У складі його Правління певний час працювала і Н. О. Циганок. У 1994 р. Н. О. Циганок вела екскурсію для Н. А. Назарбаєва та казахської делегації, яка перебувала в Дніпродзержинську. А в 1996 році її включили до складу офіційної делегації на Днях культури України в Республіці Казахстан. Там Н. О. Циганок організувала та відкрила виставку «Роки юності», а також вручила Н. А. Назарбаєву пам’ятні сувеніри-дарунки з м. Дніпродзержинська.
Активною була її участь у прийомі казахської делегації в Дніпродзержинську та клопотання про присвоєння Президенту Рес-публіки Казахстан Н. А. Назарбаєву звання Почесного громадянина м. Дніпродзержинська. Визнанням цієї діяльності стало нагородження Н. О. Циганок Подякою віце-прем’єр-Міністра України І. Ф. Кураса (1996 р.). Своєрідним підсумком дослідження даної теми було видання історико-публіцистичного нарису «Предсказание» (1997 р., у співавторстві з В. Базаряніновим).
Із кількох версій місцевих істориків щодо дати заснування міста інститут історії НАН України визнав найбільш достеменною саме версію Ніни Олександрівни, і в 2000 р. місто Дніпродзержинськ урочисто відзначило своє 250-річчя. Невипадково Циганок Н. О. була включена до складу авторського колективу видання ювілейної книги «Місто Дніпродзежинськ». Того ж року за її участю виходить з друку історичний довідник «Місто Дніпродзержинськ. – До 250-річчя».
За пропозиціями Ніни Циганок трьом вулицям м. Дніпродзе-ржинська присвоєно нові найменування: вулиця Романківська (бо село Романкове, увійшовши офіційно до складу м. Дніпродзержин-ська, втратило свою назву, і тепер хоч одна вулиця прадавнього села (колишня – імені Жданова), продовжує історичну пам’ять); вулиця імені П. С. Кочеткова – лауреата Державної Премії СРСР, сталевара Дзержинки (до речі, це – єдина в Дніпродзержинську вулиця, яка названа на честь рядової людини-трудівника); вулиця імені Жені Закрутова – юного патріота, який за 2 роки боротьби з ворогом (1943–1945рр.) був нагороджений 3 медалями та 2 Подяками Верховного Головнокомандуючого. Зокрема, пошук матеріалів про бойовий шлях юного розвідника, який загинув у 13-річному віці, Н. О. Циганок наполегливо вела впродовж 10 років через журнал «Пам’ятники України» та газету «Красная звезда».
Актуальні питання музеєзнавчого характеру Н. О. Циганок відстоювала на засіданнях науково-методичної Ради музеїв України при Міністерстві культури України, членом якої вона була впродовж двох виборчих термінів. Одне з засідань Ради – розширене виїзне – проходило на базі Музею історії м. Дніпродзержинська (1988 р.). Успішними були в той період виступи директора Музею історії міста Н. О. Циганок на засіданнях комітету з питань культури Верховної Ради України та Всесоюзної Вченої сесії науковців історичного профілю за участю представників 12 зарубіжних країн. Науково важливими для презентації досліджень з історії міста були виступи Циганок Н. О. на 2-х з’їздах краєзнавців України, на пленумах і засіданні Президії Українського Товариства охорони пам’яток історії і культури. За вивчення та пропаганду питань краєзнавства вона нагороджена двома пам’ятними знаками Товариства та численними грамотами Міністерства культури України, грамотами та відзнаками ряду установ обласного та місцевого рівнів.
Організаторські здібності Циганок Н. О. особливо проявилися під час будівництва нового приміщення міського музею, його художнього оформлення та технічного оснащення. Уперше у вітчизняній практиці тут було створено аудіовізуальний музейний сеанс, на високому рівні оформлена й експозиція музею. Музей історії м. Дніпродзержинська та 6 його співробітників нагороджено Дипломами ВДНГ УРСР, Дипломом І ступеню – Циганок Н.О.
Багатий досвід музейної роботи в державному музеї Ніна Олександрівна вміло використовує тепер, працюючи в Народному Музеї історії містостворюючого підприємства – ВАТ «Дніпровський меткомбінат». Суттєво змінилася і урізноманітнилась з її приходом робота Музею Дзержинки. Значно активізувалась виставкова робота, яку підтримує дирекція і профком комбінату. Успішно ведеться комп’ютерізація фондів. На високий рівень поставлена науково-просвітницька діяльність. У «Знамені Дзержинки» за останні 6 років опубліковано понад 90 статей Ніни Олександрівни Циганок з історії комбінату, репортажів про музейні заходи. Регулярно в газеті з’являються добірки з історії комбінату під рубрикою «Сторінки історії». Постійно висвітлюється робота Музею на телебаченні. У 2002 р. виданий змістовний буклет «Музею–25». У 2005 році, до 60-річчя Великої Перемоги, вийшла з друку книга Н. Циганок «Если погибну – будет память», а в 2006 – у виданій до 100-річчя профспілкової організації Дзержинки книзі Д. Юрковського «Этапы більшого пути» вміщено цікавий фото-документальний розділ, підготовлений Ніною Олександрівною на матеріалах із фондів музею. Як бачимо, широкий спектр тем вивчає та пропагує Н. О. Циганок. Але найбільш хвилює її тема Великої Вітчизняної війни, а в ній – фронтові листи. І це закономірно. Ніна Сурай (Циганок) відноситься до категорії «дітей війни». Дочка солдата, який без вісті пропав у вогненні воєнні роки. Вона ніколи не бачила батька, від якого з фронту прийшов один-однісінький лист його коханій дружині, Оксані. Але про батька дітям багато розповідала їх мама та бабуся.
В обласному огляді-конкурсі на звання «Кращий галузевий музей Дніпропетровської області», що проводився до 15-ї річниці незалежності України, Музей Дзержинки визнано одним з кращих в області за організацію видавничої та популяризаторської діяльності. І в цьому успіху музею вагомий внесок Циганок.
Дієва підтримка Музею історії ДМКД керівництвом металур-гійного комбінату (забезпечення технічними засобами, виділення коштів на музейні видання, нове виставкове обладнання та ін.) – свідчення визнання Музею, як виховного, духовного, культурного та пізнавального центру.
ВИБІРКОВА БІБЛІОГРАФІЯ ЦИГАНОК Н. О.
ЖУРНАЛ «ПАМ’ЯТНИКИ УКРАЇНИ»,
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ БЮЛЕТЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ.
- Йому завжди тринадцять // Пам’ятники України. 1974, №4. [У співавторстві із Стояновим Л.].
- Йому завжди тринадцять (спогади П. Т. Цикало) // Пам’ятники України. – 1975, №3 (25). – с.42.
- Гвардієць Великого Жовтня // Пам’ятники України. 1977, №4.
- Історію увічнюють експонати // Пам’ятники України. 1981, №2.
- Дошка Жені Закрутові // Пам’ятники України. 1982, №3.
- Доля людини – історія країни // Пам’ятники України. 1983, №1.
- Солдатські трикутники // Пам’ятники України. 1984, №1. – С.5-6.
- ЖУРНАЛ «СОЦІАЛІСТИЧНА КУЛЬТУРА»
- Орган Міністерства культури Української РСР
- В місті нескореного Прометея // Соціалістична культура, 1973, №7.
- І став клен пам’ятником (до 30-річчя Перемоги) // Соціалістична культура. 1974, №12. [У співавторстві із Л. Стояновим].
- Взаємоперевірка – хороша справа // Соціалістична культура. 1975, №6.
- Історія одного фотознімка // Соціалістична культура. 1977, №4.
- Місто робітничої величі (про виставки) // Соціалістична культура. 1979, №8.
- Нові експонати // Соціалістична культура. 1981, №1.
КНИГИ, ПУТІВНИКИ, БУКЛЕТИ
- Днепродзержинск // История городов и сел Украинской ССР. Днепропет-ровская области. Киев, 1977. – С.230-253. [У складі колективу авторів].
- Музей истории города Днепродзержинска: Путеводитель. – Днепропетровск: Промінь, 1986. -71 с. [У складі колективу авторів].
- Аудиовизуальный музейный сеанс. Буклет /Составители Н. Цыганок, Е. Дейнега. Днепропетровск, 1986.
- Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ. Буклет. Текст – Н. О. Циганок. 1994.
- 50 років Дніпровському району. Буклет. /Автори: директор Музею м. Дніпродзержинська Н. О. Циганок, завідуюча сектором Музею Н. М. Шуль-га. Дніпродзержинськ, 1995.
- Будут жить в веках: Сборник исторических очерков к 50-летию освобожде-ния г. Днепродзержинска от немецко-фашистских захватчиков. / Составитель Н. А. Цыганок. Днепропетровск, 1995.
- Письма фронтове // Будут жить в веках. Дніпродзержинськ, 2005 с.131-160.
- Заводському району – 50. Буклет. Дніпродзержинськ, 1995. Підготувала до друку Н. О. Циганок.
- Дзержинськбуду – 50. Буклет. Дніпродзержинськ, 1996.
- Предсказание: Историко-публицистический очерк. / Н. Цыганок, В. Базаря-нинов. Днепропетровск: Пороги, 1997, 62с.
- Музей історії міста (до 40-річчя другого народження). Дніпродзержинськ, 1999.
- Дніпродзержинську – 250: Історико-краєзнавчий довідник. Дніпропетровськ: Пороги, 2000, 47с.
- Дніпродзержинськ (250 років). Дніпропетровськ: Южнополіграфцентр, 2000, 115с. [У складі редколегії – Н. О. Циганок].
- Народному Музею історії ВАТ «Дніпровський меткомбінат» – 25. Буклет. /Автори: Н. Циганок, В. Базарянінов. Дніпродзержинськ, 2002.
- Конвертерному цеху Дзержинки – 20. Буклет. / Автори: А. Насикан, Е. Во-рона, Н. Цыганок. Днепродзержинск, 2002.
- Если погибну – будет память: Историко-публицистический сборник о ме-таллургах Дзержинки в годы Великой Отечественной войны. Днепропет-ровск: Пороги, 2005, 185с.
- Этапы большого пути (профсоюзной организации Дзержинки – 100) Д. Юр-ковский. Днепродзержинск, 2006. (Н. Цыганок «Профсоюзная организация Дзержинки в документах и фотоматериалах», с.127-200, 225).
Автор: БЕКЕТОВА В. М., ЛЕБЕДЄВА Л. П. – ДІМ
Джерело: Видатні особистості Музейна персоналістика (Матеріали обласної музейної конференції до Міжнародного дня музеїв та 75-річчя Дніпропетровської області)
